Однією ногою в Євросоюзі: як Україна, що воює, стала енергочасткою ЄС і що це означає

У середу, 16 березня, Україна де-юре синхронізувала свою енергетичну систему із Європою. До цього рівно 21 день — якраз зі старту путінського вторгнення вітчизняна енергомережа працювала в так званому ізольованому режимі, будучи від'єднаною від Росії та Білорусі.

Таким чином, ось уже кілька днів вся енергосистема нашої країни працює в унісон з континентальною Європою. Україна йшла до цього цілих п'ять років і згідно з планом, приєднання до найпотужніших європейських операторів мало відбутися не раніше січня 2023-го. Проте війна внесла свої корективи.

Читайте також: ОЕСР: війна в Україні призведе до скорочення зростання світової економіки на 1%

«З'явилася така процедура, як термінова синхронізація. Це унікальна річ, і такого ніколи не було раніше», – заявив міністр енергетики Герман Галущенко.

Неординарною подією із глобальними наслідками назвав підключення українських електромереж до європейських президент Володимир Зеленський. «Як виявилося, ми можемо робити справді історичні речі. За три години до російського вторгнення в Україну наші енергетики розпочали запланований експеримент, від'єднавши всі електромережі від зовнішнього світу. Ізоляція повинна була тривати якусь три доби, але ситуація, що склалася, стала тестом на витривалість, який ми гідно пройшли», - резюмував глава держави.

До цього тесту Україна готувалася з 2017 року. Після роботи в ізольованому форматі на продовженні нетривалого періоду часу все мало повернутися на круги своя, тобто вітчизняна енергомережа синхронізувалася б з російською та білоруською, з якими, як історично склалося у нас була спільна енергосистема. Довгий час такий стан справ влаштовував Україну, оскільки в ситуаціях, коли нам не вистачало власної електрики в години-пік – його «гасив» імпортом Мінськ. Проте з листопада минулого року Білорусь, яка нині стала фактичним союзником Кремля в російсько-українській війні, буквально шантажувала Україну раптовими заявами про припинення постачання електрики.

Утім, незважаючи на численні ультимативні «привіти» від Лукашенка, весь опалювальний сезон наша країна пройшла більш-менш нормально і вже на фінішній його прямій відключилася від країн, які використовують енергетику як політичну зброю.

Окремо зазначимо, що навіть у мирний час безперебійно працювати в автономному або, як ще кажуть, ізольованому режимі можуть бути одиниці європейських держав, а якщо точніше - виключно Франція.

Ізольований режим зовсім не означає, що Україна, грубо кажучи, обрубала всі дроти на кордоні з Білоруссю та Російською Федерацією. Відключення мало виключно технічний характер: у режим «off» було переведено лише лінії електропередач на власних прикордонних підстанціях. Тобто, до 16 березня - моменту укладання угоди з Євросоюзом ми, у періоди активних обстрілів та окупації атомних електростанцій «виїжджали» виключно на власних потужностях, без будь-якого підстрахування ззовні.

«Україна наочно довела, що наша енергосистема є стабільною, надійною і може працювати навіть в автономному режимі. Ми працювали абсолютно ізольовано, і це показало європейцям наш потенціал», - зазначив енергетичний міністр Галущенко.

Урядовець не озвучив усіх деталей, проте як розповів Lenta.UA нардеп від правлячої «Слуги народу», який входить до парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, Міненерго «блискуче» скористалося ситуацією і в турборежимі здійснило енергетичну євроінтеграцію до ЄС.

«Це той випадок, коли найсерйозніші виклики, а в нашому випадку йдеться про війну, являють собою не лише великі загрози та ризики, а й великі шанси. Поки в українських містах вибухали ракети, гриміли Гради, пересувалися російські танкові колони та працювали ворожі ДРГ, наше Міненерго, оперативно розпочавши переговори з відповідними службами ЄС, почало домовлятися про те, щоб негайно приєднатися до європейської енергетичної родини. І тепер ми стали її невід'ємною частиною», - резюмує співрозмовник.

Найбільше переваг від приєднання до європейської енергосистеми Україна відчує після завершення війни. «Синхронізація відкриє і для України, і для Європи широкі можливості для розвитку енергетичного ринку, переходу на відновлювані джерела енергії та зміцнення енергетичної безпеки Європи», - зазначає голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.

Більш конкретні рамки вікна можливостей, що відкрилося, окреслив профільний міністр Герман Галущенко. За його словами, на першому етапі після синхронізації енергетичних систем України та Європи європейці будуть проводити аналіз: як працюють енергомережі обох сторін у такому режимі. Згодом «Укренерго» ініціює діалог про поступове комерційне постачання електроенергії з країн Євросоюзу на український ринок. «Це не буде одразу 2 ГВт, фізично доступних, це буде поступове нарощування комерційних перетікань. Європейців дивитимуться наскільки ці перетікання впливають на безпеку їхніх енергосистем, якщо все нормально, перетікання нарощуватиметься», - наголосив міністр.

Він прогнозує, що повноцінний імпорт електроенергії з країн ЄС може розпочатися найближчими тижнями-місяцями. До цього Україна зможе імпортувати електроенергію з європейських країн лише в аварійному режимі.

Загалом вступ України до енергетичного євроклубу означає те, що у нас з'явилася технічна можливість брати і давати електрику до країн ЄС. Раніше така можливість була тільки у Бурштинського острова (виділена частина вітчизняних ОЕС України, утворена Бурштинською ТЕС, Калуською ТЕЦ, Теребля-Рікською ГЕС та прилеглими електричними мережами, значно більшою мірою інтегрованими в Європейську енергетичну систему UCTE, ніж власне в ОЕС України). Але наразі відкриваються нові можливості для всіх виробників електрики.

Коли в Україні виникне потреба у додаткових обсягах електроенергії, вона може звернутися до європейської енергосистеми за допомогою, а коли вироблятиме надлишок – а так часто було у довоєнні часи, особливо з огляду на потужності вітчизняної атомної енергетики – може продавати свою електроенергію до Європи.

Очевидно, що торгувати в Європі означає – прозорі правила, інвестиції та, відповідно, більше надходжень грошей до держбюджету. Таким чином, воююча Україна відправила російські кіловати за курсом їхнього військового корабля.

Розробку аналогічного маршруту для одного з найулюбленіших проектів Путіна - «Північного потоку-2», запуск якого заморожено через російське вторгнення в Україну, ініціював недавно епатажний німецький архітектор Бенедикт Хартль. Він пропонує підняти труби з дна Балтійського моря і створити з них гуртожиток на кшталт японських капсульних готелів, перетворивши мрію головного мешканця Кремля на центр для бездомних з усього світу.

У високих владних кабінетах ФРН креатив Хартля не коментують. У канцлера Шольца зараз намагаються репутаційно «відмитися» від ідеологеми, що просувається раніше, що путінський ПП-2, мовляв, не має жодного відношення до політики.

Німеччина не раз наочно демонструвала, що власний економічний інтерес для неї значно важливіший за безпеку України і, відповідно, усієї Європи. Саме до ФРН по дну Балтійського моря мало йти близько 55 мільярдів кубометрів блакитного палива щорічно. Це найбільше транзиту, який і досі йшов до Європи через нашу країну.

Однак не всі у світі, на відміну від Німеччини, бачили в ПП-2 виключно економіку. Ще за президента США Трамп на компанії, що будують газопровід, наклали санкції. Допоміжну нитку вздовж «Північного потоку-1», яка б подвоїла його пропускні можливості, почали будувати 2018-го. Через санкції будівництво перервалося, але ненадовго: росіяни почали прокладати газопровід повністю власними силами. У регіоні, де потік виходить на сушу з німецької сторони, створили фонд-прокладку, щоб оминути американські санкції. До речі, очолив фонд Матіас Варінг, колишній функціонер Штазі та особистий друг Путіна.

Сертифікацію ПП-2 німці під тиском партнерів призупинили восени минулого року через те, що на кордоні з Україною Росія почала накопичувати війська. Проте ще 7 лютого, перебуваючи з візитом у Вашингтоні, канцер Олаф Шольц відмовлявся підтвердити, що готовий у разі російської інтервенції відмовити Газпрому в реєстрації Північного потоку-2.

У четвер, 17 березня, президент Володимир Зеленський відкрито звинуватив керівництво Німеччини в потуранні Росії тим, що на чільне місце були поставлені не людські життя, а економічні інтереси. Гранично різкі заяви нинішнього господаря Банкової прозвучали під час його звернення до депутатів Бундестагу в онлайн режимі. Глава української держави звинуватив офіційний Берлін у створенні «стіни між свободою та неволею посеред Європи» і закликав зруйнувати цю споруду так само, як було зруйновано Берлінську стіну між Західною та Східною Німеччиною 1989-го.

«Я звертаюся до вас після того, як ми побачили, скільки зв'язків ваші компанії залишили з Росією, з державою, яка просто використовує вас та ще деякі країни, щоб фінансувати війну. За три тижні війни за наше життя, за нашу свободу ми переконалися в тому, що відчували раніше і що ви, напевно, не всі поки що помічаєте. Ви начебто знову за стіною. Так, не за Берлінською. Але за стіною посеред Європи між свободою та неволею. І ця стіна міцніє з кожною бомбою, яка падає на нашу землю. З кожним рішенням, яке не ухвалюється заради миру», - заявив Зеленський депутатам Бундестагу.

Нагадаємо, Берлінська стіна, або «Антифашистський оборонний вал» між двома частинами Берліна, була побудована в 1961 році за наказом комуністичного керівництва СРСР і довгий час була одним із символів «холодної війни». Тому згадка про неї у зверненні до канцлера Німеччини, котрий, до слова, разом із деякими членами свого Кабінету був присутній у залі Бундестагу під час виступу Зе, виглядає досить чутливо.

Але Олаф Шольц вирішив не підігрівати і без того ситуацію, що накалилася. У своєму Twitter німецький канцлер запевнив, що його країна робить усе можливе для припинення війни: «Дякуємо Володимиру Зеленському за його переконливі слова у Бундестазі. Ми всі чітко бачимо: Росія щодня веде свою жорстоку війну з жахливими втратами. Ми прагнемо зробити все можливе, щоб дати дипломатії шанс та покласти край війні».

«Коли ми запитували вас, що має зробити Україна, щоб стати членом НАТО, бути у безпеці та мати гарантії безпеки, ми чули у відповідь – рішення такого на столі поки що немає і найближчим часом не буде. Як і крісла для нас за цим столом. Ви і зараз зволікаєте з питанням вступу України до Євросоюзу. Для деяких це політика, а насправді це все нове і нове каміння в новій стіні», - заявив Володимир Зеленський. Він також додав, що і після звернень до Німеччини щодо превентивних санкцій проти Росії Україна знову почула про економіку.

«Пропрасувавши» Берлін за недоречний і надмірний прагматизм, Зеленський проте відмовився від контрольного пострілу в голову, винісши за рамки одну з найважливіших на сьогодні для України тем, що стосується озброєння. Як відомо, позиція Німеччини щодо поставки зброї Києву, незважаючи на те, що країна є одним з найбільших експортерів озброєння, є категоричною. Уряд Шольца, а це коаліція соціал-демократів, зелених та лібералів, що прийшла до влади наприкінці минулого року, обіцяла виборцям дотримуватися обмежувальної політики щодо експорту зброї, не допускаючи її постачання до кризових регіонів. Прикриваючись саме цим кейсом, ФРН допомагала нашій країні лише у створенні польового госпіталю. Також німці пропонували лікувати поранених військових у Німеччині та направили в Україну п'ять тисяч касок.

Незважаючи на різкість, що ковзає чи не в кожному слові вчорашнього спічу Зеленського, адресатами якого була колективна влада ФРН, німецькі депутати перед стартом виступу і після його закінчення аплодували стоячи.

Головуючий на засіданні Катрін Гарінг-Еккарт заявила, що світ здригається від картин того, як Росія вбиває жінок та дітей, руйнує українські міста та села. «Пан президент, ваша країна обрала демократію і саме цього боїться Путін... Свобода – це подарунок, за який треба завжди боротися», - наголосила Гарінг-Еккарт, завершивши свою репліку відомими більшості українців словами з пісні «Грінджол»: «Разом нас багато, нас не подолати!».

Як показує кожен новий день війни з путінськими окупантами, це дійсно так і ніяк інакше.

Читайте також: Узбекистан заявив про невизнання ЛДНР