Народний банк Китаю запустив друкарський верстат на повну потужність

Китайська економіка успішно відновилася після весняного пандемічного провалу, заявила 19 жовтня офіційний представник Державного статистичного управління КНР Лю Айхуа, коментуючи дані за третій квартал, повідомляють іноЗМІ.

Дані свідчать, що зростання ВВП КНР прискорився з 3,2% кварталом раніше до 4,9%, а зростання промислового виробництва - 0,4% до 1,2%.

Вперше з початку кризи відновилося зростання інвестицій (+ 0,8% рік до року) і продовжилося зниження безробіття: воно склало 5,4% проти 5,6% у другому кварталі.

Оборот роздрібної торгівлі залишився у глибокому мінусі за підсумками кварталу (-7,2%), але місячні дані за вересень вже показали його зростання - на 3,3%.

Головним локомотивом китайської економіки залишається гігантська кредитна емісія, яку проводять банки та Народний банк КНР.

За вересень у країні видано 1,5 трильйона юанів нових кредитів, а показник загального соціального фінансування (total social financing, TSF), що включає у тому числі й тіньові банківські продукти, підскочив на 3,5 трильйона юанів.

Загальний обсяг кредитного фінансування в економіці досяг нового рекорду у 280 трильйонів юанів ($41 трлн). З початку року економіка КНР отримала 29,6 трлн юанів додаткових грошових вливань - суму, еквівалентну чверті китайського ВВП.

Загальний борг економіки вперше в історії перевищив 300% ВВП і до кінця року, за прогнозом Інституту міжнародних фінансів, досягне планки в 325% ВВП.

Компанії КНР нарощують борг, закуповуючи сировину і генеруючи попит.

майже чверть всіх грошей іде на внутрішній ринок нерухомості, який продовжує нагріватися, показуючи зростання на 6-7% на рік.

Грошова маса збільшується двозначними темпами, що ніяк не відбивається на юані, який продовжує зміцнюватися і вперше з 2018 року коштує дорожче 6,7 юаня за долар.

Ефективність цього кредитного «допінгу», на якому побудовано китайське економічне диво, неухильно знижується, констатують аналітики GNS Economics: якщо до 2008 року борг зростання лише незначно швидше, ніж ВВП, то в останнє десятиліття ця розбіжність стало більш ніж триразовим. З 2007 року борг зріс на $25 трильйонів, а економіка - лише на $ 7,6 трлн.

Іншими словами, на кожен долар нового боргу у Китаї створюється лише 33% ВВП.

Де-факто китайська економіка перетворюється на «фінансову піраміду», категоричні в GNS: відсотки по кредитах з'їдають майже 20% китайського ВВП, а обслуговування накопиченого боргу відбувається за рахунок подальшого збільшення боргу, замикаючи ситуацію у порочне коло.

Ілюстративне фото: іноЗМІ