Падіння або прискорення, що відбувається з рейтингом Зеленського

Рейтинг Зеленського - падіння і прискорення

1. У листопаді 2014 го дії президента Петра Порошенка схвалювали 49% громадян. Рейтинг президента Володимира Зеленського в листопаді 19-го - 52%. Насправді нічого катастрофічного для Зеленського не відбулося, падіння рейтингу було неминуче, тому що завищені очікування не можуть тривати вічно. Влада - це не естрада для популярності, суспільство вимагає жорстко, зараз. Але запас міцності у Зеленського ще досить великий для проведення структурних реформ. Падіння рейтингу на 20% - це привід задуматися, що у питаннях війни з РФ, у питаннях внутрішньої політики та відносин з олігархами, у питаннях ручного правосуддя, побудови державних інститутів, у питаннях розміщення "своїх" кадрів Володимир Зеленський поки багато у чому повторює траєкторію Петра Олексійовича.

2. Зеленський намагається знайти об'єднуючі ідеї для більшості громадян, прості рішення глобальних і складних проблем. Але таких однакових ідей в Україні немає, і у складного немає простих рішень. Необхідні особливі підходи до окремих соціальних і регіональних груп, потрібна адресність, для цього треба бути готовим спочатку чимось жертвувати, а чимось ризикувати. Але команда Зеленського поки намагається вгадати, як бути однаково хорошими для всіх.

3. Держава наша - це не установи та посади, це мобілізуючі проекти для різних груп суспільства. Тому проблема не в тому, щоб завести хороших людей у владу - проблема в лідерстві. Лідер може мобілізувати ту чи іншу соціальну групу, і в такому випадку люди відчувають і усвідомлюють зміни. Лідерство має мати чітку мету - побудову державних інститутів, які засновані на стратегії, правилах, професійних кадрах. Але лідерство не потрібне команді, яка вирішила правити країною з одного Офісу. Все це у нас вже було, і Зеленський часто пробігає по старих граблях.

4. Президент у плануванні своєї діяльності спирається на соціологію. Але соціологи не можуть підказати, як саме треба будувати державу, як приймати рішення, соціологи працюють з уже усталеними настроями, оскільки суспільство очікує ініціативи від держави. Суспільство чекає лідерства, а не рефлексію на постійно мінливий світ. Якщо думати тільки про реагування - завжди будеш відставати. Треба ставити свій порядок денний.

5. Очевидна слабка комунікаційна робота команди Зеленського. Але це неминуча ціна, така схема управління - президент і його Офіс свідомо позбавили суб'єктності інститути влади. Несамостійні органи влади, позбавлені зв'язкової стратегії, залежать від численних друзів, ділових партнерів, наближених олігархів правлячої команди. Такий контур влади, який дозволяє Офісу президента, з іншого боку, оперативно впливати на будь-які процеси з одного кабінету - на рішення судів, на дії правоохоронців, на призначення куди завгодно. В умовах кулуарної боротьби та особистих капризів важко розраховувати на побудову правильної комунікації.

Висновок: подальше продовження тієї ж самої політики тими ж самими методами призведе у подальшому до нових рейтинговим втрат. Найбільші проекти Зеленського - припинити війну з РФ і провести земельну реформу, не можуть бути настільки швидко реалізовані, щоб більшість людей побачили швидко позитивні результати. Обидва проекти націлені на довгий процес, містять ризики, які повністю не прораховані і не вивчені. Наявність у найближчому оточенні президента людей, пов'язаних з РФ, не може не викликати занепокоєння. Якщо доцільність земельної реформи очевидна, то доцільність укладати мир з РФ і тим самим визнавати поразку у війні за "придністровським варіантом" для суспільства не очевидна і це розколе суспільство. І ті, хто проти розведення військ з агресорами, мовчати не будуть. Що ж, політика це багато в чому шлях самопожертви. Рейтинг приходить і йде, а популярність не є самоціль, вона потрібна, щоб зробити щось. Головне, щоб це щось в реальності відбулося.

Взято з Facebook

Фото: ua