Навіщо потрібен Ситник: чому НАБУ не чіпає «правильні» держкомпанії

Як захопити прибутковий бізнес? Є два шляхи. Перший - викупити його. Але часто - це або неможливо, оскільки власник не хоче цього робити. Або - дуже дорого. Другий шлях - максимально його знецінити і взяти за копійки. Власне, другим шляхом часто діють рейдери. Причому, не тільки українські, доморощені, а й міжнародних масштабів. Які часто використовують цілі державні інституції, щоб відправити того чи іншого кандидата на «стрижку». В Україні такою інституцією виявилася команда Ситника з НАБУ, яка протягом останніх 5 років виконують ключову роль в знеціненні найбільших активів найліквідніших приватних компаній шляхом дискредитації власників (чіпляються за те, що часто вони - депутати) за допомогою відкриття різних кримінальних справ. Потім детективи починають розсилати міжнародні доручення, починається нервування. І після цього «правильні» приватні структури тихенько видавлюють власників з їхніх компаній.

Одним з потерпілих від цієї схеми є власник агрохолдингів «Укрлендфармінг» і «Авангард» Олег Бахматюк, який прямо говорить про те, що НАБУ завдала йому величезні втрати.

Читайте також: НАБУ фабрикує кримінальну справу проти заступника голови ОП Татарова після його виступу проти Ситника - джерело

«У нас на піку було близько 30 тис. осіб. Зараз працює менше 22 тис. Ми втратили близько 30% людей і десь близько 35 компаній закрили низку виробництв, низку підрозділів, які в основному були націлені на розвиток або на інвестиції, які вимагають тривалого оборотного капіталу. Бо війна, в якій я останній рік, на жаль, змушений жити, забирає репутаційні можливості, банки закривають ліміт, постачальники роблять жорсткішими умови, покупці з побоюванням беруть товар, тільки на певних умовах», - каже Бахматюк в одному з інтерв'ю.

Постійні подачі отримує ще один відомий бізнесмен - Костянтин Жеваго, чиї ГЗК НАБУ періодично заарештовує. Для чого? Є тільки одне розумне пояснення - щоб максимально їх здешевити, після чого - «віджати».

Хто - головний бенефіціар цієї схеми? Ті структури, які пролобіювали створення в Україні антикорупційних структур. Мова, зокрема, йде про Джорджа Сороса, а також розгалужені структури, пов'язані з міжнародним лобізмом і рейдерством.

Мета НАБУ і Ситника вимальовується ще більш чітко, якщо звернути увагу на те, що за роки існування бюро воно не провело жодного серйозного розслідування щодо жодної великої держкорпорації, де б керували так звані «соросята». Чому ніхто не цікавиться «кристально чистим» НАК «Нафтогаз» на чолі з Андрієм Коболєвим. Забуло НАБУ і про «Укроборонпрому» з Айварасом Абромавичусом. Куди зникли багатомільярдні схеми на «Укрзалізниці», де зараз засів Сергій Лещенко?

Власне, це і є відповідь на питання щодо того, навіщо створювалося НАБУ. Щоб знищувати опонентів і прикривати «дружні» проекти. А те, що зараз з і так напівпорожнього українського бюджету вимиваються мільярди доларів щорічно - нікого не хвилює. Головне - «громадянське суспільство» з соцмереж всіляко розписує подвиги Ситника. І цієї «локшини» нашому населенню - достатньо...

Іван Сергієнко

Читайте також: Заступник голови Офісу президента: «Ситник є коренем проблем боротьби з корупцією»