
Український журналіст Ігор Ляшенко про боротьбу з кризою.
Де легше долати фінансову кризу вижити: в місті чи селі?
А це дивлячись криза. Історія дає нам різні приклади.
Оглянемося на Україні за минулі сто років.
У 1918-1920 роках йшла громадянська війна. Великі міста мерзли і голодували. У тому числі і Київ. Люди, хто міг, бігли з міст в села. В країні були зруйновані товарно-грошові відносини і цілком була відсутня логістика, а отже в місто неможливо було доставити продовольство, хоч на продаж, хоч на обмін. У той час як село хоч і страждав від проблем війни і грабежу, але не голодувало.
Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі
У страшні голодоморні 1932-1933 роки сільська Україна не тільки голодувала, але і мерла. Моя бабуся в той рік звезли до Києва в «Торгсин» все сімейне золото, яке обмінював на хліб або просто на борошно. А міста абияк харчувалися і жили. І криза була умисним геноцидом саме сільській України.
У німецьку окупацію 1941-1944 років страшно було всюди, нацисти людей стратили цілими селами і містами. Однак по харчуванню, в селі було трохи легше. З міст люди бігли в села до родичів, вимінювали на продукти одяг, цінні речі, вишукували сільських родичів, хто міг би надати притулок. Виживали з городу, риболовлі, грибів і ягід.
У післявоєнні роки, особливо в 1947 був голод, страшніше зачепив село, але не скрізь. Тут вже є спогади з перших вуст. Мій дід був залізничник, машиніст на паровозі. На роботу їздив на Київ (в 1947 товарної станцією був «Київ-Московський»), а жив у селі на Чернігівщині. Розповідав, що після війни його мало не силоміць примушували переїхати жити до Києва, давали квартиру (що було великою вигодою). Дід коливався, але в кінці відмовився. А щоб відстали, навіть хабарі продуктами начальству возив. Причина була проста. У селі був свій город, кури, свиня на забій, а в Києві був голод, жили на голому пайкових хлібі.
Надалі, на щастя, голодних років не було. Село ростили собі і на продаж овочі і худобу, в міста їздили по харчовій екзотикою на кшталт «Докторської ковбаси».
Поки питання не стало руба в 1992 знецінилися гроші, зникли заощадження. Спорожніли полиці магазинів. Не стало спочатку зарплати, а потім і роботи. Треба було щось робити. І в ці роки багато хто вибирав сільські городи, дачні ділянки, брали в обробку під картоплю навіть віддалені шматки поля. Благо, транспортної блокади не було. Тому знову з точки зору харчування на деякий час в селі стало надійніше, ніж в міській квартирі.
Як то воно буде зараз, в 2020? Невже дійдемо до вибору між селом і містом за принципом наявності їжі?
Взято з: Facebook
Фото: Facebook
Ольга ЛевкунНовини
РФ змінила тактику ударів по Україні
01:15 08 вер 2025.
Це не сигнал про бажання закінчити війну дипломатичним шляхом, - Келлог
23:15 07 вер 2025.
Ми хочемо майбутнього для України, - Орбан
22:15 07 вер 2025.
Трамп готовий покарати Путіна
21:15 07 вер 2025.
Смертельна ДТП сталася у Києві
20:10 07 вер 2025.
ССО та партизани завдали сильного удару по російському НПЗ
19:15 07 вер 2025.
Окупанти заявили, що завдали ударів по заводах та авіабазах в Україні
18:15 07 вер 2025.
США пригрозили Путіну «повним колапсом»
17:55 07 вер 2025.
Удар по Києву: за допомогою звернулися 100 осіб
17:15 07 вер 2025.
Путін – боягуз, який атакує жінок і дітей, - Чехія
16:55 07 вер 2025.
Нічний обстріл України: вбито 4 людей, 44 – поранено
16:15 07 вер 2025.