Основа готова: яким буде бюджет-2021

Уряд Дениса Шмигаля схвалив та направив на розгляд депутатського корпусу проект держбюджету на 2021 рік ще у вересні, однак його розгляд блокувався на старті, оскільки в профільному комітеті не було кворуму через хворобу деяких його членів Covid-19. У підсумку, в жовтні, як спочатку планувалося, документ розглянути не вдалося і депутатські руки дійшли до розгляду проекту бюджету лише вчора. Тільки до стартового бюджетного «прання» нардепи підготували до запропонованого Кабміном варіанту держбюджету близько 2,5 тисячі всіляких поправок і пропозицій.

Як розповів Lenta.UA заступник голови парламентського комітету з питань бюджету, представник правлячої «Слуги народу» Олександр Трухін, з тим, щоб врахувати всі пропозиції власників мандатів, необхідно було близько 1,5 трильйона гривень, тобто фактично - ще один бюджет. У підсумку, комітет, куди входять представники різних фракцій, але більшість утримують «слуги», обмежився куди скромнішою сумою і запропонував збільшити доходи бюджету на 20 млрд 200 млн грн. Ключові бюджетні показники на 2021 рік наступні: зростання ВВП на рівні 4,5%, інфляція в 7,3%, середньорічний курс долара - 29,1 гривні, боргове навантаження - 64,6% (!) ВВП.

Читайте також: Для українських медиків ввели нові доплати

Серед найбільших джерел збільшення доходів - Національний банк, який повинен перерахувати в бюджет у 2021 році не 33 мільярди гривень, як передбачалося раніше, а 45.

Планується також отримати великі надходження від оподаткування. Зокрема, від податку на прибуток підприємств має надійти на 1 млрд грн більше, від ввізного мита - на більш ніж два мільярди. Крім того, державні підприємства повинні будуть відраховувати в бюджет не 30%, а 90 відсотків свого чистого прибутку.

Міністр фінансів Сергій Марченко запевняє, що проект бюджету передбачає достатньо коштів для «фінансування першочергових потреб», однак багато експертів вказують на його нереалістичність, перш за все, через завищені дохідних показників. Підстави для критики підкріплюються і тим, що в документах, поданих Кабміном до першого читання, є застереження про те, що основні показники, на яких розрахований бюджет, можуть бути надто вже оптимістичними, особливо, з огляду на другу хвилю коронавіруса.

Валерій Пацкан, голова Рахункової палати (РП), виступаючи вчора перед депутатським корпусом, окреслив ключові бюджетні ризики. Зокрема, в СП, акцентуючи на занадто «мрійливі» прогнози урядової команди в частині зростання економіки, пропонують врахувати нинішнє зменшення капітальних інвестицій, відтік прямих іноземних капіталовкладень, зменшення частки експорту у ВВП в 2021 році і зростання імпорту. Занадто оптимістичний прогноз Кабміну, кажуть у Рахунковій палаті та по інфляції. Якщо вона буде більшою, ніж прогнозує уряд, «є ризики невиконання окремих податків державного бюджету, частка яких в загальному обсязі доходів становить 45%».

«Уряд прогнозує зростання економіки на 4,6%. Це занадто оптимістично і не реалістично», - констатує глава Рахункової палати Валерій Пацкан. - З огляду на ситуацію, що склалася, є ризики, що такого зростання досягти неможливо».

Про те, що головні макропоказники проекту бюджету занадто оптимістичні, вважають і в Нацбанку. Отже, є і ризики недоотримання доходів - до 65 млрд грн. Тому НБУ взагалі радить переглянути дохідну і видаткову частини державного бюджету «з урахуванням більш консервативного макроекономічного прогнозу».

Окремо слід відзначити, що дохідну частину бюджету планується збільшити також за рахунок ще не проголосованих у Верховній Раді законопроектів про податкові зміни, які передбачають підвищення акцизів, рентної плати, а також екологічного податку. Тобто, як бачимо, уряд Шмигаля повертається до порочної практики, коли синхронно із затвердженням бюджету змінюються і правила податкової гри. Це, ясна річ, порушує сам принцип стабільності профільної законодавчої бази, згідно з якою будь-які зміни податків не можуть відбуватися пізніше, ніж за півроку до початку нового бюджетного періоду.

На поверхні лежить і проблема колосального дефіциту фінансового кошторису-2021 6% - це вдвічі більше, ніж передбачено у Бюджетному кодексі. При цьому, в проекті держбюджету чорним по білому написано, що дефіцитну «дірку» латати будуть переважно за допомогою запозичень, а це означає тільки одне - неминуче зростання боргового тиску в найближчі роки.

Питання викликають плани пана Шмигаля і його міністрів отримати від приватизації 6 млрд грн в 2021 році, адже в нинішньому довелося «на швидку руку» міняти бюджет і зменшувати позначений на 2020 рік план в 12 млрд грн до мізерних в державному вимірі 0,5 мільярда гривень.

Як запевняв вчора з парламентської трибуни міністр фінансів Сергій Марченко, збільшення доходів бюджету на 20 млрд грн дозволило збільшити і витрати. Мова, зокрема, йде про додаткове фінансування розвитку територій - на 4,3 млрд грн, інфраструктурних проектів - 7,5млрд грн, культури і спорту - 3 млрд грн, охорони здоров'я - 2 млрд грн, підтримки аграріїв - 500 млн грн, соціального захисту - 200 млн грн, екології - 90 млн грн. До слова, тут не можна не звернути увагу на очевидні «непотрібні» витратні статті. Наприклад, ні багато-нітрохи - 1 мільярд гривень в бюджеті-2021 передбачено на забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки, якого зараз не існує в природі - необхідний законодавчий пакет щодо створення цієї нової структури знаходиться на початковій стадії розгляду Верховної Ради. І подібний приклад відверто нецільових бюджетних «заначок» - далеко, на жаль, не єдиний.

Показовим також є те, що, незважаючи на публічні обіцянки, які лунали з Банкової і Кабміну, так і не переглянуті витрати на Офіс президента, зміст якого в порівнянні з нинішнім роком зросте на 40% і складе понад мільярд гривень. При цьому, «вічно» актуальна стаття комунального субсидування малозабезпечених українців скорочується на 1,5% або 0,5 млрд грн. Цілком очевидно, що, з огляду на вже заявлені плани «Нафтогазу» про підвищення вартості блакитного палива (отже - опалення) для населення, запланованих витрат на комунальні субсидії явно не вистачить.

Трохи менше бюджетних коштів, ніж в нинішньому році, в 2021-му планується виділити на будівництво і ремонт доріг - 72 млрд проти нинішніх 100 з гаком мільярдів. До речі, в асфальтовому «фестивалі» теж присутня цікава фішка. Із закладених на 2021 рік «дорожніх» грошей в сумі 72 млрд грн - 13,5 мільярда складають виплати за позиками, залученими під державні гарантії для «великого будівництва». У цьому році на виплати по аналогічному роду боргах має піти вдвічі менше коштів.

На тлі цієї, м'яко кажучи, безладдя, якоїсь заспокійливої новиною є те, що витрати на охорону здоров'я в 2021 році істотно зростуть. Але вони все одно будуть менше 5% (4,2 відсотка) від ВВП, як того вимагає Бюджетний кодекс. Такого показника уряд планує досягти тільки в 2023 році. Якщо раніше уряд говорив про більш 190 млрд грн витрат на медицину, то поки в проекті фігурує цифра в 155 млрд грн. На вакцинацію від коронавірусу на наступний рік закладено 2,6 мільярда гривень. На 30% передбачено збільшення зарплат медикам. В цілому, на боротьбу з коронавірусів відведуть 19,4 млрд, при цьому спеціального Коронавірусние фонду в наступному році не буде - фінансування відразу «розкидали» по конкретним видатковим статтям.

Згідно з бюджетним проектом, з 1 січня офіційна мінімальна зарплата зросте до 6 тисяч, а з 1 липня - до 6,5 тис. Мінімальна пенсія в 2021 році збільшиться на 9,3% - з 1769 до 1934 гривень. Перше підвищення заплановано на 1 липня (на 4,8% до 1854 гривень), друге - 1 грудня, (на 4,3% до 1934 гривень).

Окрему увагу, в контексті, як і раніше, на жаль, актуальною ситуації на Донбасі, слід звернути на фінансування сфери безпеки і оборони. Його збільшать до 6% ВВП (близько 270 млрд гривень). При цьому, левова частка збільшення - 131 мільярд - піде на зарплати силовикам.

На освіту в прийдешньому році передбачено 174 млрд грн, з яких 21,2 млрд піде на збільшення зарплат вчителям.

До наступного етапу розгляду проекту бюджету-2021 Верховній Раді законодавчо передбачено два тижні. За цей час Кабмін, за дорученням депутатського корпусу, повинен, серед іншого, чітко відпрацювати чіткий алгоритм необхідного підвищення в наступному році соціальних стандартів, в першу чергу прожиткового мінімуму (зараз - 5 тис грн), наблизивши його до реальних «життєвх» цифр.

Незважаючи на те, що на першому етапі бюджет затвердили «без скрипу», очевидно, що основна боротьба розгорнеться перед другим читанням, коли депутати спробують кров з носа зарезервувати частину бюджетного пирога безпосередньо на свої округи та інші індивідуальні «хотілки». А поки що в спокійному бюджетному процесі кидається в очі хіба те, що за документ в першому читанні проголосували 209 «слуг» з 246-ти. Тобто, виключно зусиллями монобільшості затвердити бюджет-2021 не вдалося б.

Традиційно «зеленим» підсобили депутатські групи «Довіра» та «За майбутнє». І, що, до речі, вельми цікаво, 19 голосів несподівано підкинула «Батьківщина», представники якої на чолі з Юлією Тимошенко при першій-ліпшій можливості розносять в пух і прах політику Зе-влади в цілому, і урядовий соціально-економічний курс, зокрема. Втім, всілякі бюджетні «коди» дозволяють розтопити серця навіть найбільш непримиренних нардепів-критиків. Питання лише в сумі...

Наталія Ромашова