Не на коні, а під: як путінський міністр Лавров головував в ООН

Це неймовірно, проте факт: держава, чий правлячий режим визнаний на міжнародному рівні терористичним, у розпал агресивної і нічим не спровокованої війни, головує в Організації Об'єднаних Націй – міжнародній структурі, яка і де-факто, і де-юре покликана захищати мир у всьому світі.

Нещодавно Lenta.UA детально розповідала про реакцію на це процедурне рішення ООН українських та світових дипломатів, а також про те, чим загрожує російське головування в Організації, яке стартувало першого квітня і триватиме до кінця поточного місяця.

Читайте також: Зеленський закликає партнерів прискорити постачання зброї

Ця функція перейшла до РФ за давно заведеним у РБ ООН принципом ротації: головування в алфавітному порядку переходить на місяць до кожної з 15 країн Радбезу (у цьому органі п'ять постійних членів і десять непостійних). До Росії в РБ головував Мозамбік, а після неї біля керма стане Швейцарія.

Весь час свого квітневого «царювання» в ООН путінські поплічники особливо нічим не відрізнялися. Однак у понеділок, 24 квітня, у ролі головного на засіданні Організації Об'єднаних Націй вирішив виступити глава російського МЗС Сергій Лавров, і це в результаті обернулося гучним скандалом. Зазначимо, що головний росдипломат вирішив «порулити» на ініційованих Росією відкритих дебатах про «ефективну багатосторонність завдяки захисту принципів Статуту ООН».

На старті засідання Лавров лише коротко привітав присутніх, а згодом передав слово генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррішу. Той без жодних ліричних вступів одразу заявив, що «багатостороння система зазнає найбільшого навантаження за весь час з моменту створення ООН», а «напруженість між основними державами досягла історичного максимуму».

Ризик розв'язання глобального конфлікту через неправильні інтерпретації або прорахунки, за оцінкою пана Гутеррішу, також найбільш високий з моменту створення ООН. І пов'язано це, за його словами, зокрема «з вторгненням в Україну, яке Росія здійснила, порушуючи Статут ООН».

Після цих слів обличчя Лаврова, що сидить поруч, витяглося настільки, наскільки взагалі дозволяє його і так подовжено-специфічна фізіономія. Але він це «проковтнув» в очікуванні своєї зіркової години. Тим часом Антоніо Гутерріш закликав держави-члени всесвітньої організації використати весь спектр дипломатичних інструментів, передбачених Статутом ООН для мирного вирішення конфлікту в Україні, та заявив про готовність виступити у ролі посередника.

Таких потенційних посередників, зазначимо, сьогодні на міжнародній арені як грибів після дощу, при тому, що всім і все чудово зрозуміло: домовлятися з неадекватним Кремлем у всіх сенсах можна тільки на полі бою. Ризикнемо припустити, що розуміє це і генсек ООН, який, до речі, через російські ракетні «привіти» під час свого візиту до Києва кілька годин посидів в бомбосховищі і напевно наслухався від людей багато чого, пов'язаного з «бажанням» домовлятися з путінською Росією. Тож усі ці заклики Гутерріша з оонівської трибуни можна вважати не більше, ніж процедурною формальністю, оскільки якби він у своєму виступі не торкнувся теми війни в Україні, це виглядало б ще дивніше, якщо не сказати – безглуздо-неприйнятно.

Ну, а далі слово взяв Сергій Лавров і помчало… «Ооноцентрична система переживає глибоку кризу», - констатував він. Винні в цьому, як випливало з його промови, США та їхні союзники, які намагаються підмінити Статут ООН власними правилами, а організацію – клубами за інтересами. Глава росМЗСу розкритикував західні країни за «фінансово-економічну агресію», «нелегітимні односторонні заходи, включаючи перекриття доступу до сучасних технологій та фінансових послуг, витіснення з ланцюжків поставок та конфіскацію власності», «знищення критичної інфраструктури конкурентів», «спроби приглушити свою відповідальність за накопичення кризових явищ у світовій економіці», «намір перекроїти під себе процеси багатосторонності на регіональному рівні», «руйнування благ глобалізації»…

Лавров також «повісив» на офіційний Вашингтон «беззаконні бомбардування Югославії», «ганебне вторгнення до Іраку», «агресію проти Лівії», організацію «кольорових революцій» у Грузії та Киргизії, «спроби силового захоплення влади» у Білорусі 2020-го та «кривавий держпереворот у Києві у лютому 2014 року».

Не коментуватимемо всі вищеперелічені епізоди, зупинимося лише на нашій країні. Очевидно, що ця абсолютно брехлива лаврівська мантра про Революцію гідності стала мільйонним свідченням того, що путінський режим і всі його учасники живуть в ілюзорному світі, в який вони занурили всю РФ за допомогою своєї пропаганди. На ній – роспропаганді – зупинимося дещо пізніше.

«Царюючи» вчора в президії ООН Лавров приділив особливу увагу ситуації навколо нашої з вами держави. Українську владу та західних партнерів він звинуватив «у підриві Мінських домовленостей та небажанні домовлятися з Росією з питання про гарантії безпеки». США глава росМЗСу окремо розкритикував за «вигодовування відверто расистського режиму, сподіваючись на всіляке ослаблення Росії в руслі стратегічного курсу на усунення конкурентів». «Ми знову, як і в роки холодної війни, підійшли до небезпечної, а можливо, найбільш небезпечної межі», - наголосив Лавров, кілька разів повторивши, що «ооноцентрична система внаслідок дій Заходу розсипається на наших очах».

Наприкінці свого майже півгодинного спічу глава РосМЗСу звернувся до світових ЗМІ: «Ваших колег із російських засобів масової інформації сюди сьогодні не пустили. Посольство США в Москві знущально повідомило про готовність видати їм паспорти з візами в той момент, коли наш літак уже злетів. Тому до вас величезне прохання компенсувати відсутність російських журналістів. Намагайтеся зробити свої репортажі такими, щоб передати аудиторії повну багатосторонність суджень та оцінок».

Після цього Лавров повернувся до виконання функцій тимчасового голови Радбезу і лише оголошував імена виступаючих.

До речі, про те, яким буде зміст промови представника тієї чи іншої країни, можна було судити буквально за першими двома фразами з виступів. Так, дипломати зі, скажімо так, лояльних чи нейтральних стосовно Росії країн вітали і Антоніу Гутерріша, і Сергія Лаврова, тоді як переважна більшість спікерів – винятково й підкреслено лише генсека.

Учасники з першої умовної групи (Китай, Бразилія, ОАЕ, Габон, Гана, Мозамбік та інші) говорили переважно про важливість реформування системи ООН. Про путінську «спецоперацію» або не згадували зовсім, або торкалися її двома словами, проводячи абсолютно абстрактну лінію. Водночас західний «фронт» в особі США, Великобританії, Франції та багатьох інших держав, навпаки, говорили здебільшого про Україну. Вони вкрай жорстко і при цьому аргументовано критикували Росію за порушення базових принципів Статуту ООН, таких як дотримання територіальної цілісності та суверенітету держав, невтручання у їхні внутрішні справи, відмова від застосування сили тощо. Загалом, Лаврову цілком заслужено «на горіхи» дісталося сповна.

Утім, сам факт того, що представники цивілізованого світу сиділи в одному залі та слухали відверті маразми Лаврова, є свідченням іміджевого падіння ООН, як такого, переконаний відомий журналіст-міжнародник Віталій Портников.

«Російський режим є відверто расистським, людиноненависницьким, нацистським, бандитським, терористичним. Мало того, що ми всі чудово знаємо про жахливі дії РФ в Україні: вбивства, зґвалтування, грабежі, перетворення російської армії на злочинно-терористичну машину. Але ми ще можемо нагадати зайвий раз і про подібні дії та етнічні чистки, які проводять російські солдати та найманці на території Грузії. Ми можемо нагадати також про злочини російського керівництва проти народів самої РФ, руйнування їхньої культурної та мовної ідентичності. Про те, як у Російській Федерації забороняють викладання мов корінних народів РФ, про звіряче знищення народів на Кавказі, про килимові бомбардування Грозного...», - зазначив він на своєму авторському youtube-каналі.

«Російський режим можна порівняти з найгіршими режимами за всю історію людства. Це просто справжнісінька дика банда. І вражає те, що ця сама дика банда має міністра закордонних справ. Не менш вражає й те, що цей міністр закордонних справ замість того, щоб перебувати на лаві підсудних, а потім у тюремній камері, з якої не мав би вийти до кінця своїх днів, виступає на засіданні ООН, та ще й у ролі головуючого. Це наочна ознака деградації Організації Об'єднаних Націй. Це те, про що необхідно думати вже найближчим часом, тому що механізм, який би забезпечив дієве та жорстке покарання таких терористичних організацій як Російська Федерація світовій спільноті сьогодні дуже необхідний», - підсумував Віталій Портніков.

Слід зазначити, що країни-голови не мають у Раді безпеки жодних особливих привілеїв, але мають значний вплив на формування порядку денного цього механізму. Дуже примітно, що востаннє Росія головувала в РБ ООН у лютому 2022 року – якраз перед стартом путінської «спецоперації». Через російсько-українську війну низка країн зажадала цього разу позбавити Росію ролі голови, проте процедурами ООН таких заходів, на жаль, не передбачено. Постпред США при ООН Лінда Томас-Грінфілд пообіцяла «використовувати будь-яку можливість, щоб «максимально завадити російській стороні використати своє місце на чолі Ради безпеки для поширення дезінформації».

У цьому контексті аж ніяк невипадковим виглядає те, що влада США вирішила не видати візи журналістам пулу росМЗСу, які мали супроводжувати Сергія Лаврова до Нью-Йорка. При цьому США не стали присвячувати багато часу детальним коментарям щодо ситуації, що склалася, а координатор зі стратегічних комунікацій Білого дому Джон Кірбі в понеділок в інтерв'ю телеканалу CNN заявив наступне: «Ми вважаємо важливим відстоювати свободу преси, незалежність преси, яка має вільно виконувати свою роботу. Однак, російські державні ЗМІ – це органи пропаганди». Після цього «підгоріло» у відомої представниці росМЗСу Марії Захарової. У відповідь вона наголосила: «По-перше, у пулі міністерства працюють не лише представники держЗМІ. А по-друге, візи посольством США було видано державним ЗМІ, але лише коли літак уже відлетів. Яким чином подібними паскудствами американська влада відстоює свободу преси?».

Тим часом у постпредстві РФ при Організації Об'єднаних Націй висловили сподівання, що «керівництво ООН та профільні міжнародні структури виявлять належну увагу до цієї обурливої ситуації (невидачі віз російським журналістам - ред.) і зроблять необхідні кроки щодо порушника». Сергій Лавров безпосередньо перед вильотом у Нью-Йорк заявив «журналістам», що зібралися в аеропорту, що «країна, яка називає себе найсильнішою, розумнішою, вільнішою і справедливішою, злякалася і зробила дурість, показавши, чого варті насправді її присяжні запевнення про захист свободи слова та доступу до інформації». «Будьте впевнені, що ми це не забудемо і не пробачимо», - поставив голова росМЗС пафосну точку, яка віддає неймовірним нафталіном. Тим часом, провідні американські ЗМІ не виключають, що позиція Вашингтона пов'язана, серед іншого і з нещодавнім арештом на території РФ кореспондента газети The Wall Street Journal Евана Гершковича. За звинуваченням у шпигунстві йому, нагадаємо, загрожує до двадцяти років ув'язнення. Лінда Томас-Грінфілд у своїй вчорашній промові з трибуни ООН окремо зупинилася на ситуації навколо його затримання, вчергове закликавши Кремль звільнити журналіста.

Читайте також: «Не брати полонених»: у Мін'юсті пояснили слова Пригожина