Придністровський Янукович із характером Путіна отримав 16 років

Суд у Тирасполі засудив другого президента невизнаного Придністров'я (30 грудня 2011 – 16 грудня 2016) Євгенія Шевчука до 16 років позбавлення волі в колонії суворого режиму і штрафу в розмірі 600 млн. придністровських рублів (понад $36 млн). 

«Шевчук Євгеній Васильович визнаний винним у всіх інкримірованих йому епізодах злочинів: два епізоди отримання хабара у великому розмірі і три епізоди перевищення посадових повноважень», – заявив телеканалу Первый Приднестровский начальник управління прокуратури Придністровської Молдавської Республіки Олександр Сторожук.

Вирок – заочний. Шевчук утік вже давно, в ніч з 27 на 28 червня 2017 року. За його версією – на таксі, за версією спікера парламенту Олександра Щерби – вплав, через Дністер. Причому – в Молдову, з якою все політичне життя боровся. Це як Віктор Янукович втік би не у Ростов, а до Львова. 

У президентські роки за жорсткий характер і стиль управління Шевчука називали «придністровським Путіним», і етнічний українець з російським паспортом цього не заперечував. (До речі, академічна освіта у нього теж українська – українська сільхозакадемія і Дипакадемія МЗС України, де він став кандидатом економічних наук).

Коли 28 червня 2017 року парламент Придністров'я позбавив екс-президента Євгенія Шевчука недоторканності, він вже користувався узаконеною ще Чингісханом недоторканністю гостя. У молдаван. Тим часом за місцем прописки йому висували звинувачення аж по шести кримінальних справах: корупція, сірі схеми, розкрадання державних коштів, утримання 30% зарплат і пенсій. Сума заподіяного збитку оцінювалася в $8 млн, що свідчить про негуманність тираспольської Феміди, яка вимагає тепер у чотири рази більше. Те, що втікач не затримався в Кишиневі, стало ясно, коли активна в соцмережах колишня перша леді Тирасполя (за сумісництвом – міністр закордонних справ ПМР) почала працювати доцентом факультету міжнародних відносин Північно-Західного інституту управління. Те, що Москва не видасть втікача на заклання своєму анклаву, – зрозуміло хоча б тому, що вуз цей знаходиться в Санкт-Петербурзі і є філією Російської академії народного господарства і державної служби при президентові РФ. 

А у вересні ц.р. Ніна Шевчук поділилася в Мережі зворушливими фото з нагоди третьої річниці одруження.

Читайте також: Кремль відкинув ідею Лукашенка щодо Донбасу

Востаннє папараці підловили екс-президента ПМР на вулицях Пітера місяць тому. Здається, члени високого тираспольського суду користуються Інтернетом і теж були в курсі, встаючи при оголошенні вердикту: «Іменем ПМР...»

Невесело лише соратникам екс-президента, деякі з них теж намагалися податися у біга (що характерно – теж до тих, від кого вони відгризли свою «республіку»). 13 жовтня 2017 року Тираспольський міський суд виніс вирок колишньому голові Державного митного комітету ПМР Юрію Гервазюку: 10 років і штраф у 3,5 млн. придністровських рублів. 27 лютого 2018 року той же суд виніс вирок колишньому співробітникові Державного митного комітету ПМР Сергію Манталуці: 10 років з конфіскацією всього майна.

Колишнього міністра внутрішніх справ ПМР Геннадія Кузьмичова доставили в Придністров'я з Кишинева 27 липня 2018 року і помістили в Тираспольське СІЗО. Звинувачується в контрабанді у складі організованої групи. Фігурантами кримінальних справ також є екс-прем'єр ПМР Тетяна Туранська, екс-глава адміністрації президента (Шевчука) Майя Парнас, екс-міністр із соціального захисту та праці ПМР Оксана Буланова і екс-міністр фінансів ПМР Олена Гиржул. (У чому неможливо звинуватити екс-президента, так це у неуважності до гендерної політики.) 

Євгеній Шевчук не тільки другий за рахунком президент ПМР. Він перший, кому вдалося змістити засновника Придністров'я Ігоря Смирнова. Після його перемоги Слідчий комітет Росії тут же отримав санкції на обшук і виїмку документів з двох банків Придністров'я – Центробанку і Бізнесінвестбанку, які перевірялися в рамках розслідування справи про розкрадання членами родини Смирнова 160 млн руб. (понад $2,3 млн) російської гуманітарної допомоги. Перевірці підлягав і особовий рахунок Смирнова, на якому було виявлено $800 тис. заощаджень «сумнівного походження». Приїхавши після інавгурації до Москви (ну а куди ж ще), Шевчук одразу пообіцяв російським слідчим «повну підтримку».

Майже немає сумнівів, що він її надав. Але Смирнов після цього навіть не плив через Дністер на підручних засобах. Нещодавно, 24 жовтня ц.р., спікер парламенту ПМР Олександр Щерба привітав нинішнього главу «дорадчих зборів перших депутатів при голові Верховної Ради ПМР» Смирнова з нагоди дня народження і вручив йому відзнаку «Заслужений парламентарій ПМР». 

У нинішнього президента ПМР, випускника Харківського вищого військового командно-інженерного училища, що пішов по лінії МВС, Вадима Красносільського, звільненого президентом Шевчуком з посади міністра внутрішніх справ ПМР, є зуб на попередника. Хоча той, дуже ймовірно, і врятував його від Тираспольського СІЗО. 

Утім у нього все попереду. Якщо врахувати, що Красносільський своє президентство в Придністров'ї почав з продажу державної бази «Ягорлик», що була на балансі його адміністрації (45 га поруч із заповідником), за $500. Але він відкинув план Заходу щодо реінтеграції ПМР до ​​Молдови. Нинішній куратор космосу, а тоді – Тирасполя (дистанції для Кремля, мабуть, однакового розміру), віце-прем'єр РФ Дмитро Рогозін, тому і примчав на вибори 2016 року, щоб Красносільський переміг Шевчука.

Той самий Рогозін, який у травні 2014 року, відразу після анексії Криму, примчав до Шевчука засвідчуватися у «стабільності ситуації на відміну від Криму» і забирати валізи з «підписами народу Придністров'я» за входження їх «республіки» до складу Росії. А також «охолоджувати запал придурків, які готові лізти і в Придністров'я». Це він, не інакше з переляку, українців мав на увазі. Маючи в особі Шевчука повну і всеосяжну підтримку.

Те, що Смирнов вкрав якихось два мільйони, як і те, що Шевчук вкрав у чотири рази більше, не означає, що Красносільській отримав від Кремля пайцзу на шістнадцять мільйонів. Він отримав ярлик на дії від А до Б, як казав Віктор Чорномирдін. І, здавалося б, Шевчук теж не виходив за межі дозволеного – чого тільки вартий підписаний ним у вересні 2016 року указ про створення комісії з приведення законодавства ПМР у відповідність до російського законодавства. Але його зліт, а потім і пропозиція сісти на 16 років – це своєрідна наука для інших намісників, яких у Росії багато. 

Зрозуміло, мирні анклави мають радіти, що у них, як правило, не доходить до зміни керівництва а-ля ДНР/ЛНР – зі стріляниною та вибухами. Але враховувати, хто в домі Путін, – повинні. Був би Шевчук відпрацьованим матеріалом, ділив би нари із соратниками, а якщо ходить по Невському, значить служить живим (і вільним) нагадуванням тому ж Вадиму Красносільському: люди, мовляв, не шахи, здійснити рокіровочку – що десяточку вліпити з конфіскацією. 

Тільки й того. 

Як свідчить одна із яс зводу законів Чингісхана, вожді, котрі не виконали завдання, засуджуються до смерті. Якщо проступок менш серйозний, їм належить особисто з'явитися до хана.

Василь Хайруллін, Lenta.UA

(Заставочне фото moldova-mare.com)

Читайте також: У Путіна висловились щодо створення Православної церкви України