Скарлетт Йоханссон, отримавши подвійну номінацію на «Оскара», стала членом елітної «голлівудської дюжини»

Головною героїнею вчорашнього оголошення номінантів на премію Американської кіноакадемії стала, безумовно, Скарлетт Йоханссон. Не будемо зараз розбирати справедливо чи ні, але актрису номінували на акторського "Оскара" відразу в двох категоріях - за найкращу головну жіночу роль у фільмі «Шлюбна історія» і найкращу жіночу роль другого плану в «Кролику Джоджо».

Коли перші захоплення пройшли, знавці кіно згадали, що тріумф Йоханссон не унікальний, і всього таких випадків до неї в історії «Оскара» було цілих 11. Причому, як пише, розповідаючи про них, The Wrap , було і так, що дві акторських номінації в одному році в результаті не приносили жодного призу. Вперше це сталося з Сігурні Уівер в 1989-му році, коли та програла Джоді Фостер в категорії «Найкраща головна роль» і Джині Девіс в номінації «Найкраща роль другого плану».

Потім в 1994-му році ця сумна історія повторилася з Еммою Томпсон, а в 2003-му - з Джуліанною Мур, яка програла в головній номінації Ніколь Кідман, причому там взагалі вийшла трагікомічна історія. Кідман «відняла» приз у Мур, зігравши у фільмі «Годинник», в якому та теж грала і була за це номінована на «Оскар» як найкраща актриса другого плану. Але і цей приз у неї відібрала Кетрін Зета-Джонс. У 2008-му році подвійна невдача спіткала Кейт Бланшетт, яка програла в головній номінації Маріон Котійяр (та зіграла Едіт Піаф у «Життя в рожевому кольорі») і Тільді Суїнтон, яка блискуче відпрацювала суто негативну роль в «Майклі Клейтоні».

В інших же випадках «подвійні номінаці» закінчувалися однією перемогою і одним програшем. (Правда, називати це програшем і виграшем можна в залежності від концепції «стакан наполовину порожній» або «стакан наполовину повний»). У далекому 1939-му році Фей Бейнтер виграла з двох можливих «Оскарів» одного за найкращу жіночу роль другого плану, а головний приз пішов до Бетт Девіс. У 1942-му аналогічна історія повторилася з Терезою Райт, в 1945-му - з Баррі Фіцджеральдом, в 1982-му - з Джесікою Ленг.

І тільки два рази подвійна номінація на акторський «Оскар» закінчувалася перемогою в категорії «Найкраща головна роль». У 1993-му році Аль Пачіно отримав приз за «Запах жінки», паралллельно програвши Джину Хекменом, а в 1994-му році це зробила Холлі Хантер. Причому з Хантер теж вийшов цікавий казус - отримавши «Оскара» за головну роль у фільмі «Піаніно», вона програла в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану», де була номінована за «Фірму», Ганні Пекуін, яка зіграла у фільмі ... «Піаніно ».

На закінчення - ще про парадокси «Оскара», які доводять, що не можна ставитися до нього на 100% серйозно. Коли Джессіка Ленг отримала його як найкраща актриса другого плану за «Тутсі», де вона, не сперечаємося, чарівно зіграла чарівну молоду красуню-акторку, тобто практично саму себе, цим же «Оскаром» обійшли Дастіна Хоффмана, який блискуче зіграв в цьому ж фільмі головну жіночу роль , що увійшла в аннали світового кіно.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: PEOPLE.com