Системні кроки або сенсаційні «танці»: що насправді криється за останніми рішеннями РНБО

Засідання РНБО, до складу якого входить вся керівна верхівка країни, традиційно проходять по п'ятницях. Однак на цьому тижні збір «стратегічної двадцятки» на чолі з президентом Зеленським перенесли на четвер, 11 березня. Причину невеликого календарного зсуву у Данилова не пояснили, але, як стверджує наше джерело в ОП, ніякої конспірології тут шукати не слід.

«У соцмережах розігнали тезу: мовляв, РНБО збирають в четвер, щоб інформаційно перебити прийдешній вихід фільму «Беллінгкет», що стосується операції з вагнеровцамі. Гордон почав гнати хвилю, що перша серія вийде 15 березня, проте це не так - наскільки нам відомо, робота ще триває і дебютний вихід в ефір буде в кінці поточного місяця. І потім, як би пафосно це не звучало, Радбез - це не інструмент змагання в марафоні за інформаційне лідерство, а орган, де розглядаються питання надважливого державного значення. Перенесення засідання на день раніше пов'язаний з технічними моментами, а, точніше, графіком окремих його членів», - каже наш співрозмовник.

Читайте також: Колишній глава КСУ прокоментував перспективу притягнення до кримінальної відповідальності за ратифікацію Харківських угод

Перш, ніж проаналізувати рішення, прийняті в ході вчорашнього засідання Радбезу, звернемо увагу на те, що в ньому не взяв участь спікер парламенту Дмитро Разумков. Як розповів потім на брифінгу секретар РНБО Олексій Данилов, голова ВР був відсутній через те, що перебував у відрядженні. Спікер дійсно відправився в Хмельницьку область і відвідав АЕС, місцевий госпіталь, де лікуються і реабілітуються учасники ООС, взяв участь в «круглому столі» з представниками регіональних бізнес-асоціацій, зустрівся з керівництвом тамтешніх вузів і главами студентських рад...

Одним словом, Дмитро Олександрович за бюджетні гроші влаштував черговий регіональне турне, яке стартувало 11 березня. Тобто, спікер, якого за добу до цього було відомо про прийдешнє засіданні РНБО, віддав перевагу піар-подорож на периферію. Подібна позиція голови Верховної Ради, який в умовах де-юре парламентсько-президентської форми правління грає чи не першу скрипку у владному оркестрі, не може не викликати запитань. Тим більше, що Радбез останнім часом приймає дійсно резонансні рішення, за які потрібно нести як мінімум політичну відповідальність. Однак зупинимося, власне на рішеннях Радбезу, оскільки «слизька» тактика Разумкова, який явно націлений на те, щоб йти в «вільне політичне плавання» - це окрема історія.

Отже, Радбез вчора прийняв одразу кілька важливих рішень, які неодмінно будуть мати слідчо-судове продовження. По-перше, Радбез за допомогою колективного голосування постановив повернути стратегічне підприємство «Мотор-Січ» в держвласність. В уряді off records кажуть про те, що держава матиме контрольний пакет, а інвестором, найімовірніше, виступить якась американська компанія. Нагадаємо, що контрольний пакет акцій «Мотор Січі» - одного з ключових світових виробників авіаційних і вертолітних двигунів, був проданий Китаю в 2014 році власником заводу, екс-регіоналом В'ячеславом Богуслаєвим. З урахуванням того, що технології стратегічного спрямування потрапляли в руки КНР, категорично проти такої угоди виступав офіційний Вашингтон. Тобто, рішення Радбезу - крок назустріч США, який там неодмінно оцінять, хоча Україна тепер неминуче очікують судові позови з боку Пекіна.

По-друге, вчора РНБО продовжив санкції проти двох великих російських установ, що діють в нашій країні - Ощадбанку і Промінвестбанку. Тобто, перед російськими банками і раніше горить червоний колір над входом в вітчизняну фінансову систему, що само по собі, позитив з точки зору збереження і захисту держінтересів.

По-третє, Рада нацбезпеки і оборони озвучив плани про націоналізацію «Донецькоблгаза», який «зав'язаний» на гонконгські офшори, доріжка від яких призводить до швидкого молодоолігархів часів Януковича Сергію Курченка. Він, як кажуть в кулуарах, за вказівкою Кремля, багато в чому за допомогою «Донецкоблагаза», контролює зараз промислові та видобувні підприємства на території «ЛДНР».

До речі, якщо говорити про блакитне паливо, то не можна не згадати ще одну важливу новину вчорашнього дня, яка прямо не пов'язана з РНБО, але тим не менш, теж є важливою. 11 березня в мережі автозаправок та інших підприємств, що діють під вивіскою Glusco пройшли обшуки. Ці структури, які пов'язані з нардепом від ОПЗЖ і кумом Путіна Медведчуком, за даними ЗМІ, за допомогою різних схем забезпечували готівковими коштами сепаратистів на Донбасі, паралельно ухиляючись від сплати ПДВ, акцизів та інших зборів у бюджет України. Очевидно, що «наїзд» на Glusсo - це черговий удар по позиціях Медведчука, чия явна і завуальована діяльність на користь країни-агресора, вимагає окремого вивчення в рамках конкретних кримінальних проваджень.

Але найбільше обговорення в медіа та соцмережах викликало ще одне рішення РНБО, безпосередньо стосується діяльності Верховної Ради. Йдеться про доручення Радбезу СБУ детально проаналізувати обставини підготовки і ратифікації горезвісних Харківських угод зразка 2010 року, за якими Україна продовжила термін перебування російського Чорноморського флоту в Криму.

За словами секретаря РНБО Олексія Данилова, саме це рішення парламенту згодом стало однією з причин російської анексії півострова і вплинуло на окупацію Криму і початок війни на Донбасі. «Якщо Служба безпеки України вважатиме за необхідне, то порушить справу про державну зраду проти кого-то з 236 депутатів, які голосували за Харківські угоди. До речі, в списку присутній дуже багато цікавих персонажів, які продовжують залишатися в українській політиці», - зазначив секретар Радбезу.

Окремо пан Данилов згадав про тодішньому спікера: «Пан Литвин зараз висувається на посаду ректора державного університету імені Шевченка. Я перепрошую, але мені було б соромно дивитися в очі студентам, при цьому голосувати за ті ганебні речі, які привели до окупації Криму і великих проблем на території Донецької та Луганської областей». Пану Литвину, втім, схоже, ні за що не соромно - не дивлячись на свою багатошарову токсичність, він не збирається сходити з дистанції і на кожному розі розповідає про свої ректорських амбіції, ганяючи рекламу з собою коханим по соцмережах...

Так звані Харківські угоди підписали між Києвом і Москвою в 2010 році якраз після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича. До цього російський флот повинен був залишити український Крим в 2017-м, але за новою домовленістю, перебування російських військових продовжили на 25 років - до 2042-го. Натомість Україні пообіцяли знижку на газ. Однак якщо розібратися, то Київ ніякої акційною вартістю на блакитне паливо не отримав. Справа в тому, що перед підписанням документів ціна для України була двічі штучно завищена Росією: станом на кінець 2008 року ціна газу за тисячу кубічних метрів становила $ 179,5, тоді як на кінець 2010 року - $ 352,33. «Знижка», як то кажуть, на лице.

На думку експертів, цінові пастки Кремля були очевидні ще до голосування в Раді за Харківські угоди, але, тим не менш, 27 квітня 2010-го 236 голосами «за» парламент ратифікував домовленості. Таке рішення підтримали фракції Партії регіонів, Компартії, Блоку Литвина і позафракційні нардепи. Саме голосування супроводжувалося бійками в сесійній залі - опозиція намагалася всіляко перешкодити голосуванню, але їй це не вдалося. Спікер Литвин, якого від яєчних атак чорними парасольками прикривали «орли» держохорони, провів під ключ дане голосування.

Тепер, через 11 років, як бачимо, дана тема заграла новими фарбами. Але навряд чи на виході з цієї історії окрім «зради» що-небудь вийде. По-перше, стаття 80-я Конституції України гласить, що народний депутат не несе юридичної відповідальності за голосування і виступи з трибуни ВР.

По-друге, горе-угоди підтримали і низка персонажів, які сьогодні близькі до Банкової. Наприклад, перебуває в тіні, але активно діючий на інформарені олігарх Ахметов або, скажімо, на той момент нардеп від Литвина, в подальшому союзник Порошенко, а нині - голова Одеської ОДА, призначений персональним указом президента Зеленського Сергій Гриневецький. Загалом, список тих, хто проголосував - строкато-довгий, і СБУ, отримавши пас від РНБО, навіть якщо знайде обхідні юридичні шляхи, навряд чи зможе когось виділяти, а на інших закривати очі. Тому питання про те, чи потраплять під статтю про держзраді 236 нардепів або взагалі будь-хто з них - риторичне.

Утім, незважаючи на явно декоративний характер «наїзду» на симпатиків Харківських угод, деякі вважають хід РНБО цілком виправданим. «Я давно говорив, що слід було залучити до кримінальної відповідальності ініціаторів Харківських угод. І це не про «чесному голосуванні депутатів». У регіоналів не було легітимного кількості депутатів у сесійній залі. Але у них була достатня кількість карток. Отриманих корупційним або фальсифікаційні чином. Щоб проголосувати чужими картками слід отримати доступ до чужих робочих місць. І для цього відсунути депутатів з цих місць. Хто буде не згоден - бити. Тобто, «ратифікація» Харківських угод - це фальсифікація і фізичне насильство. І за це організатори повинні бути покарані! Рано чи пізно країна дізнається всю правду, хто і з ким тоді домовлявся. Початок покладено!», - написав у себе на Facebook екс-нардеп Олесь Доній, який за підсумками голосування за Харківські угоди, опинився на лікарняному ліжку з сильним струсом мозку.

Тим часом в кулуарах подейкують, що один з ефектів, на який розраховує Банкова, завдаючи удару по списку 236-ти нардепів, які підтримали Харківські домовленості - дискредитація екс-президента Порошенка, який тоді відкрито співав оди даного документу, обсипаючи його всілякими комплементарними епітетами. І хоча сам Порошенко традиційно зробив вигляд, що нічого не сталося, на Заході цей сигнал напевно вловили, оскільки тамтешні «радари» працюють чітко і безперебійно. Так що мовчання Банковій по Коломойському і Фірташу в Білому домі теж навряд чи залишиться непоміченим.

До речі, в історії з Харківськими угодами є ще один нюанс. Подейкують, що підлеглі Баканова за підсумками вчорашнього РНБО почнуть з'ясовувати роль людей, які розробляли законопроект про Харківських угодах, хто його лобіював і чому документ склали саме так. Це необов'язково можуть бути нардепи, які голосували. Тут можуть спливти зовсім інші і дуже цікаві прізвища....

Наталія Ромашова

Читайте також: РНБО затвердила стратегію деокупації Криму