Найстарша Праведниця народів світу відзначила 101-й день народження

У Судний день 1942 року з гетто Ченстохова, де чекали своєї долі 48 000 євреїв, почалися депортації в табір смерті Треблінка, — пише Борис Вайнер на сайті газети «Хадашот».

У хаосі ліквідації гетто подружжю Яблонських вдалося при допомозі польського поліцейського передати восьмирічного Авраама і його сестру на арійську сторону міста, де ховалися їх старша сестра — Іза, і дядько Стефан (Шломо).

Кілька днів і ночей хлопчик бродив по місту, поки не сховався в підвалі з вугіллям, де почав стрімко втрачати зір. 24-річна Ганна Козьмінська працювала в цей час секретарем в друкарні, там же — в невеликому канцелярському магазинчику — торгувала Марія. Там вони і дізналися про єврейську дитину, яка сліпне в підвалі... і вирішили, що не пройдуть повз.

«Чорні як смола волосся, чорні очі і страшна блідість», — згадує Ганна свою першу зустріч з Авраамом Яблонським. Жінки переконали сусідів, що хлопчик (його забезпечили чужими документами) пережив сімейну трагедію, втратив батька і тимчасово перебуває під їхньою опікою, чекаючи приїзду матері.

Як свідчила Іза Яблонська, мати і дочка Козьмінські ніколи не питали, як довго їм доведеться ховати єврейську дитину, і взяли всі витрати на себе, попри те, що самі бідували. Вони вчили хлопчика читати і писати, іноді з великим ризиком брали його на прогулянку, пережили німецькі обшуки. Один раз хлопчикові навіть вдалося сходити в кіно, про що жінки не знали.

Одного разу, коли Ганна в черговий раз зібралася в костел, Авраам запитав: «Чи можу я піти з тобою?» І вони пішли разом. «Храм був повний людей, дивлюся, а він в шапці сидить, я жахнулася», — згадувала Ганна... «Можу я помолитися твоєму Богу?», — запитав хлопчик. І отримав відповідь: «Ні нашого бога і вашого — він єдиний». Але днем Авраам молився богу пані Ганни, а вночі — богу своїх батьків.

Ганна і Марія на деякий час прийняли також далекого родича сім'ї Яблонських і його подругу з матір'ю. Все пережили війну.

У січні 1945-го за Авраамом прийшла тітка. Повертатися до рідного Злочева на заході Польщі залишки сім'ї не хотіли і бачили своє майбутнє в Ерец Ісраель. Так Авраам знайшов нову батьківщину. Сорок сім років по тому він прийшов до Анни в її варшавську квартиру з букетом червоних троянд і попросив її записати спогади про війну.

Марії не стало в 1963-му, але і вона, і її прийомна дочка Ганна були удостоєні 11 лютого 1991 року меморіалом «Яд Вашем» звання Праведників народів світу.

У 2016 році Ганна отримала від президента Анджея Дуди Орден Відродження Польщі — одну з найвищих нагород країни. На жаль, через епідемію COVID-19 публічне вшанування Ганни Козьмінської цього року не відбулося, але керівництво Інституту національної пам'яті піднесло праведниці квіти. Письмові привітання з днем народження передали також президент Польщі Анджей Дуда і президент Ізраїлю Реувен Рівлін. Обидва листи особисто доставив і вручив іменинниці головний рабин Польщі Міхаель Шудріх.

На ілюстрації: Ганна Козьмінська. Фото: ipn.gov.pl