Проліт над ПАРЄ: експерти про наслідки відмови України брати участь в осінній сесії асамблеї

Українська делегація не поїде на найближчу сесію Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) на початку жовтня. Про це вчора заявив нардеп від «Слуги народу», голова комітету із закордонних справ Богдан Яременко. Таке рішення він пояснив протестом української делегації проти недавнього рішення ПАРЄ про повернення російської делегації.

«Не маючи іншої можливості реагування на порушення цією організацією власних принципів і зіткнувшись з досить відвертим ігноруванням його інтересів, Україна поки утримається від відрядження своєї делегації на найближчу сесію ПАРЄ», - написав Яременко у себе в Facebook.

За його словами, українська сторона зараз зосередиться на підготовці делегації і проведенні консультацій з іншими державами-членами Ради Європи (РЄ) для вироблення плану «повернення довіри до ПАРЄ».

Нагадаємо, 25 червня ПАРЄ прийняла рішення про повернення російської делегації. Росіянам повернули право голосувати, виступати і бути представленими в асамблеї і її органах.

20 вересня в парламенті сформували нову делегацію від Верховної Ради в ПАРЄ з 12 депутатів. Більшість в ній отримала фракція «Слуга народу». Делегацію очолила 28-річний нардеп від СН, кінопродюсер Єлизавета Ясько. Рішення про неучасть України у майбутній сесії ПАРЄ було прийнято колегіально.

Наскільки тактично вірним є такий геополітичний хід вітчизняних нардепів і не послабить це рішення позиції нашої країни на міжнародній арені? Відповідь на ці питання Lenta.UA шукала разом з експертами.

«На мій погляд, це правильне рішення - не їхати на сесію ПАРЄ. Росія протягом трьох років робила все, щоб з неї були зняті санкції, які занадто дорого їй обходяться. Але ми, як парламентська делегація робили це неможливим і говорили, що без виконання умов ПАРЄ (повернення Криму і Донбасу, виведення військ тощо). Якщо ми повернемося до повноцінного співробітництва з ПАРЄ без виконання цих умов, як ми будемо виглядати в очах тих країн, які послідовно підтримували Україну? Ми повинні продовжувати співпрацю в форматі консультацій», - зазначає в розмові з Lenta.UA віце-президент ПАРЄ (2017-2018гг), екс-нардеп Георгій Логвинський. При цьому він зазначив, що українські політики перебувають в постійному контакті з колегами з ПАРЄ, в тому числі, користуючись спеціалізованим чатом.

Утім, серед експертів є чимало незгодних з такою позицією. «У нас є приклад ООН, де в роки холодної війни дві наддержави, які були готові обрушити один на одного атомний дощ, все-таки знаходили майданчик, де можна було вирішувати загальні питання. Тому в ПАРЄ Україні потрібно бути присутнім. Зрозуміло, що у нас йде війна з Росією, але це не означає, що ми не повинні використовувати європейський майданчик для того, щоб довести українську точку зору. Навпаки, треба намагатися шукати дипломатичні, пропагандистські методи, використовувати методи особистих комунікацій для того, щоб показувати свою точку зору, з якої повинна вважатися Європа. Чим менше нас буде в Європарламенті, тим більше там буде Росії», - коментує ситуацію для Lenta.UA політолог Віктор Небоженко. Рішення не брати участь в сесіях ПАРЄ експерт називає «якоюсь підлітковістю нової української влади, яка веде себе радикально, ефектно, але не перспективно».

«Сказати, що неучасть у сесії ПАРЄ - вдалий політичний маневр, не можна, оскільки те, що Україна робить демарші, дуже дратує наших європейських партнерів. Я думаю, що ПАРЄ - це не те місце, де можна демонструвати з себе скривджену неповнолітню дівчинку. Тим більше, що Україна - давно повнолітня. З іншого боку, треба розуміти, що дискусійний майданчик ПАРЄ, можливо, ефектна інформаційна картинка, але абсолютно не ефективна для загальної політики і серйозного діалогу», - каже в розмові з Lenta.UA директор Інституту стратегічної політики Андрій Мішин.

У свою чергу, політолог Віталій Кулик акцентує увагу на наступному: «Ми ж цим погрожували постійно, тому повинні підтвердити свої слова відповідним демаршем. І це логічно, оскільки ПАРЄ давно перетворилася на фікцію і останні їх дії з повернення Росії до участі в засіданнях і надання РФ права голосу, вказують на те, що ця структура не виправдовує не тільки свій статут, а й програмні цінності, закладені в основу її діяльності. Тому те, що ми пропускаємо сесію ПАРЄ - це певний сигнал про те, що не все гаразд у цій організації. Солідарність з нашою позицією багатьох країн - свідоцтво того, що ця організація має потребу у великій і грунтовної реформи».

«Те, що зараз відбувається в ПАРЄ - це розмивання меж компетентності цієї організації, а також сигнал про те, що вона перетворюється на клуб для інтеграції агресора в світове співтовариство, а це є неприпустимим. Тому, наша позиція доцільна і правильна, але з іншого боку, дуже хочеться побачити, хто з наших європейських партнерів готовий нас підтримати в цьому і якщо не бойкотувати сесії ПАРЄ, то, щонайменше, відкрито демонструвати своє ставлення до РФ. Навряд чи це буде масово, але поляки і прибалтійці, думаю, своє слово скажуть», - констатує Кулик.

Наталія Ромашова