Російський «суд» заарештував активи Ріната Ахметова

Басманний районний суд Москви за клопотанням СКР наклав арешт на активи українського бізнесмена Ріната Ахметова. Про це з посиланням на джерела у силових структурах повідомляє видання «Коммерсант».

Як повідомляється, арешт було накладено у рамках справи щодо фінансування Збройних Сил України бізнес-структурами донецького мільярдера. За версією слідства, після початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року кошти з рахунку російської компанії олігарха «Метінвест Євразія» переводилися в підконтрольний Перший міжнародний український банк (ПУМБ), а потім у рамках спонсорських програм витрачалися на потреби української армії.

Кримінальну справу фінансування тероризму (ч. 1.1 ст. 205.1 КК РФ) структурами Ахметова «розслідують» з вересня 2020 року.

Після путінського вторгнення «Метінвест Євразія», до якої належать краснодарський пансіонат «Гірник» та білгородське ТОВ «Білгородметалоснаб», почала демонструвати різке падіння виручки. Так, за підсумками 2022 року її прибуток знизився відразу на 74%, а результатом роботи компанії за 12 місяців став збиток у розмірі 1,9 млрд руб.

У червні 2022 року власник багатомільярдного бізнесу в Україні Рінат Ахметов подав позов до Європейського суду з прав людини проти росії.  Бізнесмен заявляв про порушені права — через знищений бізнес та вкрадене росією майно.

У квітні 2023 стало відомо, що Рінат Ахметов готовий подати позов проти росії через активи, які втратив ще в 2014-2017 роках. Позов стосується десятків підприємств, у тому числі Єнакіївського металургійного заводу, «Ровенькиантрациту», «Свердловантрациту», навчально-тренувальної бази «Кірша» та «Донбас Арена», у будівництво якої було інвестовано понад $400 млн.

Бойовики в ОРДЛО неодноразово заявляли про готовність «націоналізувати» підприємства Ріната Ахметова. Однак у ДПЕК не хотіли коментувати ці заяви та наполягали, що їхні активи в окупації працюють виключно у правовому українському полі, пише видання "Українська правда".

Відомо також, що у 2018 році юристи Ахметова подали позов до арбітражного суду в Гаазі щодо енергетичних активів ДПЕК в анексованому Криму.

Читайте також: Банк Barclays допомагав в офшорах не тільки «друзям Путіна», а й українським олігархам

Нагадаємо, що 25 квітня 2019 року АМКУ дозволив продати Ахметову два обленерго.

З цим придбанням група Ахметова перевищила поріг 35% на ринку постачання електроенергії, що є структурною ознакою монополії на ринку.

Також зазначимо, що нині чинний прем'єр Денис Шмигаль (призначений 4 березня 2020 року) до серпня 2019 року обіймав посаду заступника гендиректора компанії ДПЕК «Західенерго» та керував найбільшим у регіоні виробником електроенергії Бурштинською ТЕС.

Для Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) цей факт може підійти під визначення «конфлікту інтересів», проте, мабуть, на фігури такого масштабу як голова уряду — це не поширюється.

Довідка lenta.ua

Мільярдер Рінат Ахметов — один із найбагатших людей України (статки оцінюються в $4,4 млрд — за даними Forbes на грудень 2022), до його бізнес-імперії входить понад 100 підприємств гірничодобувної та металургійної промисловості, електроенергетичного та аграрного комплексу. Серед активів Ахметова — завод «Азовсталь», зруйнований під час російського вторгнення до Маріуполя 2022 року.

Фото: spektr
 

Читайте також: Ахметов не хоче з Медведчуком