Пристрасті по-турецьки: як вибори вплинуть на відносини Києва та Анкари

У понеділок, 15 травня, голова Вищої виборчої ради (аналог нашої ЦВК) Туреччини Ахмет Йенер оголосив про проведення 28 травня другого туру президентських виборів, оскільки ніхто з кандидатів, які претендують на пост глави держави, не отримав більше 50% голосів. Дуже примітно, що заява пана Йенера прозвучала у понеділок у районі 16:00. До цього моменту вже кілька годин не оновлювалися офіційні результати голосування. Вони завмерли близько полудня, коли було розкрито понад 99% виборчих скриньок і стало зрозуміло, що другий тур неминучий. Тим не менш, турецький Центрвиборчком, витримуючи таку тривалу паузу, змусив усіх порядком понервуватись, враховуючи, що чинному президенту Ердогану на той момент не вистачало менше відсотка до заповітно-переможних 50%.

Повна поствиборча картина після розкриття всіх виборчих скриньок наступна: Реджеп Тайіп Ердоган отримав 49,5% голосів, а його основний суперник, який представляє опозиційний «Народний альянс» Кемаль Киличдароглу – 44,88%. Ще 5,17% виборців віддали голоси Сінану Огану – етнічному азербайджанцю, який очолює ультраправу націоналістичну «Коаліцію батька». 0,44% голосів дісталися Мухаррем Індже - він зняв свою кандидатуру за три дні до виборів, але за нього встигли проголосувати деякі виборці за кордоном.

Читайте також: Вибори президента: у Туреччині завершився підрахунок голосів

Першим на оголошення результатів недільного волевиявлення турків відреагував Кемаль Киличдароглу. «Мої дорогі, ми працюємо без перерви. Не впадайте у відчай. Я стоятиму прямо. Зрештою, буде тільки те, що говорить наш народ», - написав він у Twitter. Ердоган трохи пізніше подякував виборцям і висловився у тому дусі, що не сумнівається у своїй перемозі.

Зазначимо, що для турецької опозиції результати виборів стали певною мірою ударом нижчими за пояс, оскільки більшість соцопитувань пророкували якщо не перемогу пана Киличдароглу в першому турі, то як мінімум відчутну перевагу в голосуванні. Крім того, знову ж таки всупереч вимірам суспільних настроїв, очолюваний ним «Народний альянс» не зміг отримати більшість на парламентських виборах, що відбувалися одночасно з президентськими: у його розпорядженні опинилося лише 213 із 600 депутатських мандатів. Водночас у коаліції, сформованої навколо Партії справедливості та розвитку Реджепа Тайіпа Ердогана – 321 багнет, тобто більше половини.

Тепер, якщо Кемалю Киличдароглу вдасться таки сісти в президентське крісло, йому доведеться мати справу з непідконтрольним законодавчим органом, а це може ускладнити проведення запланованих ним перетворень, та й загалом зробити «кульгавою качкою».

На переконання турецьких аналітиків, основна боротьба зараз розгорнеться за голоси, віддані Сінану Огану. Судячи з публічно заявлених поглядів, його прихильники ближче до Ердогана, але багато хто з них розчарувався в політиці чинного президента. «Ми консультуватимемося з нашою електоральною базою для ухвалення рішення щодо другого туру. Але ми вже ясно дали зрозуміти, що боротьба з тероризмом і необхідність відправлення сирійських біженців назад – це наші червоні лінії», - зазначив Оган в інтерв'ю Reuters.

Раніше він заявляв, що хотів би одержати для представників своєї коаліції деякі міністерські пости. Загалом, виходячи з озвучених вимог, Сінан Оган може порозумітися з обома кандидатами в президенти. Але той факт, що Киличдароглу користується підтримкою курдської «Демократичної партії народів», яку націоналісти звинувачують у зв'язках із бойовиками, викликає в експертів певні сумніви щодо розвороту Сінана Огана до опозиції. Хоча, як показав перший тур, турецькі вибори можуть бути непередбачуваними і повними «сюрпризами».

Уважно стежать за виборчим трилером по-турецьки і за кордоном. Деякі, наприклад, президенти Азербайджану, Узбекистану та Казахстану вчора вранці – ще до оголошення «вердикту» ЦВК привітали президента Ердогана з лідерством у першому турі та перемогою його партії на парламентських виборах. А в Москві вустами путінського спікера Пєскова пообіцяли з повагою поставитися до будь-якого вибору турецького народу. Втім, увесь цивілізований світ уже чудово знає ціну всім обіцянкам Кремля.

Тут слід зазначити, що перед голосуванням Киличдароглу звинуватив Росію у втручанні у турецькі вибори, що у Кремлі заперечували. Тим не менш, низка опозиційних турецьких, а також західних ЗМІ вважають, що РФ сподівається на переобрання Ердогана і всіляко підіграє йому. Зокрема, у цьому контексті розглядалася церемонія завезення першої партії ядерного палива на АЕС Аккую наприкінці квітня, у якій по відеозв'язку взяли участь Путін та Ердоган.

Деякі експерти припускають, що своєрідним подарунком Кремля для Ердогана може стати продовження «зернової угоди», укладеної за безпосереднього посередництва Анкари. Термін дії домовленості про вивезення українського зерна через чорноморські порти, нагадаємо, спливає 18 травня, і поки що сторони ніяк не можуть домовитися. «Зернова угода» була однією з дипломатичних перемог Ердогна і цілком можливо напередодні другого туру путінська Адміністрація йому в цьому плані допоможе.

У чинного керівника Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана більше шансів здобути перемогу у другому турі президентських виборів, переконаний заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. Під час другого туру, який проходитиме 28 травня, боротьба вестиметься приблизно за чотири відсотки голосів турецьких виборців, зазначив експерт в ефірі телемарафону. І додав: перемога будь-якого з кандидатів практично нічого не змінить для України: «Зміни політики не буде. Занепокоєння викликає остання активність і допомога, яку, очевидно, Росія надає Ердогану, це може зміцнити їх двосторонні контакти. Але загалом підтримка територіальної цілісності України та постачання турецьких озброєнь все це збережеться. Так само, як і зусилля, спрямовані на збереження зернового коридору. У разі перемоги Кемаля Киличдароглу буде продовження всього ердоганівського курсу з тим нюансом, що Киличдароглу уважніше ставитиметься до дотримання санкційного режиму щодо Росії».

«Очевидно, що у Путіна роблять все, щоб не допустити до владного керма прозахіднішого кандидата в особі Киличдароглу. Але як би не склався поствиборчий пасьянс за підсумками другого туру, турецька політика балансування між Україною та Росією збережеться. Переконана в тому, що для нас нічого принципово не зміниться у важливих питаннях, таких, як підтримка «зернового коридору» та обмін полоненими з РФ», - зазначила в коментарі Lenta.UA старший аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини (Карлтонський університет) Євгенія Габер.

Загалом треба об'єктивно констатувати: роль Туреччини під час повномасштабної війни викликала в Україні досить змішані почуття. З одного боку, президент Ердоган виконав конвенцію Монтре і не дозволив прохід російських військових кораблів через Босфор у Чорне море, назвав Крим частиною України та відіграв ключову роль у укладанні «зернової угоди». Також не слід забувати про те, що ЗСУ отримали від Анкари «Байратари» та бронемашини Kirpi.

З іншого боку, Туреччина, як відомо, не приєдналася до санкцій проти путінської Росії і не планує цього робити, у її води пливуть яхти підсанкційних росолігархів, туди ж намагалися потрапити завантажені викраденим українським зерном судна. І в цьому сенсі глобальна стабільність політики Анкари щодо України, про яку говорять експерти, не дуже радує. Єдине, на що можна розраховувати у разі фіаско Ердогана, який править країною два десятиліття до ряду – це зрушення з мертвої точки антиросійського потягу санкцій.

«Незалежно від того, хто переможе на президентських виборах – Ердоган чи Киличдароглу, Туреччина потребує радикальної розбудови. Про це свідчить рівень політичного кипіння – величезна явка у першому турі – 89% виборців, а турецьке суспільство практично розколоте. Люди хочуть радикальних змін. Але на це не здатен жоден із реальних кандидатів на перемогу. Авторитарний Ердоган вичавив із гібридного та кризового стану Туреччини все, що міг, а у демократичного Киличдароглу, навіть якщо він переможе, просто немає сил змінити Туреччину на краще. Тож у Туреччині після виборів усе тільки починається, бо вибори не вирішили головного питання – куди і як рухатися країні в майбутнє», - констатує відомий політолог Віктор Небоженко.

Читайте також: Стало відомо, скільки витратила РФ на чергову марну атаку по Україні