Рік Шмигаля: скільки ще протримається головний «громовідвід» Зеленського

Рівно рік тому Денис Шмигаль був призначений прем'єр-міністром, очоливши другий уряд за президента Зеленського. Незважаючи на величезну кількість скандалів, що трапилися за рік - в тому числі, непопулярні дії уряду з введення карантинів в зв'язку з пандемією коронавірусу - уряд, якому пророкували швидку і страшну загибель - вижив.

Чому? На це є, принаймні, три причини.

Читайте також: Тему відставки Авакова прокоментував Шмигаль

По-перше, Шмигаль як прем'єр-міністр від самого початку виступав свого роду компромісною фігурою для головних політичних і економічних гравців країни. З одного боку - колишній менеджер ДТЕК Ріната Ахметова. З іншого - в досить рівних відносинах з командою Ігоря Коломойського. Що вже говорити, якщо при Шмигалі-прем'єрі скандальний екс-власник «Привату» щільно засів в «Центренерго», а також став активно впливати на діяльність найбільшої енергогенеруючої компанії країни - «Енергоатом». Плюс - близький і зрозумілий його команді (і особливо - Ігорю Палиці) міністр охорони здоров'я Максим Степанов, через руки якого зараз на боротьбу з коронавірусом пішли чималі фінансові потоки.

По-друге, Шмигаля врятувала зміна кон'юнктури політичного «ринку». До місцевих виборів активно обговорювалося питання дострокових виборів Верховної Ради. Що автоматично означав би кінець нинішнього Кабміну. Однак результати осінніх виборів в країні показали, що за великим рахунком перезавантаження парламенту не вигідна нікому - ні Коломойському, який хоч і завів в низку облрад свій проект «За майбутнє», однак для повноцінної всеукраїнської кампанії цього було явно мало.

В Офісі президента теж не зацікавлені в перезавантаженні. Хоча б тому що електоральна підтримка партії Зеленського впала настільки, що про контроль над наступною Верховною Радою президенту годі й мріяти. До того ж на Банковій зуміли - нехай, і з боями - консолідувати монобільшість. Так, «Слуга народу» де-факто остаточно перетворилася на клуб за інтересами, проте з ключових питань голосування закінчуються результативно. Плюс в Офісі президента, незважаючи на загострення відносин з Коломойським на грунті виключення з провладної фракції «санкционного» Дубинського, знайшли ситуативних помічників. Ними виступає і «Голос», який втратив політичну суб'єктність, і депутатська група «Довіра», орієнтована на найбільшого агро-олігарха Веревського і, частково, на Ріната Ахметова.

Останньому, до речі, Шмигаль вигідний в усіх відношеннях. І головне - йому вкрай невигідні дострокові вибори: найбагатша людина країни зараз не має власної конкурентної політичної сили. Іншими словами, дострокові вибори нині не в тренді. А отже, Шмигаль поки зберігає позиції.

І нарешті, по-третє, Шмигаль виявився дуже зручною фігурою для Зеленського, який разом з Кабміном став головним «громовідводом» для президента. Нехай, це тимчасове явище, але об'єктивно іншої подібної кандидатури, здатної хоч якось перебирати на себе громадський негатив, немає. Так, роботу уряду Шмигаля інакше ніж провальною назвати складно. Але у Зеленського об'єктивно є проблеми із заміною голови уряду - якщо у його попередніх колег-президентів були короткі «лавки запасних», то у нинішнього глави держави немає навіть самої лави.

І ще один важливий момент - Шмигаль Банковій зрозумілий. І зрозуміло, кого він в тій чи іншій формі фронтирує. Водночас очевидна залежність прем'єра від президента. Існує ризик того, що Зеленський, перевантажуючи уряд, втратить свій контроль над урядом.

Але є і аргументи на користь того, що Шмигалю все одно залишилося недовго. Це повна відсутність зрозумілих результатів. Коли вчора прем'єр-міністр на засіданні Кабміну підводив підсумки роботи уряду за рік, стало очевидно, що успіхів немає. Підняття пенсії на 200-300 гривень під час величезної інфляції? Запуск портал «Дія», який, втім, все одно не допомагає людям вирішити проблеми, так як чиновники з самого низу і до самого верху наполегливо вимагають «на лапу»? Розповіді про те, що малий і середній бізнес отримав доступ до «дешевих грошей»? Все це виглядає абсолютно непереконливо.

Аналогічна проблема з головною піар «перлиною», на яку робить ставку Банкова - програмою «Велике будівництво», яка перетворилася в грандіозний «розпил» коштів в регіонах. На тлі того, що зараз по всій країні асфальт сходить разом зі сніговим покривом, розмови про успіхи в будівництві доріг, виглядає абсурдно.

Скільки протримається Шмигаль в своєму кріслі? Все залежить від того, чи вдасться йому знайти гроші (в тому числі - з МВФ), яких катастрофічно не вистачає. І на яких умовах. Плюс - багато що залежить від того, чи зуміє прем'єр задовольнити інтереси всіх учасників «концесії». З огляду на скорочення ресурсів в країні в результаті коронавірусної кризи, зробити йому це буде вкрай непросто. А з огляду на відсутність прийнятої програми уряду у Верховній Раді, річного імунітету у Шмигаля немає. Що може в будь-який момент закінчитися для нього і його уряду дуже плачевним чином...

Дмитро Крижак

Читайте також: Від Шмигаля зажадали викорінення корупції в «Енергоатомі»