Професор: Інвестиції в аграрні дослідження збільшують додаткову вартість у середньому у 32 рази

Інвестиції в дослідження в агарній галузі (research and development, R&D) та точне землеробство дозволяють у довгостроковій перспективі збільшити вкладені кошти у ВВП більш ніж у 30 разів, повідомив професор Київської школи економіки (KSE) Олег Нив'євський під час панельної дискусії в агентстві «Інтерфакс- Україна» у четвер, 2 грудня, повідомляє Ukraine Open 4 Business.

«Один долар інвестицій у наукові дослідження в аграрному секторі продукує в середньому $32 у національному багатстві у довгостроковій перспективі. Якщо порівняти їх із інвестиціями в інфраструктуру, «вихлоп» там становить до $5 з кожного вкладеного у неї долара. Відповідно, потенціал аграрних R&D набагато вищий, ніж може здаватися», - наголосив він.

Крім того, за даними Нів'євського, для українських умов інвестування в агарні R&D за одночасного впровадження методів точного землеробства дозволяє наростити цей показник на 10%.

У панельній дискусії з питань розвитку точного землеробства також взяли участь президент Української агропродовольчої платформи Ольга Трофимцева; менеджер з розвитку бізнесу компанії "Байєр" Сергій Сичевський; керівник служби точного землеробства агрохолдингу "Континентал Фармерз Груп" Дмитро Зайцев; керівник відділу точного землеробства та телеметрії в Україні, Молдові, Скандинавії та Прибалтиці CNH Україна Микола Чорноніс; директор з інновацій компанії Agrain Кирило Дружинін.

«Якщо технологія відповідає на одне з двох питань: полегшити умови роботи для людини або покращити її результати, то є сенс її вивчати. Далі вже вивчається площа поля, які культури на ньому висаджуються, яка у нас технологія та культура виробництва», — пояснив представник «Континенталу» Зайцев, підхід до впровадження точного землеробства.

У свою чергу, представник агрохолдингу Agrain Дружинін уточнив, що способи впровадження точного землеробства можуть значно відрізнятися для агрохолдингів із тисячами гектарів у обробці та для фермерів із земельним банком у десятки гектарів. За його словами, іншою тенденцією у точному землеробстві стане скорочення кількості працівників у сільському господарстві та зміна затребуваності професій: так, наприклад, уже зараз трактористи в агрохолдингу швидше виконують функції операторів, які контролюють автономну роботу машин.

«Той прогрес, який ми маємо завдяки техніці, — це просто космос. Якщо дивитися на техніку як на річ, яка виконує за вас якусь операцію, ви прогресу не побачите. Але якщо подивитися на неї як спосіб полегшення роботи і засіб скорочення витрат, то у нас є факт технологічної революції, яка відбувається на наших очах», — підкреслив Дружинін.

За його словами, в даний час Agrain практично завершив переведення техніки на автономну обробку полів, коли сільгоспмашини можуть самостійно рухатися вказаними лініями навігації не тільки прямою, але й розвертатися в міжряддя.

Сергій Сичевський уточнив, що однією з проблем широкого впровадження автономної техніки є мала кількість інноваційної техніки в Україні, яка здатна генерувати дані про переміщення, які надалі зможе зчитувати та використовувати техніка інших виробників. Він навів оцінки компанії «Байєр», згідно з якими в Україні зараз лише близько 20% комбайнів та сівалок можуть генерувати якісні навігаційні дані для автономної роботи.

«Я зроблю невеликий акцент: на виставці Agritech у Німеччині, ми запропонуємо рішення, яке ми також пропонуватимемо в Україні. Воно дозволить збільшити кількість сумісних комбайнів, які матимуть змогу генерувати таку інформацію на полях», — зазначив менеджер з розвитку бізнесу «Байєра».

Представник CNH Україна Микола Чорноніс наголосив на значній нестачі кадрів, здатних розвивати напрямок точного землеробства, а особливо фахівців у сфері аналітики даних та машинного навчання. У ході дискусії учасники підтримали думку, що жоден навчальний заклад в Україні не готує фахівців у зазначеній галузі, їхнім навчання «з нуля» займаються самі агрокомпанії.

Він також наголосив на необхідності держави визначати стратегічні напрями розвитку АПК та ініціювати розвиток у них.

Якщо подивитися, за останні роки спостерігається збільшення сервісної орієнтованості АПК. Практично всі компанії-виробники переходять на сервісні моделі співпраці зі своїми кінцевими клієнтами. Одним з добрих кейсів, де можна побачити цю трансформацію, є ринок дронів, який збільшується щороку. Цього року, якщо я не помиляюся, їхнє зростання склало 700%. Де ще таке можна побачити?», — наголосила екс-заступник міністра агарної політики Ольга Трофимцева.

Незважаючи на такі обсяги зростання ринку, подібні компанії поступово переходять на сервісну модель роботи, продаючи не лише обладнання, а й послуги з їхнього обслуговування.