Ринок землі у існуючому форматі працює на «знеземелювання» українських аграріїв

Другий етап земельної реформи, що стартував з 1 січня 2024 року, дозволив купувати землю юридичним особам та підвищив ліміт придбань у 100 разів — до 10 тисяч гектарів до рук одного покупця. Проте українські фермери, чиї збитки через війну вимірюються мільйонами та мільярдами, не можуть її купити, оскільки держава залишила їх без інструментів кредитування, описаних у Законі 552-IX про відкриття ринку землі. Про це пишуть «Українські новини».

За приблизними оцінками, лише за 2023 рік збитки українських аграріїв від російської агресії становили 3 мільярди доларів. Придбати за таких умов землю стає важким, якщо неможливим. Держава у Прикінцевих положеннях Закону 552-IX про відкриття ринку землі взяла зобов'язання підтримки у придбанні землі вітчизняними виробниками, проте так і не виконала їх.

Читайте також: З 1 січня стартує масовий продаж української землі юридичним особам

Зокрема, у документі закону сказано, що Кабінет Міністрів України у шестимісячний строк від дня опублікування Закону зобов'язується:

• розробити та затвердити порядок здійснення фінансової підтримки громадян та юридичних осіб (у тому числі фермерських господарств) на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
• розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення у складі спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів Фонду розвитку сільських територій, кошти з якого спрямовуються на витрати розвитку: інфраструктури, енергозбереження, освіти та медицини сільської місцевості та реалізації державних програм розвитку малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників…"
  

«Жодних фінансових інструментів для аграріїв держава до 1 січня так і не створила, що ставить середніх та малих фермерів під ризик втрати землі, яку вони обробляють. Особливо на територіях, які були деокуповані або розташовані в областях неподалік лінії фронту», – наголошується в матеріалі.

«Малі сільгоспвиробники зараз практично позбавлені доступу до кредитування», – каже Роман Нейтер із «KSE Агроцентр», зазначаючи, що їм необхідний фінансовий інструмент, щоб отримати можливість профінансувати купівлю землі на пільгових умовах, «щоб вони взагалі мали доступ до ринку землі».

У листопаді громадська спілка "Всеукраїнська Аграрна Рада" (ВАР) ініціювала петицію до президента України Володимира Зеленського, в якому просила відкласти до закінчення війни збільшення максимальної площі с/г землі "в одних руках" зі 100 до 10000 гектарів. Петиція швидко набрала необхідну кількість голосів, проте президент відповів на неї класичним "футболом", передавши питання прем'єру Денису Шмигалю, який відкрито виступає за продовження та посилення земельної реформи навіть під час війни, про що неодноразово заявляв міністр агрополітики Микола Сольський.

Аграрне лобі у Верховній Раді

Сольський, який став одним із найбільших лобістів земельної реформи і продовжує відстоювати її навіть у перекрученому війною вигляді, прийшов до влади як народний депутат від партії "Слуга народу". Він є співзасновником "Українського аграрного холдингу", який на момент обрання Сольського оперував земельним банком 51 тис. га у Чернігівській, Київській, Полтавській та Закарпатській областях. І це не найбільший агрохолдинг, який має безпосередніх представників у владі.

Найбільша концентрація аграрних лобістів у Раді – група "Довіра", яка об'єдналася навколо нардепа та аграрія з Полтавщини Олега Кулініча ("Октан"), колишнього помічника Веревського). Депутати цієї групи орієнтуються на власника агрохолдингу Kernel Андрія Веревського.

Народний депутат Олександр Герега з групи "За майбутнє" має в своєму розпорядженні "Агрохолдинг-2012" і "Сварог Вест Груп".

МХП Юрія Косюка був за часів президентства Петра Порошенка завжди у доброму та теплому, отримуючи преференції та аграрні дотації. Ще у 2017 році вони обидва виступали за відкриття ринку землі. Нині Косюк має підтримку фракції "Європейська солідарність".

Це найбільші приклади, коли депутати пов'язані із великим аграрним бізнесом. Наскільки агрохолдинги глибоко сидять у Верховній Раді, кажуть дві речі:

• якнайшвидше голосування за земельну реформу у 2019 році;
• відсутність будь-яких дій, які свідчать про бажання захистити фермерів, середні та малі фермерські господарства, навіть тоді, коли всім зрозуміло, що земельна реформа не може працювати під час повномасштабної війни.

Фото: Україна Зараз

Читайте також: Війна в Україні майже не вплинула на ринок землі