ПолітикаВерховна Рада

Неправові фантазії або сигнал до атаки: експерти про дострокові парламентські вибори

16:23 25 кві 2019.  980Читайте на: УКРРУС

Незважаючи на різні заяви експертів про доцільність/шкоду «дострокової» відставки Верховної Ради, все впирається в законодавчі норми.

Учора глава Окружного адміністративного суду Києва (того самого, який скасував рішення про націоналізацію «ПриватБанку») Павло Вовк заявив, що можливість достроково припинити повноваження чинного парламенту зберігається до 14 червня, а не до 27 травня, про що неодноразово заявляли експерти та політики. Тобто, за логікою скандального судді, новообраний президент Володимир Зеленський при бажанні може встигнути це зробити. Вовк на своїй сторінці в Facebook наводить такі аргументи: «Шість місяців, протягом яких президент не має права розпускати парламент, необхідно відраховувати не з дня прийняття присяги депутатами, а від дня першого засідання Ради нового скликання. Відповідно Основний закон визначає, що Верховна Рада України є повноважною не протягом 5 років, розрахованих в календарних днях, починаючи не з дня складення присяги народними депутатами України, а протягом 5 років, які закінчуються в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання».

Таким чином, вважає Вовк, беручи до уваги призначення чергових виборів Ради на 27 жовтня 2019 року, повноваження чинного скликання можуть тривати і до 16 грудня 2019 року (27 жовтня 2019 + 20 днів на офіційне оприлюднення результатів виборів + 30 днів на відкриття першої сесії новообраного Верховної Ради). Однак в середньому між днем виборів і днем відкриття першого засідання Ради проходить 48 днів, - підрахував Вовк. Відповідно він передбачає, що повноваження чинної Ради можуть тривати до 14 грудня 2019 року, що надає главі держави право припинити повноваження парламенту у термін до 14 червня.

Читайте також: У Зеленського готові замінити Луценко активістом з репутацією

Заява Вовка, чий суд останнім часом демонструє лояльність до деяких представників оточення Зеленського, була сприйнята деякими експертами як свого роду сигнал до пошуку юридичного обґрунтування оголошення дострокових виборів вже в червні. Хоча формулювання про «середній» термін роботи ВР виглядає відверто по-дилетантськи...

Новообраний президент Зеленський неодноразово заявляв, що в разі перемоги хоч і «думатиме» над розпуском Ради, але виключно в межах чинного законодавства. Позиція Петра Порошенка в цьому питанні, як стверджують наші джерела в БПП, до кінця не визначена. Одна група прихильників поки що чинного президента переконує його всіляко перешкоджати реалізації сценарію щодо дострокових виборів до парламенту: мовляв, за три місяці до планових виборів він зможе, зігравши на можливих помилках Зеленського-президента, наростити рейтинг своєї політсили. Інше коло близьких до Порошенка осіб схиляє його до необхідності на хвилі президентських второтурових підсумків (як-не-як за нього проголосували майже 25% виборців) погодитися на дострокові вибори, щоб провести туди якомога більше «багнетів».

Чи можливий компроміс ключових гравців в питанні проведення позачергових виборів в Раду, - поцікавилася Lenta.UA у політологів. Директор політико-правових програм центру Разумкова Юрій Якименко відзначає наступне: «Дискусії про можливі позачергові парламентські вибори - це елемент політичної боротьби, зумовленої результатами президентських виборів і, звичайно ж, перспективами майбутніх виборів в Раду. На сьогодні правові підстави для розпуску парламенту виглядають не зовсім аргументованими. Будь-якого роду дії щодо дострокового припинення повноважень ВР можуть отримати правові механізми протидії, як це було при спробі розпустити парламент в 2006 році».

За словами експерта, процедура розпуску парламенту - складний процес, який вимагає консенсусу ключових політгравців. На питання про те, чи існує наразі фундамент для такого консенсусу, експерт відповів наступним чином: «Я зараз не бачу нагальних підстав для такого компромісу. І тут треба говорити не тільки про Зеленського і Порошенка. Не треба забувати, що в цьому процесі має брати участь більшість народних депутатів, а серед політичних сил зараз немає консенсусу. Одні готові до виборчої кампанії, а іншим необхідний час для пошуку оптимального формату тощо».

У свою чергу експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба зазначає: «Безумовно, у команди Володимира Зеленського є інтерес якомога швидше розпустити парламент і на хвилі популярності Зеленського сформувати правлячу коаліцію, потім уряд і тоді вже приступити до реалізації задекларованої політики. Інтерес же БПП і «Народного фронту», навпаки, полягає в тому, щоб Верховна Рада добула свою каденцію і вибори відбулися в жовтні». Окрему роль в сценарії «дострокові вибори» експерт відводить міністру внутрішніх справ: «Треба ще дивитися, як поведе себе Арсен Аваков, який впливає на певну частину «Народного фронту». Є інформація, що він хотів би бути політичним партнером Зеленського і далі працювати в уряді і навіть претендувати на пост прем'єра. Але як не крути, у команди Зеленського на даний момент головною юридичною зачіпкою є надання доказів відсутності існування правлячої коаліції. Я думаю, що БПП і НФ будуть робити все можливе, щоб утримати нинішню більшість і уряд. А взагалі, будемо дивитися, як швидко депутати будуть перевзуватися в повітрі і оголошувати себе членами фан-клубу Володимира Зеленського. Як би там не було, прогнозую, що, швидше за все, парламент допрацює свій термін».

Володимир Лупацій, політолог, виконавчий директор Центру соціальних досліджень «Софія», коментуючи ймовірність позапланових виборів в Раду, робить наступний акцент: «Сценарій позачергових виборів зараз дійсно активно обговорюється, але я думаю, все буде залежати від розкладу сил в самому парламенті. Вигоди в дострокових виборах досить умовні для ключових гравців, хоча, схоже, вони так не думають. А ось для України дострокові вибори нічого позитивного не принесуть. Це лише додаткова хаотизации системи управління».

Як бачимо, опитані нашим виданням експерти говорять про недоцільність проведення дострокових виборів, хоча і визнають: у деяких топ-гравців спокуса достроково «піти» Раду є. Чи можна реалізувати цей сценарій не виходячи за рамки правового поля, - поцікавилася Lenta.UA у голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка.

- Глава Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк недавно заявив, що можливість достроково розпустити парламент зберігається до 14 червня, а не до 27 травня. Як ви це прокоментуєте?

- Я думаю, що все це все - неправові фантазії, тому що Конституція говорить про неможливість застосувати право президента щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради в останні шість місяців повноважень парламенту. Повноваження ВР - п'ять років. Повноваження нині діючої Ради почалися 27 листопада. От і рахуйте... Причому тут червень?

- Тобто, ви вважаєте, що операція «позачергові вибори» - просто чиїсь мрії, вірно?

- Саме так. Я вважаю це абсолютно фантастичними мріями з двох причин. По-перше, якщо ми говоримо про шестимісячний термін, то найбільш реалістичним його визначенням є якраз 27 травня. По-друге, ніхто не довів, що сьогодні взагалі існують підстави для застосування 90-ї статті Конституції президентом, де мова йде про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. Ті, хто говорять про ймовірність позапланових виборів, посилаються на відсутність коаліції. Але тут знову-таки Конституція говорить про те, що право на розпуск ВР виникає тоді, коли в тридцятиденний термін після припинення існування коаліції, вона не буде створена або відновлена...

- Але коаліція у нас сьогодні виглядає примарно. Ніхто не знає, існує вона де-юре чи ні: спікер Парубій на численні запити депутатів, журналістів, громадських діячів відповідає: мовляв, не в моїй компетенції оприлюднити поіменний список коаліціантів ...

- Коли в законі записуються, вибачте, дурні норми, потім неминуче починаються дискусії навколо того, як їх виконати. У жодній Конституції світу ви не знайдете запис про обов'язок створювати якусь штучну коаліцію. Парламентська більшість - це ті депутати, які проголосували за створення уряду, а не ті, які підписалися під якимось коаліційною угодою. Така практика парламентаризму. Ми ж все заплутали, ось і записали абсолютні дурниці про те, що у Верховній Раді повинна створюватися коаліція. Тепер абсолютно природно виникають подібного роду питання. Я не знаю, як на них відповідати...

Ніякий закон не зобов'язує Парубія давати відповідь на запити про персональний склад коаліції. Плюс - у нас же ще є рішення Конституційного суду, яке ніхто не відміняв, про те, що в коаліції можуть перебувати не тільки фракції, а й окремі депутати. Ситуація, що склалася, не має однозначної правової розв'язки.

- Припустимо, Порошенко і Зеленський знайшли компроміс в питанні перевиборів. Наскільки перевибори сьогодні необхідні в принципі?

- Я вважаю, що дострокові парламентські вибори нам не те, що не потрібні, вони однозначно шкідливі, тому що вони будуть проведені на основі міфів і всіляких домислів, домінуючих в ході президентської виборчої кампанії. Суспільство має заспокоїтися. Одні повинні припинити, нарешті, обливати брудом інших. Одні повинні припинити істерику щодо перемоги, інші - щодо поразки. Потрібно просто спокійно почати роботу і так само спокійно йти на планові парламентські вибори. Прагнення прискорити виборчий процес продиктоване лише одним мотивом - використовувати міфи і дезінформацію, якою наповнене нині з усіх боків інформаційний простір України в контексті президентських виборів.

- Про яку дезінформацію йдеться?

- Хто в чому винен, хто за що відповідає... У нас же в ході цієї виборчої кампанії всі звинувачували всіх і ніхто навіть не намагався з'ясувати, де правда, а де наклеп. У нас ще є півроку. Вперед, давайте, надайте можливість правоохоронним органам встановити, хто в чому винен з тим, щоб до парламентських виборів ми могли побачити об'єктивну картину того, що насправді відбувається в країні.

- Чи достатньо півроку для «розкрутки» нових політсил для поновлення парламенту?

- Звичайно ж, шість місяців - це дуже маленький термін для будівництва повноцінних політичних структур. Це - з одного боку. З іншого, ці процеси в нашій країні ніколи не зупинялися: у нас існували і існують партії, всі вони знали, коли будуть вибори і готувалися до них. Я не зовсім розумію питання про те, що кров з носа має бути створено щось нове. Звичайно, нове теоретично може бути створено, а може і не бути, і на вибори підуть старі політичні сили. Всі ми бачимо соціологію і знаємо, у кого які шанси є, так що будемо визначатися ...

Наталія Ромашова

Читайте також: Без п'яти хвилин гарант: з якими викликами зіткнеться Зеленський в президентському кріслі

Крижак Дмитро

Найпопулярніше