«Сьогодні ми всі українці». У Варшаві відбувся єврейський освітній форум

Лімуд у перекладі з івриту — це «навчання». Історія міжнародного освітнього проекту у стилі edutainment налічує понад сорок років, а 2008-го ця конференція прийшла в Україну. Щороку сотні учасників, десятки волонтерів та презентерів збиралися в одному з українських міст, щоб послухати лекції, взяти участь у тренінгах та майстер-класах, отримати задоволення від концерту запрошеної зірки чи творчого вечора відомого письменника. Форуми у Львові чи Одесі (ці два міста найчастіше приймали Лімуд) збирали гостей з усього світу, відкриваючи Україну з несподіваного боку та працюючи на імідж країни.

Усе це закінчилося 24 лютого цього року. Хтось пішов на фронт, тисячі стали біженцями чи переміщеними особами, а приїзд іноземних (і не лише) гостей перетворився на серйозну проблему. Та й до освіти чи зараз — йде війна... І все ж таки організатори та спонсори Лімуда вирішили не скасовувати конференцію, провівши її в Польщі.

При цьому половина учасників приїхала з України — Києва та Одеси, Дніпра та Вінниці, Ужгорода та Кривого Рогу, Львова та Рівного.

«З одного боку, мені сумно бачити вас тут, а не в Україні, — звернувся до учасників засновник «Лімуд-FSU» Хаїм Чеслер. — І все-таки, я радий, що нам удалося зібратися і молюся, щоб війна закінчилася».

Слоганом цього Лімуда стала фраза «Ми разом». «Всі, хто приїхав з України — ви наші герої», — підкреслила головний менеджер «Лімуд-Україна» Галина Рибнікова. Семінар розпочався з хвилини мовчання на згадку про тих, хто віддав життя за свободу і незалежність нашої країни.

Зрозуміло, війна суттєво скоригувала програму конференції. Окрім традиційних тем — історія, релігія та культура євреїв пройшов круглий стіл, на якому журналісти та волонтери поділилися досвідом, набутим за останні 10 місяців.

Відомий фотограф з Одеси Борис Бухман, який неодноразово супроводжував передові частини ЗСУ (його фото публікували навіть у The Guardian), зізнався, що незважаючи на любов до Лімуду, серцем він і зараз в Україні.

Було багато історій і, звичайно, дуже емоційних фото.

Волонтер із Вінниці Олександр Цодикович згадав, як реагували у мерії Контантинівки на продуктові пайки для мешканців міста: «Які ж ви євреї, молодці».

«Сьогодні ми всі українці», — ці слова Бориса Бухмана цілком відображають настрій, що панував на форумі. Український репертуар посів гідне місце і у виступах запрошених з Ізраїлю виконавців Міхаеля Рискіна та Владі Блайберга, які в дитинстві залишили рідну домівку, але не забули солов'їну мову.

Значення цьогорічного семінару виходить далеко за межі освітнього проекту. Це маленький крок до нормального життя, смак якого не повинен губитися навіть під час війни. І демонстрація солідарності з Україною, про що прямо заявив Хаїм Чеслер: «Весь єврейський мир із вами». А як інакше?

Читайте також: Єврейські активісти відкрили у Варшаві табір для дітей українських біженців.

Фото Бориса Бухмана