ПолітикаМіжнародні відносини

Позиція світу та поза Кремля: як пройшло засідання Ради безпеки ООН щодо України

13:51 01 лют 2022.  811Читайте на: УКРРУС

У понеділок, 31 січня, у штаб-квартирі Ради Безпеки ООН у Нью-Йорку пройшло відкрите засідання щодо ситуації навколо України, а саме — перипетій щодо можливого путінського «великого вторгнення». Скликати Радбез зажадав Вашингтон, тоді як Москва виступала категорично проти. Про те, що показали дискусії та чому глава російської делегації достроково залишив зал, у матеріалі Lenta.UA.

Минулої п'ятниці постійне представництво США в ООН офіційно оголосило про те, що Рада безпеки Організації об'єднаних націй збереться 31 січня з ініціативи Вашингтона для обговорення «погрозливої поведінки Росії».

«Понад 100 тисяч російських військовослужбовців розміщені на кордоні з Україною, Росія також бере участь в інших дестабілізуючих діях, спрямованих проти Києва, що створює явну загрозу міжнародному миру, безпеці та статуту ООН», - зазначала у своїй заяві постійний представник США при ООН Лінда Томас- Грінфілд.

Читайте також: Нове поле гострого протистояння Росії, США та Китаю назвали аналітики

Росія усіляко намагалася зірвати проведення засідання. Буквально напередодні заходу перший заступник постпреду Росії при ООН Дмитро Полянський висловлював надію на те, що ситуація навколо України не обговорюватиметься і що «колеги з РБ не підтримають такий піар-трюк, ганебний для репутації ООН».

«Я не можу згадати іншого випадку, коли член Ради безпеки пропонував обговорити свої власні безпідставні звинувачення та припущення як загрозу міжнародному миру та безпеці з чийогось боку», - нарікав Полянський.

У свою чергу, постпред Росії в ООН Василь Небензя заявив, мовляв, Росія в лютому головуватиме в Радбезі і сама збирається провести обговорення щодо України, тому «не слід нагнітати, можна і почекати». Російський чиновник, щоправда, не уточнив, що РФ збирається скликати Раду безпеки для того, щоб обговорити аж ніяк не російську загрозу, а «саботаж Києвом Мінських угод».

Дійсно, згідно з ротаційним принципом, країна-агресор цього місяця займатиме керівну позицію в Радбезі, тому голос Кремля на цьому майданчику на якийсь час посилиться.

Небензя, виступаючи на вчорашніх зборах РБ ООН, цілком на кшталт російської пропаганди заявив: немає жодних доказів їхньої агресії, російські війська тренуються на своїй території, а все інше - русофобія та промивання мізків українцям.

«Прагнення американських колег нагнітати істерію навколо своїх же тверджень про російську агресію, що нібито готується, залучаючи в тому числі трибуну ООН, ставить наших колег по Раді Безпеки в вкрай незручне становище», - продовжив Василь Небензя.

За його словами, «неменшу шкоду це нагнітання істерії завдає самій Україні». Далі російський дипломат, підкреслено голосно зазначив: «Президент України днями просив західні країни якраз не нагнітати безпідставну істерику навколо перебування російських військ на кордоні, оскільки весь цей галас шкодить українській економіці. "Нам не потрібна ця паніка", - сказав пан Зеленський. Таким чином, вона потрібна, схоже, тим, хто розкручує тему міфічної російської загрози».

Зе, за те, що його процитував путінський «штик», трохи похейтіли в соцмережах — переважно прихильники екс-президента Порошенка, проте великої хвилі критики це не викликало. Як розповів Lenta.UA один із нардепів від Євросолідарності, «розносити на шматки Зеленського слід удома, коли інформаційні зовнішні кватирки закриті, а тема ООН — це за визначенням історія міжнародного масштабу». Соратник ПОП також додав, що він та його колеги не взяли на озброєння тезу Небензі з його цитатою нинішнього господаря Банкової ще й тому, що економічна погода в країні на тлі дискусій про «велике вторгнення» справді погіршилася. Більш детально на цьому питанні ми зупинимося дещо пізніше, зараз же повернемося на майданчик ООН, де постпред США Лінда Томас-Грінфілд розповіла про те, що представники Держдепартаменту США лише за останні кілька тижнів провели понад 100 зустрічей із цієї тематики як з європейськими й українськими колегами, так і з російськими дипломатами. “Усі ці зустрічі були закритими. Ми думаємо, що зараз настав час провести публічну дискусію та обговорити цю тему на відкритому майданчику», - наголосила вона.

Зазначимо, що згідно з регламентом Радбезу ООН, ініціювати процедурне голосування щодо обговорення того чи іншого питання може будь-який член РБ. Для початку обговорення необхідно, щоб на підтримку ініціативи висловилися щонайменше дев'ять із 15-ти членів (п'ять постійних та 10 непостійних). У результаті ідею провести захід підтримали десять країн: самі США, а також Великобританія, Франція, Албанія, Бразилія, Гана, Ірландія, Мексика, Норвегія, ОАЕ.

Утрималися Габон, Індія та Кенія. Проти виступили Росія та Китай.

Постпред Піднебесної при ООН Чжан Цзюнь заявив, що зараз є час для «тихої», а не «мегафонної» дипломатії. «Росія неодноразово заявляла, що не має планів розпочинати будь-які воєнні дії. Україна також ясно дала зрозуміти, що їй не потрібна війна, - нагадав він. За словами дипломата з КНР, ініціатива США провести відкрите засідання Радбезу щодо України «не сприяє створенню ані сприятливої атмосфери для діалогу та переговорів, ані розрядки напруженості».

Представниця США Лінда Томас-Грінфілд розпочала свій виступ на засіданні з попередження про те, що «ситуація в Європі є невідкладною і небезпечною, і ставки для України – і для кожної держави-члена ООН – не могли б бути вищими». «Російська агресія сьогодні – це загроза не лише Україні. Це загроза для Європи та міжнародного порядку, підтримка якого доручена Раді безпеки, - продовжила вона. - Ми все ще сподіваємось, що Росія обере шлях дипломатії, а не конфлікту, але ми не можемо просто сидіти та чекати». За її словами, нинішня криза викликана «нічим не спровокованим нарощуванням сил Росією».

«Росія стягнула значні збройні сили чисельністю понад 100 тис. військовослужбовців до кордону з Україною. Це бойові сили та спецпідрозділи, підготовлені для проведення наступальних дій на території України. Це наймасштабніша – повторю, наймасштабніша – мобілізація військ у Європі за останні десятиліття», - наголосила американський дипломат. Також вона запевнила, що США та їхні союзники прагнуть миру та діалогу: «Ми не хочемо конфронтації, але якщо Росія почне подальше вторгнення в Україну, то наслідки будуть жахливими».

Через неписані, але здебільшого «залізно» чинні правила дипломатичного протоколу освистувати неодноразово згаданого вище делегата від Росії Небензю під час його виступу ніхто не став, хоча він озвучував відверту ахінею, в яку ніхто у світі цілком обґрунтовано не вірить. «Розмови про майбутню війну власними силами провокаційні. Ви ніби закликаєте до цього, хочете та чекаєте, коли це станеться. Начебто ви хочете зробити реальністю ваші домисли, звернувся російський дипломат до послів західних країн. - Це незважаючи на те, що ми постійно спростовуємо ці звинувачення, і це при тому, що жодної загрози про заплановане вторгнення в Україну з вуст будь-кого з російських політиків чи громадських діячів за весь цей час не прозвучало. Конфлікт на Донбасі має лише один вимір – внутрішньоукраїнський і виправити ситуацію можна виключно через виконання Києвом Мінських домовленостей, які передбачають передусім прямий діалог з Донецьком та Луганськом. Іншого шляху немає. Якщо наші західні колеги підштовхують Київ до саботажу Мінських домовленостей, чим українська влада охоче користується, то це може закінчитися найгіршим чином для України. І не тому, що хтось її зруйнує. А тому що вона зруйнує себе сама», - резюмував Небензя.

Британський представник в ООН Джеймс Каріукі заявив, що вторгнення російських військ до України призведе до «жахливого кровопролиття».

«Переможців не буде, лише жертви. Громадянські потраплять під перехресний вогонь або будуть змушені рятуватися втечею. По обидва боки сім'ї оплакуватимуть втрату загиблих солдатів», - підсумував представник Туманного Альбіону.

Дуже показово, що делегація РФ залишила засідання Ради безпеки якраз перед тим, як слово мав взяти український представник Сергій Кислиця. Росіяни «для галочки» попросили не вважати це демаршем і пояснили свій відхід щільним графіком зустрічей, хоча такий крок виглядав не як позиція сильної держави, а, швидше, поза скривдженої всіма дитини в пісочниці.

Виступаючи на майданчику ООН Сергій Кислиця заявив, що у випадку, якщо російські чиновники серйозно заявляють, що не хочуть нової війни, Москва має продовжувати брати участь у дипломатії та негайно відвести війська від державного кордону України, а також із тимчасово окупованих територій у Криму та на Донбасі. Водночас про високий ризик вторгнення він говорити не став, наголосивши при цьому, що Київ готовий до контактів з Кремлем: «Мій президент підтвердив, що він готовий зустрітися зі своїм російським колегою. Якщо Росія має якісь питання, краще зустрітися і поговорити, а не переміщувати війська до кордонів і залякувати український народ».

На вчорашньому засіданні Радбезу ООН виступили представники низки інших країн, проте жодних рішень за підсумками заходу не було прийнято.

Утім, оff the records американські дипломати, які виступили ініціаторами засідання, зізнаються, що сам собою факт публічного обговорення українського кейсу з засудженням дій Росії вже є серйозним способом тиску на Путіна. Чи так це насправді, невідомо, однак очевидно, що представники США, лобіюючи обговорення теми ймовірного вторгнення в Україну в рамках ООН, чудово розуміли, що за підсумками жодних резолюцій не може бути затверджено, оскільки Росія, будучи постійним членом Ради безпеки, має право вето на будь-яке рішення.

Як би там не було, але факт залишається фактом: напруження інформаційних пристрастей навколо можливого путінського вторгнення вже дорого обійшлося і нашій державі, і РФ. Сьогодні українська та російська економіки страждають від прискорення інфляції, знецінення валют, обвалів на фондовому ринку та виходу іноземців із державних паперів. Тільки за неповний січень НБУ витратив 1,5 млрд. доларів, або 5% своїх золотовалютних резервів, на утримання курсу гривні від падіння. За даними Нацбанку, на 31 грудня 2021 року резерви становили близько $31 млрд. Радник глави держави з питань економіки Олег Устенко звертає увагу, що поточний рівень резервів відповідає чотирьом місяцям українського імпорту, і «швидке їхнє поповнення було б вкрай бажаним». Водночас, експерти прогнозують, що вже найближчим часом нерезиденти можуть вивести ще 1–1,5 млрд дол., а період зниження попиту на українські боргові папери може затягтися до півроку, а то й довше.

Незважаючи на те, що фінансово-економічні втрати України та Росії нерівнозначні (співвідношення держборгу до ВВП становить близько 18% для РФ, тоді як для нашої країни – близько 60%), вітчизняна економіка, як вважають профільні фахівці, за рахунок зовнішньої фінансової підтримки зможе суттєво послабити негативний ефект від геополітичних ігор із «вторгненням», тоді як у росіян такої фінансової подушки безпеки немає.

За словами президента Зеленського, для стабілізації економіки потрібно витратити $4–5 млрд. «На меншу цифру я не розраховую. Саме така сума нам дуже потрібна», - наголошував днями гарант. А вже сьогодні, виступаючи з парламентської трибуни якраз після старту чергової пленарної сесії Верховної Ради, наголосивши, що допомога Україні об'єднує весь світ, Зе зазначив, що у нашої країни вже найближчим часом сформується «стійкий фінансовий імунітет». Подякувавши за допомогу для України з боку країн-членів ЄС, а також США, Великої Британії та Канади, Володимир Зеленський резюмував: «Ми цінуємо підтримку всіх, але розраховуємо лише на себе».

Читайте також: Українська армія збільшить штат на 100 тисяч людей – указ Зеленського

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше