Оксана Марченко: Частка в «1 + 1» дозволяє мені дратувати людей, які там працюють

- Оксана, як COVID-19 вплинув на вашу роботу і життя?

- Як вплинув, напевно, як на всіх. Довелося зробити паузу, побути на карантині.

- Чи плануєте нові проекти? Чи не хотіли б спробувати себе ще в інформаційному мовленні - наприклад, на ZIK, «112 Україна» або Newsone?

- Це давно пройдений етап, навіть не знаю, чому ви мене відправляєте в телевізійні «ясла» - я вийшла звідти 20 років тому. Я працюю зараз над новим проектом, і це дуже серйозна робота іншого рівня.

- Питання, яке останнім часом дуже багато і по-різному обговорювалося: навіщо вам частка в «1 + 1»? На що частка в 24,65% вам дозволяє впливати?

- Дозволяє дратувати людей, які там працюють і вважають себе «журналістами», - кожен день вони прокидаються з думкою, що працюють у мене. Сподіваюся, одного разу у них прокинеться і совість.

- Ви особисто який канал дивитеся?

- «Діскавері». Правда, це іноді нагадує українські реалії, але світ тварин мені все ж подобається більше.

- А хотіли б покерувати каналом або створити власне ЗМІ? Про що б воно було?

- Воно давно створено - це телевізійний продакшн «Омега ТВ». Майже за 20 років знято багато проектів, сотні серій «Імен», ряд соціально-розважальних шоу, реаліті, документальних фільмів. Зараз йде монтаж 10 серій нового циклу, який стане певним одкровенням для глядача.

«У житті є речі важливіші, ніж образи»

- Фільм «Я буду танцювати» вийшов 8 серпня, і його подивилися на даний момент більше 1,5 мільйона осіб. Ви зізнавалися, що він довше року пролежав на полиці. Чому історію з «Танцями з зірками» зважилися розповісти тільки зараз, в тому числі і про кулуарні обговореннях вашої особистості на «плюсах»?

- Загалом не чому ... Це подарунок моїм передплатникам в Instagram і Youtube. Там багато розумних і цікавих людей, вони давно просили мене розповісти про це.

- Одна з ваших фраз, сказана в цьому фільмі: «Я перестала боятися говорити про особисте, про свої переживання». Що змінилося, які сенсації ви залишили за кадром?

- Так, за кадром залишилося багато сенсацій. Але люди, які знають, про що я промовчала, ніколи не зможуть жити спокійно. Їм потрібно піти покаятися Богу, щоб очистити совість. Я їх пробачила.

У житті є речі важливіші, ніж образи. А фільм про те, як я долала труднощі, і про те, що немає нічого неможливого. Це може бути корисним і мотивуючим для кого-то.

- Розповідаючи про вас, танцюрист Діма Жук зізнавався: «Якби я не виводив її із зони комфорту, результату не було б». Що для вас означає вийти із зони комфорту?

- Труднощі - це мої сходинки вгору. Я не звикла складати лапки і здаватися. І я вдячна людям, які допомагають мені рухатись вперед. Діма - один з них.

«Починати треба не з концертів»

- Одне з найбільш обговорюваних світських подій за останній час - концерт на День незалежності 24 серпня. Дивились? І як вам?

- Я не дивилася цей концерт. А яку «незалежність» святкували? Країною продовжують керувати з-за океану, українці продовжують гинути, голодують люди похилого віку, більшість сімей ледве-ледве зводять кінці з кінцями, мільйони наших громадян шукають роботу за межами країни, щоб прогодувати себе і близьких, процвітають корупція і злочинність. Вам не здається, що ні з концертів потрібно починати?

- Як ви ставитеся до звань «заслужений» і «народний» артист, які зараз у великій кількості роздає президент?

- Думаю, це єдине, що він може робити без узгодження зі своїми господарями.

- А до походам артистів і зірок шоу-бізнесу в політику? Все-таки це люди, яким довіряють. Але чи має це потім сенс?

- Людям видніше ... Є такий переказ: люди плачуть - їм підвищують податки, знову плачуть - ще підвищують, а ось коли починають сміятися - значить, досить, щоб бунт не почався. Не знаю, напевно, ще не сміються, раз готові платити страшні комунальні платежі, терпіти знущання і голосувати за клоунів та інших околосценіческіх персонажів.

«Я в політиці давним-давно з моїм чоловіком»

- У минулому році, дізнавшись про те, що СБУ нібито стежить за вами і вашим чоловіком Віктором Медведчуком, ви сказали: «До сьогоднішнього дня я була далека від політики, але раз пішла така демократія, мабуть, я буду балотуватися на майбутніх виборах в президенти ». Це були емоції або, правда, такі думки були?

- Я говорила вже, що я в політиці давним-давно з моїм чоловіком. Адже у політиків є тил, і він теж важливий. Навіть під час Великої Вітчизняної війни у тилу був слоган: «Все для фронту - все для перемоги!» У нашій родині так само. В даному випадку перемогою я вважаю відродження України і відновлення її незалежності та суверенітету.

- Чи готові спробувати себе в політиці? Під якими гаслами підете?

- «Геть колоніальний гніт!», «Ні рабству!», «Життя кожної українки має значення!».

- У відпустку до Криму вам не важко було їхати? Чому Крим, коли ви можете дозволити собі будь-яку країну світу?

- А чому б нам не відпочивати на батьківщині? Мене навіть дивує ваше запитання. Ми любимо Крим, я вважаю його одним з кращих місць для відпочинку в світі.

- Мене дуже зачепило ваше відео, зняте в серпні минулого року, коли вас знімала дочка Даша на пробіжці. «І як би мені не було важко зараз - я не здамся, - говорите ви. - Хоча б для того, щоб коли-небудь, коли мою дівчинку відвідає думка відступити або знизити темп, вона сказала собі: «Я сильна, як моя мама. Я все зможу!" Що за тяжкості, що найсильніше «болить»?

- Я не стану сповідатися, але життя кожної людини не так проста, як здається. Новий день дарує виклики і випробування. Діти нас не чують, діти на нас дивляться. Хочу для них бути прикладом стійкості, чесності, мужності, щоб у важкі періоди сумнівів, розчарувань і втрат у них був мій приклад: ніколи не здаватися. Кращі ліки для тіла - біг, а для душі - звернення до Бога.

- Ви - людина спортивна, судячи з Інстаграму. Скільки часу на добу приділяєте своїй формі?

- Я тренуюся 5-6 разів на тиждень, виняток - знімальні дні.

- А як ставитеся до пластичних операцій?

- Нормально. Не варто тільки плутати операції для «поліпшення» чогось і операції за медичними показаннями. Наприклад, багато жінок після кесаревого розтину знають про проблему з шкірою над швом. Її не можна ніяк прибрати: ні тренуванням, ні дієтами - її можна вирішити тільки пластикою. Але це окрема тема. Сподіваюся, в одному з моїх фільмів поговоримо про це.

- Ви рідко даєте інтерв'ю, але вони добре цитуються. Яке питання вам задають найчастіше?

- Ви підете в політику?

«Бан - це такий інстаграмний« Адик »

- Нещодавно ви показали в соцмережах фотографію старшого сина Богдана в день його 23-річчя. Як він ставиться до такої популярності? Він дозволяє публікувати свої фотографії? Деякі діти ставляться до цього скептично, причому чим старше дитина, тим більше заборон.

- Так це правда. Мої діти не люблять такі публікації, і я намагаюся не зловживати їх терпінням. Я шанобливо ставлюся до їхнього небажання «публічності» - з тих пір як вони стали говорити про це. Більшою мірою це стосується дочки. Коли вона вважатиме за потрібне, буде розповідати про своє життя, але це буде її рішення.

- А Даша не хоче? Чи є у неї свої сторінки в соцмережах?

- Я не знаю про це, але, думаю, вона запросить мене в друзі, якщо відкриє свій мікроблог. Проблема в тому, що за нами пильно стежать різні люди, і не у всіх по відношенню до сім'ї добрі наміри, тому мої діти в цьому сенсі «дмуть на воду» - занадто багато їм довелося дізнатися про «переслідування за політичні погляди».

- Чи не страждають чи Богдан і Даша від нападок на вашу адресу і адресу чоловіка? І ви самі як розмежовувати політику і особисте життя?

- Вони все розуміють, у них є своя думка про все про це. Зараз, коли син і дочка подорослішали і психологічно зміцніли, страждають дещо менше, але душевних переживань ніхто не відміняв. Бруду на нашу адресу ллється так само багато. Але Бог всім суддя. Сподіваюся, що моїм дітям випало це випробування, щоб стати міцніше, мужественнее і милосерднішими.

- Багатьох Баніте в соцмережах? Чи є за що?

- Бан - це такий інстаграмний «Адик», я без жалю відправляю туди всією «чортів», де їм і місце.

Джерело: КП в Україні