Пакет без ракет: що показав візит Зеленського до США

Однією з ключових тем Генеральної асамблеї ООН, що проходить у Нью-Йорку, стала реформа Ради Безпеки. Про те, що з цим створеним ще 1945 року інститутом необхідно щось робити, оскільки він давно не відповідає сучасним реаліям, говорили чи не всі, хто виступав – від генсека ООН до президентів України, США та Туреччини. Так, Володимир Зеленський наголосив, що присутність країни-агресора в лавах цієї інституції є невиправданою з точки зору процедурних правил, логіки та здорового глузду. У свою чергу Джо Байден висунув ініціативу оновлення Ради безпеки ООН за рахунок збільшення числа його постійних і непостійних членів (зараз останніх – десять, вони обираються кожні два роки – ред.).

Слід зазначити, що про необхідність реформування Ради Безпеки ООН світові лідери говорять чи не з часу закінчення холодної війни, але це питання, мабуть, ніколи раніше не вставало з такою гостротою, як зараз. Пояснення цьому просте: дуже багато країн вважають цей механізм нерепрезентативним та неефективним. Нерепрезентативним, тому що право вето відповідно до укладених за підсумками Другої світової війни домовленостей мають лише п'ять країн (США, Китай, Великобританія, Франція та Росія). А неефективним, тому що в останні роки всі найважливіші рішення приймаються будь-ким – від окремих країн, які вводять санкції та застосовують силу, до регіональних організацій та неформальних об'єднань однодумців, - тільки не Радбезом ООН.

Читайте також: Зеленський запевняє, що українці відчують, коли ЗСУ отримають ATACMS

«Міжнародні інститути управління застрягли в часі, для цього достатньо поглянути на Раду Безпеки ООН чи Бреттон-Вудську фінансову систему. Вони відбивають політичні та економічні реалії 1945 року. Світ змінився, а наші інститути – ні. Ми не можемо ефективно вирішувати проблеми сьогодення, якщо інститути не відображають світ таким, яким він є. Замість механізму вирішення проблем вони можуть стати частиною проблем», - заявив генсек ООН Антоніу Гутерріш, не окресливши при цьому тимчасові рамки, в які має відбутися генеральне «прибирання» в будинку ООН. А поки воно – «прибирання» – не відбулося, на локаційному майданчику Організації Об'єднаних Націй є і Росія.

РФ у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку представляє глава росМЗСу Сергій Лавров. Незважаючи на те, що його виступ запланований на суботу, 23 вересня, російська пропаганда вже розігнала ключові наративи спічу, головний з яких – уявна значимість Москви у геополітичних процесах.

Участь путінських маріонеток у засіданнях ООН – це велика проблема, переконаний колишній посол України у США Валерій Чалий. «Надання військовим злочинцям – послідовникам пропагандистської лінії Геббельса високої міжнародної трибуни для поширення брехні, хамства та нетерпимості – неприйнятне. Міжнародні гравці недооцінюють шкоду, завдану відполірованою рашистською хибною інтерпретацією фактів, а фактично - створенням паралельного світу. Не число членів Ради Безпеки ООН, а недопуск представників режиму, що потоптався за Статутом ООН, є ключовим питанням сьогодні! Це має бути вирішено неодмінно, або ж Радбез розпишеться у своїй вже повній імпотенції», - наголосив дипломат.

Незважаючи на велику кількість спікерів, особлива увага учасників засідання ООН була прикута до промови президента Володимира Зеленського. Він на старті свого виступу нагадав, що 1994 року Україна віддала свій третій за величиною ядерний арсенал. Тоді, за словами Зе, світ вирішив, що Росія має стати «охоронцем» такої сили. «Але подальша історія довела, що саме Росія найбільше заслуговувала на ядерне роззброєння ще тоді, у 1990-х. Росія заслуговує на роззброєння і зараз: терористи не мають права володіти ядерною зброєю», - підкреслив нинішній господар Банкової.

«Військові злочини мають бути покарані, депортовані мають повернутися додому, а окупанти – на свою територію», - наголосив президент і закликав світову спільноту не намагатися проводити кулуарні переговори, а разом працювати над реалізацією української формули миру.

«Мені відомо про спроби укласти якісь тіньові угоди за лаштунками. Злу не можна довіряти. Запитайте Пригожина, чи варто довіряти обіцянкам Путіна. Будь ласка, почуйте мене. Нехай наша єдність вирішує все відкрито», - наголосив Володимир Зеленський. Він також додав, що українська формула миру вже стала основою відновлення діючої архітектури безпеки, її підтримали понад 140 країн та міжнародних організацій.

На полях ООНівського засідання президент провів цілу низку зустрічей. Зокрема, Володимир Зеленський переговорив «віч-на-віч» з Лулою да Сілвою, президентом Бразилії, яка є одним із лідерів Глобального Півдня. Тут слід зазначити, що в Латинській Америці за останні 5 років до влади прийшла низка лівих президентів, з яких лише лідер Чилі рішуче відстоює цілісність України. Зважаючи на те, що для інших керівників континенту Лула є безперечним авторитетом в оцінці міжнародної ситуації, зустріч Зе з бразильським лідером має особливе значення.

Ще одна важлива зустріч – із прем'єром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху. Це був перший рандеву двох лідерів під час повномасштабної війни. Відносини країн за останній рік суттєво ускладнились. У Києві очікували, що Ізраїль надасть не лише гуманітарну допомогу, а й сприятиме обороні України. Під час візиту міністра закордонних справ Елі Коена у лютому 2023 року Києву пообіцяли надати системи раннього сповіщення про підліт дронів та ракет.

Тим часом ця обіцянка досі залишається лише обіцянкою. Наприкінці липня посольство України в Ізраїлі звинуватило уряд Нетаньяху у проросійських симпатіях, у відмові надати оборонну допомогу, а зимовий візит Коена був названий безплідним. Ізраїль пояснює це особливими відносинами з Москвою, завдяки яким росіяни не втручаються в ізраїльські авіарейди у Сирії та гарантують захист єврейській громаді в РФ. Особливу критику українського посольства викликало інтерв'ю Нетаньяху Jerusalem Post. У ньому прем'єр припустив, що надана Україні зброя може опинитися в руках ворогів Ізраїлю, зокрема Ірану. Київ також обурило зростання кількості відмов у в'їзді до Ізраїлю для українських громадян, незважаючи на існування безвізового режиму. 7 вересня Зеленський провів телефонну розмову з Нетаньяху, під час якої обговорювалися проблеми у відносинах держав – тоді лідери й домовились про особисту зустріч. Чи вдалося президентові «навести мости» із ізраїльським прем'єром невідомо, але на спільному фото візаві широко посміхалися, випромінюючи задоволення.

Присвятивши кілька днів поїздки до США участі у Генасамблеї ООН, у четвер, 21 вересня, Володимир Зеленський дістався Вашингтона. На відміну від Нью-Йорка, де президент України працював над нарощуванням всесвітньої політичної підтримки, до американської столиці Зе приїхав безпосередньо за військовою допомогою. І хоча представники Білого дому на чолі з Джо Байденом неодноразово запевняли Київ у підтримці стільки, скільки потрібно, а останнім часом взагалі закликали союзників наростити військову допомогу, у Вашингтоні Володимир Зеленський виявився не в найпривітнішій обстановці. Справа в тому, що візит нинішнього господаря Банкової припав на період спекотних у всіх сенсах суперечок між демократами та республіканцями щодо бюджету, а США в чергове зіткнулися з загрозою шатдауну – зупинення роботи уряду. На цьому фоні питання подальшої фінансової допомоги офіційному Києву з боку Сполучених Штатів зависло у повітрі, тому основне завдання Зеленського полягало в тому, щоб переконати американських законодавців схвалити додаткові $24 млрд на фінансування України. Зустріч Зе з повним складом Конгресу не відбулася. Натомість було організовано переговори на закритому засіданні Сенату, а також більш камерну бесіду з провідними членами Палати представників від обох партій.

Спікер Палати представників, республіканець Кевін Маккарті назвав бесіду з українським президентом «хорошою і продуктивною», однак уникнув прямої відповіді, чи готовий він винести на розгляд Палати представників пакет у $24 млрд.

Тим часом, голова комітету Палати представників із зовнішньої політики теж республіканець Майкл Маккол висловився більш обнадійливо для України. На його думку, у розмові з американськими законодавцями Володимир Зеленський був «впевнений у перемозі», для якої США мають надати Києву нову допомогу. Політик додав, що український лідер насамперед просив про постачання винищувачів F-16 та далекобійних ракет ATACMS. Маккол запевнив, що у результаті Київ отримає додаткове фінансування. «Більшість більшості (мається на увазі більшість республіканців у Палаті представників – ред.) це підтримує», - резюмував він. Таку саму надію висловив і радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван. На його думку, «переважна більшість демократів та республіканців хочуть продовження допомоги, як і американський народ».

Після Конгресу Зеленський вирушив до Пентагона, де на нього чекали голова відомства Ллойд Остін і голова Об'єднаного комітету начальників штабів армії США Марк Міллі. Саме після цього рандеву чинний глава української держави вирушив до Білого дому на зустріч із колегою Джо Байденом.

Зазначимо, що це шоста зустріч face to face двох президентів і третій візит Володимира Зеленського до Адміністрації глави американської держави. Після закінчення зустрічі Байден наголосив на довгостроковій прихильності Сполучених Штатів безпеки та незалежності України. «Адже йдеться саме про це. Про майбутнє, про майбутнє свободи. США ніколи не зможуть від цього відмовитись. Саме тому через п'ятсот сімдесят п'ять днів ми стоїмо поряд з Україною і продовжимо стояти поряд з вами, пане президент», - підкреслив американський лідер, звертаючись до Володимира Зеленського.

Байден також затвердив черговий пакет воєнної допомоги Україні. Його вартість становитиме $325 млн. Це залишки бюджету на поточний фінансовий рік, що завершується 30 вересня. У пакет, на жаль, так і не увійшли ракети ATACMS з дальністю 300 км, які вже давно просить Київ, проте в ньому будуть багато інших боєприпасів до HIMARS, а також артилерійські снаряди калібру 155 мм, у тому числі касетні DPICM та багато протиповітряних засобів оборони, зокрема ракети повітря-повітря AIM-9M. Джо Байден окремо наголосив, що переговори фокусувалися на постачанні коштів ППО протягом зими, коли, як очікується, Росія розпочне нову кампанію, спрямовану на руйнування української енергетичної інфраструктури. Також, підкреслив Байден, вже наступного тижня Україна отримає перші американські танки Abrams (загальним числом 31 одиниця), які вже в дорозі.

За підсумками свого візиту до США президент Володимир Зеленський заявив про низку «вагомих результатів», серед яких домовленість спільно зі США виробляти озброєння, зокрема системи протиповітряної оборони: «Дуже важливий візит до Вашингтона був дуже вагомим результатом. Зустріч із президентом Байденом, з його командою. І довгострокова домовленість – разом працюватимемо, щоб спільно з Америкою Україна виробляла необхідну зброю. Це новий рівень нашої єдності! Копродукція в «оборонці» зі Сполученими Штатами – це історична річ. Нова промислова база, нові робочі місця обох наших народів. Україна зможе виробляти, зокрема, ППО».

Зеленський також розповів, що під час цього візиту до США керівник вітчизняного Мінстратегпрому Олександр Камишин підписав угоду про співпрацю з трьома ключовими американськими асоціаціями і до роботи в Україні незабаром буде залучено понад 2 тисячі оборонних компаній США.

Сполученими Штатами закордонне турне нинішнього господаря Банкової не завершилося. У п'ятницю, 22 вересня, глава держави прибув із неаносованим візитом до Канади, де провів переговори про співпрацю у різних сферах офіційних Києва та Оттави з тамтешнім прем'єром Джастіном Трюдо.

Читайте також: По штабу Чорноморського флоту в Криму завдали ракетного удару