Найдивніша битва Другої світової. Чому солдати Вермахту дали бій есесівцям у замку Іттер

Навесні 1943 року німці перетворили середньовічний замок Іттер в західній Австрії в тюрму для високопоставлених французьких в'язнів. Тут перебували колишні прем'єр-міністри Едуард Даладьє і Поль Рейно, головнокомандувачі французькою армією генерали Максим Вейган і Моріс Гамелен, старша сестра Шарля де Голля Марі-Аньєс Кайо, чотириразовий переможець турнірів Великого шолома, тенісист Жан Боротра і ін.

4 травня 1945 року, коли результат війни був уже визначений, чеський повар Андреас Кробот був відправлений за згодою керівництва в'язниці в містечко Вергль з листом англійською мовою. Послання з проханням про допомогу він повинен був вручити першому ж американському військовому, з яким зіткнеться. Американців повар не знайшов, зате зустрів членів австрійського опору, які привели його до свого командира — майора вермахту Йозефу Гангля. Майор зі своїми людьми сам шукав можливість здатися американцям і хотів захистити населення містечка від репресій СС, оскільки вірні наказу нацисти відкривали вогонь по будь-якому вікну, з якого вивішували білий прапор.

Незабаром солдати вермахту, що переметнулися, наткнулися на американське танковий підрозділ під командуванням капітана Джона Лі. Капітан погодився очолити рятувальну операцію, отримав дозвіл свого штабу і вирушив у напрямку до замку. За шість кілометрів від Іттера танкісти Лі і німці з підрозділу Гангля розгромили загін СС, який намагався встановити блокпост.

Тим часом французькі військовополонені в замку домовилися з офіцером СС Куртом-Зігфрідом Шрадером, який проходив реабілітацію в Іттері, взяти на себе їх захист. Через кілька годин в'язні об'єднали зусилля з дезертирами вермахту і прибулими американцями, передбачаючи спроби СС відбити Іттер.

Вранці 5 травня частини 17-ї мотопіхотної дивізії СС «Гец фон Берліхінген» чисельністю 100-150 осіб почали атаку. Танк «Шерман» був знищений вогнем з німецької 88-мм гармати. Після цього знаменитий тенісист Боротра, з дозволу капітана Лі, переліз через стіну замку, минув опорні пункти СС і дістався до союзників, запросивши допомогу. Спортсмен встиг саме вчасно — Боротра вже в американській формі прибув з підмогою близько 16:00, атака була відбита, а близько 100 есесівців взяті в полон. Увечері того ж дня французькі полонені були евакуйовані до Франції, а 10 травня їх доставили в Париж.

Єдиною жертвою бою у замку Іттер став майор Гангль, який, побачивши, що експрем'єр Поль Рейно потрапив в зону обстрілу, спробував його прикрити і був убитий кулею снайпера. Володар трьох Залізних хрестів був посмертно удостоєний звання героя австрійського опору, а в Верглі його ім'ям названа вулиця. Капітан Лі отримав за оборону Іттера Хрест за видатні заслуги.

Цей епізод називають найдивнішою битвою Другої світової і єдиним боєм, в якому американці і німці билися пліч-о-пліч.

На ілюстрації: замок Іттер