П'ять найкращих фільмів Дастіна Хоффмана (відео)

Дастін Хоффман зіграв так багато ролей, серед яких далеко не всі - видатні, що навіть ми сьогодні вранці, подумки "прокручуючи" в голові, яким має бути список його найкращих ролей, виявили пізніше, що забули про одну - у "Метелику".

Мабуть, з "Метелика" (1973) можна і почати, оскільки він дуже добре ілюструє одну з особливостей акторської біографії Хоффмана - зіграти на "чистій техніці", яка в нього одна з найкращих у Голлівуді (недарма ж він закінчив акторську студію Лі Страсберга ).

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Тому що хоча сам по собі фільм і чудовий, але головну роль у ньому грає не менш чудовий на той час Стів Маккуїн (тому ми його в нашу п'ятірку кращих фільмів Хоффмана не включаємо), а у Хоффмана роль чисто, як прийнято говорити, харАктерна. - засланого на каторгу паризького фальшивомонетника, хитрого та розумного, але абсолютно непристосованого до такого життя.

А розпочалася (по-справжньому розпочалася) акторська кар'єра Хоффмана з "Випускника" (1967). який вважається одним із найкращих фільмів в історії американського кіно. Втім, дивитися його сьогодні необов'язково, оскільки стрічку зіпсував, хоч це парадоксально звучить, вибір Хоффмана на головну роль - за сценарієм його герою близько 20 років, а "місіс Робінсон", яка його спокусила - під 40, хоча насправді Хоффману було вже 30, а Енн Бенкрофт, що зіграла "місіс Робінсон" - 36, і все це добре видно на екрані, так що взагалі незрозуміло, де тут проблема невідповідності віку. Але від фільму залишилося інше – саундтрек у піснями Саймона та Гарфанкела.

Далі було два фільми, про які можна докладно не розповідати, оскільки їх здається, бачили всі – "Крамер проти Крамера" (1979) та "Тутсі" (1982).

У "Тутсі", хоч це, напевно, найкраща в історії кіно жіноча роль, зіграна чоловіком, Хоффман демонструє блискучу акторську техніку, про яку ми говорили вище. 

Натомість у фільмі "Крамер проти Крамера" він бере глядача, скажімо коректно, "за саме серце", зігравши розгубленого батька, який має один дбати про маленького сина після того, як від них пішла "шукати себе" дружина та мати у виконанні Меріл Стріп . 

Хоффман отримав за цю роль "Оскара", причому якби у Стріп роль була більша, то "Крамер проти Крамера" став би четвертим фільмом в історії, який отримав усі п'ять головних "Оскарів" (кращий фільм, сценарій, режисура та головні чоловіча та жіноча) роль). А так - "лише" чотири глави плюс "Оскар" Стріп за найкращу жіночу роль другого плану.

Потім була стрічка "Людина дощу" (1989), яку, здається, теж бачили всі, і де Хоффман був просто приречений на "Оскар" за роль аутиста (давно помічено, що "академіки" люблять нагороджувати за ролі людей "з відхиленнями").

Однак, незважаючи на весь професіоналізм цих ролей, Хоффман і тут працює на "чистій техніці", а фільми не піднімаються вище за рівень мелодрами, нехай і блискучої.

І все ж таки є один фільм, в якому Хоффман піднімається до висот навіть не драми, а трагедії, причому грає він у ньому суто негативного персонажа, що постійно експлуатує і обманює наївного головного героя у виконанні Джона Войта - "Опівнічний ковбой" (1969).

Тут хотілося б поставити не окремі відео, а цілий фільм. Втім, читач може зробити це самостійно – і побачить один з найкращих фільмів 60-70-х років не лише у Голлівуді, а й у світовому кіно.