Прем'єрський десант: навіщо та з чим Джонсон та Моравецький приїжджали в Україну

Учора президент Володимир Зеленський на урочистому засіданні з нагоди відкриття сьомої сесії Верховної Ради звернувся до представників трьох гілок влади та суспільства із закликом до єдності заради майбутнього нашої країни. Щодо внутрішньої ситуації, глава держави акцентував, що сьогодні єдність потрібна як справами, так і у публічних заявах – в інформаційному полі, у «розуміння ЗМІ своєї відповідальності». «За часів, коли медіаполе – нове поле битви, новини – це нова зброя, а будь-які повідомлення, особливо побудовані на анонімних джерелах, мають реальний та великий вплив на психіку наших людей, нашу державу, а особливо – на економіку», – зазначив Зе. У цьому контексті гарант подякував громадянам та представникам бізнесу, які були єдиними і не піддалися «вірусу паніки».

«Наша економіка стабілізується, у фінансовій системі все під контролем, надходження до бюджету у січні перевиконані на 7 мільярдів. Гривня, слава Богу, почувається вже краще… Ми поступово повертаємось до стабільного та запланованого курсу», – підкреслив нинішній господар Банкової, додавши при цьому, що золотовалютні резерви залишаються на рекордному рівні, «який захищає курс нацвалюти від різких коливань та зміцнює економічний імунітет».

Читайте також: Створення нового союзу Великої Британії, Польщі та України відклали до кращих часів

У своєму нетривалому, але різноплановому виступі глава держави торкнувся і зовнішньополітичного аспекту. «Сьогодні дипломатична підтримка України та обсяг військово-технічної допомоги, яку надають партнери, – найбільші з 2014 року», – заявив Володимир Зеленський. Президент розповів, що минулого тижня проводив бесіди з лідерами Європейської ради, Литви, Азербайджану, Франції та США, послами країн «Великої сімки» (G7), представниками ООН, НАТО, ЄС, МВФ, ОБСЄ.

«Загалом це 80 представників іноземних держав та міжнародних організацій. І всі вони єдині щодо підтримки нашої держави», - наголосив Володимир Зеленський і, зазначивши, що цього тижня у Києві з візитами побувають прем'єр-міністри Великобританії, Польщі, Нідерландів, президент Туреччини, резюмував: «Така інтенсивність візитів – це серйозний фактор стабілізації. Ніхто не вирішує нашої долі за нашими спинами – всі їдуть до нас. Нам готові підставити плече, а не підніжку. Це дуже важливо, і ми за це щиро вдячні нашим партнерам».

Справді, агресивно-наступальні, щоправда, поки що в інформаційній парадигмі дії Кремля розконсервували або прискорили вирішення багатьох питань у відносинах України із низкою західних країн, які були або заморожені, або перебували на тривалій паузі.

Військово-технічна допомога з боку Великобританії та США лише набирає обертів, американські літаки майже щодня приземляються у Києві. Наразі також висловили готовність передати Україні зброю низку інших країн. Зокрема, сусідня Польща вже найближчим часом надасть Україні ПЗРК Grom, боєприпаси та дрони.

Зазначимо, що «Гром» – це модернізована поляками система «Ігла», яка у разі повномасштабного вторгнення РФ може створити чимало проблем російської авіації. Дальність стрілянини становить понад 5 кілометрів, а висота цілей – до 3,5 км.

«Слов солідарності недостатньо. Потрібно діяти. Ось чому ми готові передати оборонну зброю», - заявив учора прем'єр Матеуш Моравецький якраз після зустрічі зі своїм українським колегою Денисом Шмигалем, який прибув до Києва. Нідерланди також хочуть підтримати Україну високоточною зброєю, протитанковою зброєю та засобами протиповітряної оборони. Прем'єр цієї країни Марк Рютте також у ці дні перебуватиме з робочим візитом в українській столиці.

Примітно, що буквально напередодні прибуття до Києва vip-політичного десанту з-за кордону секретар РНБО Олексій Данилов в інтерв'ю агентству Associated Press заявив, що Україна не має наміру виконувати горезвісні Мінські угоди, оскільки це означає руйнування країни. Очевидно, що секретар Ради безпеки, який прямо і безпосередньо підпорядковується президенту, який є головою цього дорадчого органу, не міг собі дозволити такі різкі та категоричні публічні заяви без погодження з Банковою. Тобто, судячи з усього, у Зеленського руками Данилова вирішили прозондувати ґрунт, але врешті-решт обпіклися.

Данилова почали вчора спростовувати прямо з самого ранку. Радник голови ОП Михайло Подоляк заявив, що Україна не відмовляється від виконання Мінська, але це «рамкові угоди», які мають на увазі безліч внутрішніх рішень, а Данилов, мовляв, просто бере участь у дискусії навколо цього непростого питання.

Увечері про Мінські угоди вже говорив сам Володимир Зеленський. Він беззастережно оголосив, що ці домовленості є «дорожньою картою» для української влади, навіть незважаючи на те, що існують різночитання щодо порядку виконання їхніх пунктів.

Цю заяву Зе озвучив під час спільного брифінгу із британським прем'єром Борисом Джонсоном. Від цього візиту чекали насамперед проголошення нового союзу між Україною, Великою Британією та Польщею, але презентацію цього проекту відклали через те, що головний дипломат Туманного Альбіону Ліз Трасс підхопила «корону».

«На жаль, вона (міністр закордонних справ Великобританії — ред.) захворіла на ковід і ми переносимо це оголошення на пізніше. Однак за цей час наші команди не сидітимуть склавши руки, а продовжать відточувати до деталей новий формат», - написав у себе у Facebook глава вітчизняного зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба.

Про позитивний тест на ковід Страс повідомила пізно увечері 31 січня. Вона мала летіти до Києва у складі делегації з керівником уряду Британії. Той факт, що хвороба одного політика здатна вплинути на реалізацію міжнародної угоди, викликала чимало домислів та конспірологічних теорій. Зокрема, в кулуарах поповзли чутки про те, що створення тристороннього альянсу перенесли аж ніяк не через пані Страс, а через бажання Банкової, поки йдуть активні дискусії навколо Мінська, притримати цей геополітичний козир у рукаві.

Проте наше джерело в МЗС це спростовує: «Насправді у темі відстрочення офіційного оголошення про створення нового тристороннього об'єднання немає жодної «зради» та закулісних ігор. Нагадаю, що з ініціативою запуску такої співпраці у форматі Київ-Варшава-Лондон у жовтні минулого року виступила Україна, а саме Міністерство закордонних справ. Тобто, згідно з усіма протокольно-процедурними правилами, саме за лінією МЗС трьох країн і має скріплюватися документально ця угода. Безумовно, картинка була б набагато ефектнішою, якби угоду всі три міністри підписали в присутності вищого керівництва своїх держав, однак, годинник не спостерігає і оскільки пані Трасс захворіла, цю подію довелося перенести».

Таким чином, якщо вірити нашому співрозмовнику з вітчизняного зовнішньополітичного відомства, у сторін з'явився додатковий час для того, щоб наповнити новий тристоронній альянс із Польщею та Великобританією практичним змістом. До речі, про нього - зміст - на сьогодні мало що відомо. Польський політолог, директор Центру досліджень сучасного безпекового середовища Міхал Марек стверджує, що це буде формат у рамках НАТО (який, можливо, допоможе прискорити інтеграцію України в Альянс), тому не варто сподіватися на якийсь окремий повноцінний союз: «Це не більше, ніж нова платформа, на рівні якої Україні надаватиметься допомога, насамперед військова. Вона, наприклад, може прискорити передачу зброї, збільшить кількість загальних навчань. Тобто можемо припускати, що це буде щось на зразок Люблінського трикутника, тільки більше зосередженого на безпеці та військовій кооперації. До того ж, це також можливість співпрацювати, оминаючи Німеччину, яка не до кінця розуміє або не хоче бачити російську загрозу. Польща та Великобританія разом можуть допомогти Україні у захисті від РФ, що також зміцнює безпеку Польщі».

Тобто широко анонсоване об'єднання Києва, Варшави та Лондона, яке за задумом його творців має суттєво посилити Балто-Чорноморську вісь, ймовірно, стане не більш ніж новим камінчиком на «поясі безпеки» так званих малих альянсів, який заснував українське МЗС. У цій скарбничці вже є Люблінський трикутник, союз безпеки (Квадрига) з Туреччиною та Асоційоване тріо з Грузією та Молдовою. Проте питання ефективності всіх цих форматів — тема для окремої розмови.

Перший візит до Києва у статусі прем'єр-міністра Польщі, а цю посаду Матеуш Моравецький, зазначимо, займає з 2017 року, свідчить насамперед про те, що у Варшаві чітко розуміють: якщо Україна «прогнеться» перед російською навалою, Польща стане наступною. Власне, це й підтвердив на вчорашньому брифінгу в Києві глава польського уряду, який, зокрема, наголосив на такому: «перебуваючи в безпосередній близькості до такого сусіда, як Росія, складається враження, що ми живемо поруч із вулканом».

Загалом, стурбованість поляків та їхня активність в українському напрямку цілком зрозуміла. Великобританія також має свої інтереси. Після Brexit Туманний Альбіон затвердив нову стратегічну концепцію «глобальної Британії», яка, зокрема, передбачає посилення ролі країни як провідного гравця на полі Східної Європи.

Утім, озвучені вчора в Києві Борисом Джонсоном меседжі щодо України свідчать про його лавірування. Британський прем'єр намагався одночасно говорити в унісон із Володимиром Зеленським, який стверджує, що ситуація навколо ймовірного путінського вторгнення штучно підігрівається Заходом і просуватиме тезу американців про неминучість «великої війни».

Цілком можливо, що обережна та двоїста позиція Джонсона обумовлена його персональними кар'єрними проблемами. Незадовго до його вильоту до Києва британські ЗМІ оприлюднили доповідь про вечірки, які, ймовірно, проводилися на Даунінг-стріт під час суворого локдауну та серйозно вдарили по репутації прем'єра. Борису Джонсону довелося кілька годин відповідати на запитання депутатів, які називали його поїздку в Україну «втечею від поганих новин».

Але як би там не було, це той рідкісний випадок, коли слід чітко розділяти внутрішні «зашквари» та зовнішню позицію. А позиція Лондона полягає не лише у усній підтримці нашої країни, а й у конкретних справах. Крім серйозної військової допомоги, Великобританія найближчим часом виділить Україні 1,7 мільярда фунтів стерлінгів на розвиток вітчизняного флоту та майже 2 млрд. на загальні енергетичні та інфраструктурні проекти. Крім цього, Борис Джонсон учора заявив про підготовку спільно з іншими країнами пакету санкцій та інших заходів, які мають на меті стримати російську агресію щодо України. За словами глави британського уряду, «вбивчі санкції проти Росії будуть активовані з тієї ж хвилини, як тільки нога російського солдата наважиться перетнути український кордон і ступити на українську землю».

Пакет британських санкцій, до речі, передбачає конфіскацію всього майна російських олігархів у Лондоні, що Путін уже розцінив як «безпрецедентну атаку на бізнес». Втім, свою думку мешканець головного кабінету в Кремлі зможе висловити вже найближчим часом безпосередньо Борису Джонсону, телефонна розмова з якою має відбутися вже сьогодні.

Вчора ж, після тривалого переговорного марафону Володимир Зеленський та Борис Джонсон прогулялися нічним Києвом та відвідали пам'ятку української культури – Національний заповідник «Софія Київська», на території якого для високопоставленого британського гостя організували вечерю.

До речі, дуже цікавою є реакція на приїзд Бориса Джонсона до Києва в українському сегменті соцмереж. 99,9% постів у Facebook щодо теми візиту британського прем'єра носили підкреслено позитивний характер. Користувачі хіба що по-доброму жартували про зелену краватку Джонсона, як якийсь комплімент Зе-владі, а також його вічно неслухняну шевелюру. А одна з дискусій, що розгорнулися, є досить і дуже показовою в глобальному вимірі. На обурену репліку одного з користувачів ФБ про те, що через прем'єра Великої Британії перекрили Бориспільську трасу, один із коментаторів йому відповів: «Тимчасові транспортні незручності можна й зазнати, бо потім на Донбасі доведеться воювати за допомогою саморобних рогаток».

Читайте також: Борис Джонсон прибув до України