На Полтавщині увічнили пам'ять земляка — військового міністра УНР

Майбутній генерал з'явився на світ у дворянській сім'ї. У 1887-му закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус, а в 1900-му Миколаївську академію Генерального штабу за 1-м розрядом в Петербурзі.

У 1908-му Дядюші було надано звання полковника. 20 березня 1913 року Сергія Івановича призначили начальником штабу 1-ї гренадерської дивізії, на цій посаді він зустрів Першу світову війну. За хоробрість і героїзм полковник був нагороджений орденами Святого Станіслава всіх ступенів і Георгіївською зброєю.

У липні 1915 був поранений. У квітні 1916-го Дядюші надали звання генерал-майора, а в 1918-му він вступив в армію УНР. З літа 1919 генерал служить при Головному управлінні Генерального штабу (ГУГШ) УНР, а в березні 1920-го очолює ГУГШ.

Восени того ж року уродженець Хорола опиняється в Польщі — в таборі для інтернованих військовослужбовців армії УНР. Тут в 1921-му він отримує нове призначення — в. о. військового міністра УНР.

У Каліші на заході Польщі Дядюша засновує курси при Генеральному штабі армії УНР. Він особисто розробив положення про курси, підібрав кваліфікованих викладачів і сам навчав курсантів військової тактики. У травні 1924 року відбувся перший і єдиний випуск цих курсів.

В еміграції генерал вів активне громадське життя, брав участь в діяльності Українського Військово-історичного товариства. Помер Сергій Іванович 23 травня 1933 року і був похований в Каліші.

У цьому році в Україні на державному рівні відзначається 150-річчя з дня народження воєначальника. У зв'язку з цим Північно-східний міжрегіональний відділ Інституту національної пам'яті ініціював встановлення меморіальної дошки в Хоролі.

На ілюстрації: меморіальна дошка Сергію Дядюші. Фото: Полтавське представництво Північно-східного міжрегіонального відділення УІНП