Сімейні "кістяки у шафі". Вчені виявили рештки англійської королеви

Антропологи Бристольського університету дослідили 1300 кісток з релікварію Вінчестерського собору в графстві Гемпшир. Останки з шести скринь належать 23 людям, але пояснювальні написи тільки ввели антропологів в оману. Ймовірно, кістки й «супровідні документи» до них були переплутані під час Англійської революції 1642 року, коли храм був розграбований. Експерти підтвердили, що знахідки відносяться до пізнього англосаксонського і раннього нормандського періоду, і серед них — рештки королеви Емми.

Дочка герцога Нормандії Річарда I — Емма була віддана заміж за короля Англії Етельреда II Нерозумного зовсім юною дівчиною. У цьому шлюбі народилося двоє синів: Едуард і Альфред. У 1013 році, коли данці вторглися до Англії, Етельреда було скинуто з трону, потім він ненадовго повернувся, а в 1016-му загинув у війні із завойовниками. Що стосується Емми, то вона з початком військових дій втекла з дітьми до Нормандії, де вони виховувалися при дворі герцога, а по суті, були здані на піклування бабусі.

Після смерті Етельреда влада в Англії перейшла до датського короля Кнуда Великого. Усвідомлюючи загрозу з боку Нормандії, новий король одружився з Еммою, яка була на 13 років старша за нього. Це позбавляло її синів від першого шлюбу претензій на англійський престол, зате єдиний син Емми і Кнуда — Хардекнуд — ставав законним спадкоємцем. Його права вона й захищала після смерті другого чоловіка в 1035 році, геть забувши про старших синів. Місцева знать, втім, розсудила інакше і проголосила регентом, а потім і королем незаконнонародженого сина Кнуда — Гарольда. Емма, яка охороняла англійську королівську скарбницю в Вінчестері, в 1037-му була змушена тікати з країни.

Лише два роки по тому її син Хардекнуд досить зміцнів для реваншу — зібравши сильний флот, він прийняв у Фландрії на борт королеву Емму, і попрямував до берегів Англії. Доля була до нього прихильною — Гарольд несподівано помер, і Хардекнуд, що висадився в червні 1040 року з військом на англійському узбережжі, наказав витягти тіло недавнього ворога з могили і кинути у болото. Королем цей уродженець Данії був непопулярним, особливо після того, як стрімко збільшив податки для того, щоб розплатитися зі своїми найманцями-вікінгами.

Зате з родичами-суперниками Хардекнуд і не думав розправлятися. Навіть більше, новий король повернув із заслання в Нормандії свого єдиноутробного брата Едуарда, зробивши його своїм співправителем і спадкоємцем. Досить незвичайне для того часу рішення дуже скоро набрало чинності. Коли бездітний Хардекнуд в червні 1042-го раптово помер на одному з бенкетів, англійці проголосили королем Едуарда.

І тут з'ясувалося, що син, який прожив 25 років у вигнанні, так і не пробачив мати, всі сили якої йшли на турботу про молодшенького... Незабаром після сходження на престол новий король заарештував Емму за звинуваченням у змові і позбавив матір всіх її володінь.

Еммі, якій було вже під 60, нічого не залишалося, як піти в єдиний, що залишився у неї, маєток, де невгамовна королева прожила ще дев'ять років. Вона померла 1052 року і була похована у Вінчестерському соборі, а її посмертна біографія теж виявилася непростою. Втім, антропологи сподіваються, що з часом їм вдасться знайти всі кістки королеви Емми.

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: скрині з людськими рештками у Вінчестерському соборі. Фото John Crook, Winchester Cathedral