Росії підрізали крила: по авіапрому РФ завдали санкційного удару

Незважаючи на триваючий шатдаун в США - зупинку роботи уряду через жорстке протистояння Конгресу з президентом Дональдом Трампом - виконавча влада в Штатах роботу продовжує. У будь-якому разі, на зовнішньополітичному напрямку. Про це свідчить одне з перших рішень міністерства в 2019 році, яке заблокувало продаж до Ірану 40 російських пасажирських літаків компанії «Сухой» - Sukhoi Superjet-100 (SSJ-100). 

Таким чином було завдано подвійний удар - по Москві, і по Тегерану. 

Причина - більше 10 відсотків важливих комплектуючих в цьому продукті російського авіапрому випускається в США. А, оскільки Іран (як і Росія) знаходиться під дією американських санкцій, які передбачають заборону на поставки подібної продукції, то без дозволу американської сторони, тобто видачі експортного сертифіката, угода не може бути проведена. 

Причому, мова йде про такі значимі вузли, як системи електропостачання (Hamilton Sunstrand), вся гідравліка (Parker) і колісно-гальмівний вузол (Goodrich). 

Ціна угоди - понад два мільярди доларів. 

Зрозуміло, що Росія може пошукати шляхи виходу з цієї ситуації. Але для цього компанії «Сухой» доведеться замінити всі американські вузли на вітчизняні, які Росія не виробляє. Не кажучи вже про те, що єдиний пасажирський літак «російського виробництва», розроблений в РФ, насправді є «конструктором». Адже російського в цьому «Суперджет-100» не більше 24 відсотків. 

Крім американської гідравліки, електропостачання та колісно-гальмівного вузла, ще є, скажімо, двигуни SaM146 російсько-французького виробництва. Причому, настільки невдалі, що від закупівель Sukhoi Superjet 100 вже відмовилася не одна країна. 

Як це було, скажімо, в Індонезії і Лаосі, де після покупки літаки були відправлені на зберігання без подальшої експлуатації. 

Проблеми з цим літаком виникли і в Бельгії. У листопаді 2018 керівництво авіакомпанії Brussels Airlines оголосило, що літаки SSJ-100 будуть замінені на канадські Bombardier CRJ 900 через проблеми з експлуатацією, в результаті чого був анульований ряд рейсів. Так що продовжувати контракт з лізингу, який закінчується в березні 2019 року, компанія також не буде, що додатково збільшує обсяги втрат російського авіапрому. 

Мало того, не дивлячись на те, що ці літаки активно лобіює російський уряд, авіакомпанії РФ теж докладають чималих зусиль, щоб позбутися від нав'язуваних літальних апаратів.

Як це сталося в серпні 2018, коли авіакомпанія «Якутія» повідомила про проблеми в графіку літнього сезону через несправності двигунів SSJ-100, пов'язаних з конструкторським недопрацюванням, а також з високою вартістю літаків і тривалістю їх ремонту. При цьому в авіакомпанії заявили, що з восьми двигунів повністю робочими є тільки два. 

І в цьому нічого дивного немає. Тому що двигуни PowerJet SaM146 необхідно ставити на капітальний ремонт вже після 1500-2500 годин польотів - при 8000-9000 годинах міжремонтної експлуатації двигунів інших західних виробників. 

З урахуванням майже сімдесяти семи відсотків імпортних комплектуючих можна говорити про те, що на сьогодні SSJ-100 є для експлуатантів бомбою уповільненої дії в силу того, що комплектуючі виробляються в тих країнах, які ввели проти Росії економічні санкції. 

А, значить, стабільність їх поставок знаходиться під великим питанням. 

При цьому не можна забувати про більш ніж жорстку конкуренцію на світовому авіаринку. І будь-який покупець віддасть перевагу придбати, скажімо, ті ж перевірені, які стабільно обслуговуються Bombardier, ніж ризикувати, купуючи міну уповільненої дії у вигляді SSJ-100. 

Як саме російський авіапром буде виходити з чергового піку, поки незрозуміло. 

Тому що, крім фіаско з SSJ-100, російська сторона може зарахувати у «втрати» ще й припинення двох спільних україно-російських авіапроектів - з випуску літаків АН-148, а також літаків «Руслан». Проекти ці були закриті після анексії Росією українського Криму і активної участі Кремля в військової агресії проти України на Донбасі. 

А закриття цих, як і багатьох інших проектів, як ми пам'ятаємо, стало частиною антиросійських міжнародних санкцій, про користь яких так любить розповідати кремлівський режим - від Володимира Путіна і Дмитра Медведєва до придворних фінансистів та економістів. 

Вони ось уже п'ятий рік переконують громадян РФ, що від санкцій держава російська тільки міцніє, а, значить, оптимізму і віри в світле майбутнє з кожним «подсанкційним» роком стає все більше і більше. 

До речі, практично таку ж риторику, правда, з елементами національно-релігійного колориту, використовує і режим аятолл в Ірані. У Тегерані, як і в Москві, точно так же лякають світ неминучими карами і «найпотужнішими ракетами» ... 

Провал операції із закупівлею російських літаків для іранського пасажирського флоту це далеко не перший санкцій удар. Спершу від поставок в Іран вісімдесяти далекомагістральних літаків відмовилася компанія Boeing. Слідом за нею перервала поставки літаків в рамках контракту на сто бортів компанія Airbus, а також припинила продаж Тегерану своїх літаків і франко-італійська компанія ATR, яка планувала продати Ірану 20 близькомагістральних бортів. 

Загальна ціна зірвалася, включаючи і російський провал, - близько 20 мільярдів доларів. Плюс обумовлена цими обставинами відмова від створення сотень тисяч додаткових робочих місць. 

Однак західний бізнес на ці втрати пішов.

Чому? 

Питання як би риторичне. Й відповідь на не його світ бачить практично кожен день, коли аятоли в Тегерані і господарі Кремля виходять в ефір з черговими погрозами. Але, не дивлячись на те, що начальникам, як московського, так і тегеранського режимів поки є на чому літати, режим санкцій свої плоди дає.

Тетяна Катойченко, спеціально для Lenta.UA

На знімку: складальний цех авіазаводу, де виробляються літаки SSJ-100. Як виявилося, мало кому потрібні ...

Фото: офіційний сайт компанії Sukhoi Civil Aircraft