Справа екс-керівника Нацбанку України Гонтаревої: закон або вендета?

У ніч на 17 вересня 2019 згорів дотла будинок колишнього керівника НБУ Валерії Гонтаревої. Поліція встановила, що це був навмисний підпал.

Це не перше потрясіння, яке сталося з Валерією Гонтаревої за останній час. Пару тижнів тому хтось спалив автомобіль її сина.

Валерія Гонтарєва керувала Національним банком України три роки починаючи з 2015 року. Рік тому в 2018 вона виїхала з України і зараз проживає в Лондоні. В Україні ім'я Валерії Гонтаревої фігурує в ряді кримінальних справ, порушених проти команди колишнього президента Порошенко. Крім Гонтаревої, фігурантами справ проходять такі топ-чиновники як колишній глава Адміністрації Президента Борис Ложкін і колишній заступник голови Адміністрації Президента Олексій Філатов. У кримінальній справі щодо Валерії Гонтаревої, їй інкримінують співучасть у фінансовій афері по розкраданню коштів Аграрного фонду скандального олігарха Сергія Курченко на суму в 2 млрд грн.

Ці кримінальні справи отримали імпульс в розпал президентської кампанії 2019 року, коли за кілька днів до президентських виборів хтось «злив» в ЗМІ копії повідомлень про підозру, адресовані Гонтаревій, Філатову, Ложкіну, Стеценко, Злочевському. На повідомлення про підозру стояв підпис трохи одіозного прокурора Костянтина Кулика. Наступний громадський резонанс сильно похитнув рейтинг Порошенко. Згадані кримінальні справи внесли свій внесок в поразку Порошенко на президентських виборах. Поки рано говорити, наскільки обгрунтовані звинувачення на адресу згаданих вище осіб і наскільки кримінальні справи мотивовані політично. Але факт «зливу» документів в ЗМІ, а найголовніше, момент такого зливу - за кілька днів до голосування на президентських виборах - вказують на можливу спробу використовувати кримінальні справи і прокурорів в політичній боротьбі.

Прокурор Костянтин Кулик раніше привертав увагу ЗМІ своєю участю в корупційному скандалі - він перебував під слідством, Національне антикорупційне бюро України звинувачувало його в незаконному збагаченні. Про Кулика відгукуються як про прокурора сміливого, але не завжди розбірливого в методах. Поки рано давати оцінки роботі Кулика. Але виглядає незвичним сам факт того, що кримінальне переслідування колишніх топ-чиновників країни веде прокурор, щодо якого було антикорупційне слідство. Це не додає довіри такому кримінальному провадженню в очах громадськості.

У ЗМІ багато пишуть про те, що завзяття Костянтина Кулика пояснюється впливом олігарха Ігоря Коломойського, якого називають справжнім бенефіціаром кримінальної справи проти Валерії Гонтаревої. Як відомо, Ігор Коломойський є давнім опонентом Валерії Гонтаревої, яка неодноразово публічно заявляла, що отримувала погрози від Коломойського. Саме під час перебування Валерії Гонтаревої керівником Нацбанку, Приватбанк Коломойського був націоналізований, після чого Коломойський покинув Україну. Націоналізація Приватбанку і кримінальні справи і судові суперечки, що відбуллися після в Україні і за кордоном стали причиною масштабного конфлікту між Коломойським і Гонтаревої. Після поразки Порошенко на президентських виборах, Коломойський повернувся в Україну і став однією з найвпливовіших персон в країні. До речі, ситуація на судових фронтах стала поступово змінюватися на користь Коломойського. У ЗМІ почали звучати обережні натяки на можливий компроміс між Коломойським і новою владою за претензіями держави на адресу Коломойського у зв'язку з Приватбанком.

Повертаючись до кримінальної справи проти Гонтаревої, слід також відзначити, що недавно за місцем проживання Гонтаревої пройшли обшуки. Таким чином, останнім часом ми спостерігаємо явно активний подієвий ряд навколо Гонтаревої - обшуки, підпал автомобіль сина, підпал її будинку. Причому, цікаво те, що переплітаються дві лінії подій: правоохоронна і кримінальна. Кримінальні справи та обшуки можна хоч якось пояснити можливими фінансовими зловживаннями Гонтаревої, а також можливими політичними мотивами щодо Порошенко, її колишнього керівника. Але гангстерські витівки на кшталт спалювання дому та автомобіля не піддаються раціональним поясненням. Це більше схоже на особисту вендету, причому в досить старомодному виконанні.

І тут проблема ось у чому. Прокуратура розслідує кримінальні справи стосовно ряду топ-чиновників періоду президентства Порошенко. Винні вони чи ні - буде розбиратися суд, а спробувати довести їх провину - це справа прокурорів. Так само, як справа адвокатів - довести, що їх підзахисні невинні. Якщо топ-чиновники винні у осудних їм зловживаннях, то вони повинні відповідати за законом. Якщо юридично вони не причетні до злочинів, то звинувачення проти них або будуть зняті, або розваляться в суді. Але кримінальним переслідуванням має займатися держава в особі прокуратури, а не приватні особи, нехай навіть і дуже впливові, і точно не з мотивів особистої вендети. Насправді, невідомо, хто навіщо і чому влаштував підпали будинку і автомобіля. Проблема в тому, що гангстерські витівки дискредитують дії і позицію правоохоронних органів (особливо в тому випадку, якщо дії правоохоронців юридично обгрунтовані). З боку, ситуація може для когось виглядати так, що олігарх використовує правоохоронну систему для зведення рахунків. При цьому кримінальним переслідуванням керує прокурор із заплямованою репутацією. А саме кримінальне переслідування відбувається на тлі використання кимось неприховано гангстерських методів проти колишніх чиновників, чий керівник зазнав поразки на недавніх президентських виборах.

Вся справа в мотивах. Влада хоче встановити істину і, в разі наявності вини, покарати за законом? Або влада хоче комусь допомогти покарати когось в будь-якому випадку, незалежно від того, порушували топ-чиновники закон чи ні. Влада підтримує закон? Або влада бере участь в особистій вендеті? Поки факти створюють двояке враження. Але не викликає сумнівів, як повинно бути насправді. Держава в особі свого правоохоронного апарату не повинна бути інструментом для політичної помсти, особливо коли цим займаються небездоганні прокурори, а хтось ще й підпалює будинки тих, щодо яких ведеться слідство.

Ореол чесності нової влади створює очікування, що нове керівництво Генеральної прокуратури поверне розслідування резонансних кримінальних справ в законне і цивілізоване русло.

Олексій Іваненко