Помер останній знаменитий кінопродюсер «старої школи» Голлівуду

У політологів усього світу класичним прикладом політичної маніпуляції служить комедія «Хвіст крутить собакою», поставлений Баррі Левінсоном в 1997-му році. У ньому президента США, який хоче переобратися на другий термін, звинувачують в сексуальному скандалі. Рейтинг президента падає і для того, щоб переключити увагу громадськості, його радники вирішують почати невелику війну в Європі - віртуальну, але з усіма прикметами справжньої. Для цього вони звертаються до знаменитого голлівудського продюсера, якого грає Дастін Хоффман, і той влаштовує їм цілу телепостановку з біженцями, що тікають від війни, і навіть нібито загиблим американським ветераном, труну з тілом якого доставляють в США для урочистих похоронів.

Традиційно прийнято вважати, що, граючи цього продюсера, Дастін Хоффман брав приклад з реальної людини цієї професії - Роберта Еванса. Не тому, що Еванс коли-небудь брав участь у чомусь подібному (сюжет фільму - вигадка), а в тому сенсі, що він був останнім голлівудським продюсером «старої школи», який на той час уже відійшов від справ і нудьгував, як персонаж Хоффмана , в своєму розкішному особняку, якому могли б позаздрити кінозірки.

Син зубного лікаря Роберт Шапіра (справжнє прізвище Еванса) ще підлітком брав участь в сотнях радіопередач, проте потім через хворобу легенів провів рік в ліжку, випав з шоу-бізнесу - і повернувся в нього випадково, коли зустрівся біля басейну в Беверлі-Хіллз з Нормою Ширер, актрисою і вдовою легендарного голлівудського продюсера 20-х років минулого століття Ірвіна Тальберга. Невідомо, чим 26-річний Роберт так сподобався Ширер, але вона запропонувала його на роль свого чоловіка, на той час вже покійного, у фільмі «Людина з тисячею облич».

Певна іронія долі є в тому, що саме з Тальберга американський класик Френсіс Скотт Фіцджеральд писав головного героя свого незакінченого роману «Останній магнат» про золотий вік Голлівуду - а в реальності цим «останнім кіномагнатом» став Еванс, який зіграв Тальберга. 

Як це часто буває в креативній економіці, Еванс різко злетів в середині 60-х років з двох причин - доля дала йому шанс (що буває з багатьма) і він цей шанс використав (що вдається одиницям). Справа в тому, що в кінці 60-х років власники кіностудії Paramount Pictures, що звільнили її топ-менеджмент, шукали йому заміну - і звернули увагу на Еванса, який купив права на екранізацію книги Р. Торпа «Детектив» і зробив успішний фільм разом з самим Френком Сінатрою.

Так Еванс, якому не було сорока років, став керівником голлівудської кіностудії і не тільки дав собі раду, а й вивів Paramount Pictures з дев'ятого місця в Голлівуді на перше. Кіномани добре знають, що дуже солідна частина голлівудської класики 70-х років починалася на екрані зі слів «Paramount Pictures представляє».

Еванс в якості керівника студії і продюсера (а потім і незалежної продюсера) брав участь в тій чи іншій мірі в створенні фільмів, перелік яких викликає у знавців кіно священний трепет - «Хрещений батько», «Історія кохання», «Марафонець», «Китайський квартал»,«Великий Гетсбі»,«Дитина Розмарі» та інші. При цьому навіть в цю епоху розквіту так званого «незалежного кіно» він говорив, що головною якістю продюсера має бути інтуїтивне розуміння, яке кіно сподобається публіці, свого роду інстинкт.

Але проблема Еванса була в тому, що граючи магнатів «золотого століття Голлівуду» в кіно, він і в реальному житті відповідав цьому класичному образу - наприклад, був сім разів одружений, в тому числі і на актрисах. Потім у нього почалися проблеми з наркотиками, а закінчилося все тим, що він став продюсером фільму Копполи, який у свій час час теж наркотиків не цурався, «Клуб Коттон». Стрічка про улюблений клуб гангстерів 20-х років минулого століття, на яку Еванс і Коппола грошей не шкодували (бюджет склав $58 млн. - величезна сума для 1984-го року), вийшла стильна, була двічі номінована на «Оскар», але в прокаті зібрала лише $26 млн. З огляду на ще і частку кінотеатрів в касових зборах, збитки склали кілька десятків мільйонів доларів.

Голлівуд таких промахів не пробачає, і Еванс, за яким тягнувся ще й хвіст скандалів, пропав з кіно. Повернувся він в нього вже в 90-і, видавши заодно свою автобіографію - але його час вже пройшов. Но він міг, крім перерахованих вище досягнень, пишатися ще й тим, що в 70-е став джерелом натхнення для великого кінорежисера Орсона Уеллса, який відтворив Еванса в своєму незакінченому фільмі «Інший бік вітру» - але, знову ж таки, в ролі безпринципного кінопродюсера.

Аліса Куницина, Lenta.UA

Заставне фото: eirinika.gr