Справа про затримання СБУ бізнесмена Олега Кияшко може виявитися фейком

Він більше 4 місяців утримується в СІЗО СБУ Харкова, поки екс-директор підприємства Басистий в зв'язці з місцевими силовиками намагаються прибрати до рук найбільший агрохолдинг Харківщини.

Все «красиво» починалося в справі Олега Кияшко, але гучні заяви силовиків загрожують обернутися ганебним «пшиком». Представники СБУ встигли заявити про «ліквідацію» організованої злочинної групи «Князя», про арешти, велику кількість вилучених грошей і цінностей.

В рамках існуючого законодавства подібні заяви повинні підтверджуватися рішенням суду. Але в Україні, на жаль, практично будь-який громадянин може стати злочинцем лише за фактом заяви правоохоронців.

Подібна ситуація сталася з затриманими людьми з так званого угруповання «Князя». Їх вже охрестили бандитами, злочинцями, не надавши жодного доказу провини. Більш того, в офіційних документах, таких як «Підозра у скоєнні злочину» немає жодного доказу, крім показань «потерпілого». Але повернемося до історії і причин гучного затримання і «розгрому», так званого ОПГ «Князя». 

У 1991 році два офіцери РВСП (ракетні війська стратегічного призначення) зайнялися модним тоді рекетом. У певний момент їх протиправна діяльність перетнулася з подібним угрупованням. В результаті в одному з водоймищ були виявлені тіла керівника протиборчої групи і його співмешканки. За підозрою в скоєнні вбивства затримали В. Казарцева (майор РВСП) «Князь», М. Гончаренко (лейтенант РВСН) «Гончарик», і давно покійного громадянина В. Волкова. Пройшли роки, учасники злочину відбули терміну і повернулися. Кожен жив своїм життям, спілкувалися мало.

Першим до комерційного успіху прийшов Вадим Казарцев, а Михайло Гончаренко перебивався заробітками охоронця. «Гончарик» прийшов до колишнього спільника «поплакатися в жилетку», з якихось причин В.Кзарцев пошкодував старого знайомого. У сферу інтересів В. Казарцева потрапило підприємство ТОВ «НВФ Бархан», яке займалося видобутком піску. Складнощі з керуванням цим активом спонукали його включити до складу засновників «Гончарика», за умови, що він буде віддавати частину прибутку іншим засновникам: Казарцеву і його зятю Олегу Кияшко.

Відчувши смак грошей, Гончаренко вирішив збільшити свою частину прибутку за рахунок доходів інших засновників. У тих колах, де «Гончарику» довелося обертатися в 90-х., такі дії називають «крисяцтвом». Але «Гончарика» це не зупинило, в результаті йому запропонували повернути вкрадені гроші і вийти зі складу засновників. М. Гончаренко вирішив не повертати гроші, більш того, «Гончарик», який позиціонує себе як «авторитет у злочинному світі», побіг по допомогу до правоохоронців. Маючи родинні зв'язки в СБУ, Гончаренко, схоже, пообіцяв «чекістам» золоті гори з підприємств Олега Кияшко і покійного Вадима Казарцева. І машина закрутилася, закрутилося кримінальне провадження.

Щоб цією справою могло зайнятися СБУ, у проваджені з'явилися статті про фінансування терористів, зазіхання на територіальну цілісність та інше. На сьогодні від цих звинувачень силовикам довелося повністю відмовитися, зважаючи на повну неспроможність подібних гіпотез. У цій справі в принципі немає жодного доказу, крім показань М. Гончаренко і його ставленика в ТОВ «НВФ Бархан». Частина затриманих влітку «учасників ОЗГ» вже на свободі.

Пильна і упереджена увага прикута лише до Олега Кияшко. Його не хочуть відпускати, адже тільки він може переписати права на агрохолдинг і ряд інших підприємств на зацікавлених осіб. У підсумку триває позасудове переслідування людини, утримання під вартою без вагомих на те підстав, знищується велике і сильне підприємство, яке тільки в 2019 році внесло в скарбницю України 40 млн. грн податкових зборів.

Фото: ua.news