Рятівна операція чи капітуляція: що відбувається навколо «Азовсталі»

Пізно ввечері у вівторок, 17 травня, президент Володимир Зеленський записав черговий відеозвернення, де, серед іншого, зазначив: «Говорив сьогодні з канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Насамперед - про військову підтримку та взаємодію на рівні ЄС. Говорив із президентом Франції – про шостий пакет санкцій, який готує ЄС, про переговорний процес з Росією та евакуацію наших героїв з «Азовсталі». Евакуаційна місія продовжується. Нею керують наші військові та розвідники. Залучені найвпливовіші міжнародні посередники».

За останніми даними, минулої доби понад 300 воїнів вийшли з маріупольського заводу «Азовсталь», який залишався останнім підконтрольним Україні районом міста. Вони доставлені до колишньої виправної колонії в підконтрольне Росією селище Оленівка під Донецьком. Серед них – близько 50 людей із тяжкими пораненнями. Передбачається, що поранених доправлять до шпиталю, де вони отримають необхідну медичну допомогу. Це була основна умова угоди про їх вихід із приміщення металургійного комбінату, де вони перебували останні два місяці.

Читайте також: Маріупольське питання – «тонкий лід», одне необережне слово може стати фатальним для наших Героїв

Подальша доля бійців поки що незрозуміла. Раніше повідомлялося, що офіційний Київ розраховує обміняти їх, повернувши РФ частину російських військовополонених.

Вчора ввечері до Оленівки прибула чергова колона із семи автобусів у супроводі російських військових. Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко називає цей спецзаклад «справжнім концентраційним табором XXI століття, створеним Росією у центрі Європи». Людей, за його словами, там тримають у жахливих умовах, годують не щодня, медичної допомоги не надають. «Там утримуються рідні військових, колишні правоохоронці, активісти, журналісти та люди, які просто викликали підозру (включаючи просто наявність патріотичних татуювань)», - розповів Андрющенко.

Як відомо, починаючи з 18 березня російські війська постійно обстрілювали «Азовсталь», намагаючись взяти його штурмом, проте безуспішно: величезний металургійний комплекс має складну систему глибоких підземних укриттів і комунікацій і фактично перетворився на форт, де ховалися не лише військові, а й мирні жителі.

Наприкінці квітня Путін у постановочній телевізійній бесіді з тамтешнім міністром оборони Шойгу скасував наказ про штурм «Азовсталі» і доручив «визволителям» заблокувати територію заводу. Проте бомбардування та спроби штурму заводу весь цей час не припинялися. Не далі як тиждень тому за допомогою Червоного Хреста та ООН вдалося домовитись про відкриття гуманітарних коридорів для мирних жителів. За даними Організації Об'єднаних Націй, із заводу вивезли 500 цивільних. А військові лишилися, у тому числі поранені. Так як на заводі немає стерильних пов'язок, медичних інструментів та антибіотиків, багато хто з них був приречений на ампутацію пошкоджених кінцівок або смерть від сепсису.

З огляду на те, що операція проводиться під грифом секретності, абсолютно всі переговорні умови невідомі і доводиться задовольнятися лише публічними меседжами сторін. А риторика, яку використовують офіційні особи України та Росії, говорячи про вихід військових із «Азовсталі», суттєво різниться. Володимир Зеленський називає це гуманітарною операцією із порятунку життів, а тих, хто вийшов із заводу – героями. «Почалася здавання в полон бойовиків націоналістичного підрозділу «Азов» та українських військовослужбовців, заблокованих на заводі «Азовсталь» у Маріуполі», - так охарактеризував те, що відбувається, представник російського Міноборони Ігор Конашенков. Кремлівська пропаганда також, коментуючи ситуацію, найчастіше використовує слово капітуляція.

Віце-прем'єр Ірина Верещук недавно заявила, що влада працює над наступними етапами операції з евакуації. Скільки військових там залишилося, точно невідомо, але раніше повідомлялося, що всього на заводі знаходиться від 600 до двох тисяч людей. «Військова деблокада, на жаль, неможлива у цій ситуації. Це був єдиний вихід», - зазначає заступник міністра оборони Ганна Маляр. Вона також підкреслила, що українській владі відомо точну кількість тих, хто залишився на заводі, але не назвала його.

Як би там не було, евакуаційний процес триває, а ключовим питанням залишається доля тих, хто вже вийшов і вийде ще з багатостраждального заводу. Україна, як заявив Володимир Зеленський, розраховує повернути тих, хто вийде з «Азовсталі» на підконтрольну їй територію, а Ірина Верещук говорила про те, що сподівається на обмін поранених українських військових після їх одужання на російських військовополонених.

Які плани у Путіна – незрозуміло. Прес-секретар бункерного мешканця Дмитро Пєсков заявив, що з військовослужбовцями звертатимуться відповідно до міжнародних законів, однак він відмовився відповідати на запитання, чи вважатимуться «азовці» військовополоненими чи військовими злочинцями, переадресувавши це питання військовим.

Водночас спікер Держдуми В'ячеслав Володін заявив, що «нацистські злочинці» не повинні підлягати обміну на полонених росіян, а виконуючий обов'язки голови думської фракції ЛДПР Леонід Слуцький запропонував зробити для українських військових виняток із мораторію, що діє в РФ, на смертну кару.

«Ми не знаємо деталі домовленостей, але, судячи з контексту, йдеться про складну та поетапну процедуру обміну захисників Маріуполя на російських полонених. Як завжди, у нас деякі коментатори в соціальних мережах почали розганяти «зраду». Вони б це робили у будь-якому разі. Якби не було цих домовленостей, тоді говорили, що героїв Маріуполя кинули на смерть і нічого не зробили для їхнього порятунку. Що стосується військового шляху звільнення Маріуполя, то, на превеликий жаль, і на думку абсолютної більшості військових експертів, зараз це просто не реально. Зверніть увагу на інше: розганяти «зраду» зараз – на користь ворога, і це може зірвати виконання і так складних домовленостей. Безперечно, є великі ризики зриву цих домовленостей. Росіяни можуть діяти вкрай підступно, говорити одне, а робити протилежне. Ми це вже неодноразово бачили, від трагедії Іловайська до самого факту російського вторгнення в Україну 24 лютого. Але якщо є шанс на порятунок героїв Маріуполя, його потрібно використати. «Українські герої потрібні Україні живими»! Це слова президента Зеленського, бо в лапках. Думаю, ці слова можуть стати девізом цієї складної спецоперації. Сподіватимемося, що воно завершиться успішно», - зазначає політолог Володимир Фесенко. А його колега з експертного цеху Максим Ялі, у свою чергу, наголошує: «Варто визнати, що рашисти отримали «золотий обмінний фонд». Згадайте історії обміну Надії Савченко, Олега Сенцова, а також резонанс у суспільстві та на кого їх зрештою обміняли. Безумовно, Путін отримав великий козир у переговорах щодо обміну та важеля дестабілізації України. Тому всі ті, хто вже почав завивання на болотах, це «колір» агентури Кремля на аутсорсі. На жаль, зважаючи на ефект Даннінга-Крюгера, вони це навіть не можуть зрозуміти. Є лише один позитивний момент. З огляду на міжнародний резонанс достеменно відомо, скільки поранених та полонених вийшло з «Азовсталі» і до них буде прикута велика увага світових ЗМІ. Тому навряд чи вони будуть піддані жорстоким тортурам або вбиті, тому що зайві санкції Путіну не потрібні. До речі, для тих надмірно емоційних та недалеких, які у лютому-березні кричали: «У полон не брати! Вбивати дома мразей!». Сподіваюся, тепер хоч щось почало доходити? Так що якщо ви дійсно хочете допомогти нашим героям залишитися живими, просто закрийте роти. Розумію, завдання практично нездійсненне. Але все ж таки, постарайтеся».

Про те, що ситуація навколо «Азовсталі» потребує особливої делікатності та керівництва принципом «не зашкодити», кажуть і в опозиції. «До мене, як до людини, яка на практиці займалася звільненням заручників та полонених, зараз часто звертаються за коментарями іноземні журналісти. Не втомлююся повторювати, що ця тема вимагає максимальної делікатності, і ми повинні виходити з одного – збереження життя наших героїв. Вони нам потрібні живі. Так, виведення на окуповані території – це неволя. Але це шанс зберегти життя. Важливо, щоб усі вони отримали медичну допомогу. І щоб до них не застосовували тортур. Тому українській стороні важливо мати повні списки всіх вивезених військових, характер поранень та хвороб. Ми повинні зосередитись на тому, щоб апелювати до миру, що до наших військових мають бути допущені «Лікарі без кордонів», інші гуманітарні організації, щоб вони отримали нормальну медичну допомогу та умови утримання. Росія повинна дотримуватися законів війни. Тема незаконної депортації та утримання українців у РФ та окупованих територіях має залишатися у фокусі постійної уваги миру, на всіх міжнародних зустрічах та майданчиках. І ми про це говоритимемо. А тепер давайте молитимемося, щоб усі наші герої вижили. Ми точно зустрінемось у Києві, рано чи пізно. А Росія здохне – щиро в це вірю», - написала у себе у Facebook екс-віце спікер ВР, а нині нардеп від Євросолідарності Ірина Геращенко.

З аргументами про те, що тема «азовців» - це, з урахуванням цинічності та підступності ворога, надзвичайно тендітна крига, де кожен крок може стати фатальним, навряд чи посперечаєшся. Однак ця очевидна всім адекватним людям річ, на жаль, ніяк не доходить до мозкових звивин деяких наших «диванних» експертів.

Читайте також: Росія розпочала мобілізацію кримських зрадників 2014 року