Причину падіння Римської імперії встановили за річними кільцями дерев

Група вчених із Кембриджського університету опублікувала нову теорію, що пояснює вторгнення гунів до Риму. Результати дослідження опубліковано у Журналі римської археології.

Вчені дійшли висновку, що сильні посухи 430-450-х років нашої ери порушили звичний спосіб життя в прикордонних придунайських провінціях східної Римської імперії. Кліматичні зміни призвели до нових стратегій поведінки народів боротьби з економічними проблемами.

Читайте також: Головні секрети довголіття древніх римлян розкрив медик

Дослідники вивчили інформацію про щорічні зміни клімату за останні 2000 років на основі аналізу реконструйованих річних кілець дерев. За даними, отриманими вченими, територія, де знаходиться сучасна Угорщина, пережила безліч епізодів незвичайної посухи в IV і V століттях нашої ери. Кліматичні коливання, зокрема періоди посухи з 420 по 450 рік нашої ери, скоротили врожайність та пасовища для тварин за межами заплави Дунаю та Тиси, вважають дослідники.

При цьому якщо поточне датування історичних подій правильне, найруйнівніші набіги гунів 447, 451 і 452 років н.е. збіглися з надзвичайно посушливим літом у Карпатському басейні.

Викликана кліматом економічна криза могла вимагати від Аттили та інших лідерів гунів видобутку золота з римських провінцій, щоб зберегти військові загони та підтримувати лояльність між елітами. Таким чином, колишні пастухи, які займалися верховою їздою, стали рейдерами, припускають дослідники.

Вторгнення гунів у Східну і Центральну Європу в 4-му і 5-му століттях нашої ери вважається першою подією, що викликала «Велике переселення» «варварських племен», що призвело до падіння Римської імперії. Однак довгий час залишалося незрозумілим, звідки прийшли гуни і який їхній вплив на пізньоримські провінції. Аналіз кліматичних особливостей дає одне з можливих пояснень цих історичних подій.

Фото: FreeImages