Монгольський суховантаж сів на мілину біля берегів Росії

"Суховантаж Surov під прапором Монголії сів на мілину в акваторії Чорного моря на південний схід від мису Залізний Ріг. За попередніми даними, у судна внаслідок шторму був порваний якірний ланцюг. Капітан судна сигнал SOS не подавав", – повідомив "Інтерфаксу" про інцидент біля селища Таманський Темрюкського району Краснодарського краю співробітник оперативних служб регіону. 

На борту Surov на момент події пребували 11 членів екіпажу – усі вони були евакуйовані на берег. "Операцію зі зняття судна з мілини готується виконувати буксир" Рятувальник Демідов", – сказало джерело агентства. 

У єдиної чергово-диспетчерської служби Темрюкського району інформацію про подію підтвердили. За даними служби, розливу нафтопродуктів не сталося, шкоди навколишньому середовищу не завдано. 

Монголія є другою за територією країною у світі (перша – Казахстан), яка не має виходу до моря. Але вона в лютому 2003 року зареєструвала свій судовий регістр (The Mongolia Ship Registry Pte Ltd), ставши державою "зручного прапора", довівши кількість судів під монгольським прапором до 3 тисяч (в першу чергу китайських і російських) і заробляючи на цьому не менше 20 млн доларів США на рік. 
 

(«Зручний», або  «дешевый прапор», - сукупність умов, що надаються урядом країни нерезидентам - власникам іноземних судів. Ці умови забезпечують судну режим найбільшого сприяння й знижені ставки портових зборів у більшості портів світу, адже майже всі держави «зручного прапора» не мали військових конфліктів із більшістю держав, що існують. Лідери "зручного прапора" – Панама, Ліберія, Мальта, Багамські острови - Lenta.UA).

Оскільки часто ховають під чужим прапором зношені судна, монгольський флот нерідко фігурував у зведеннях про морські аварії. Зокрема, якщо говорити про чорноморську акваторію, у жовтні 2010-го в районі Керченського півострова поблизу мису Киз-Аул затонуло судно «Василій» під прапором Монголії, яке прямувало з Одеси до Грузії з 3 тис. тонн металобрухту. 

А ще "монголи" – постійні порушники українських санкцій, уведених після анексії Росією Криму (7 липня 2014 року Київ закрив для міжнародного судноплавства морські порти окупованого півострова). Так, у кінці грудня 2015 року газовоз "Марія", приписаний до Монголії, зайшов до морського рибного порту Керчі.

А в серпні 2017-го в районі протоки Босфор поблизу узбережжя Туреччини зазнав аварії суховантаж під прапором Монголії «Леонардо» (на фото). Його корпус розколовся надвоє. Як повідомлялося, це судно раніше заходило в Керченський порт, доставляючи в Крим концентрат ільменіту для «Кримського титану», на якому в серпні ц.р. трапився викид, після чого людей довелося евакуювати не тільки окупаційній владі кримського Армянська, але й із прикордонних з Кримом населених пунктів Херсонської області. 

Проте не лише так обпеклася Україна з монгольським флотом. Уже після бойових дій на Донбасі, улітку 2015-го, Українське Дунайське пароплавство продало, перевівши під прапор Монголії, теплохід «Георгій Агафонов».

Незабаром, у жовтні того ж року, він реінкарнувався під ім'ям «Казань–60» спочатку в Новоросійську, а через тиждень – у Севастополі. Уже під прапором допоміжних суден ВМФ Росії. Згодом стало відомо, що це судно активно використовувалося РФ для доставки зброї до Сирії в складі т. зв. "Сирійського експреса".

Тож Борис Гребенщиков, знав, про що писав, створюючи в 2006-му пісню "Афанасій Нікітін Буги, або Ходіння за три моря - 2", де є слова: 

"Не пам'ятаю, як це сталося, чий вітер дув мені в рот. Я йшов слідом Кастанеди – потрапив до торгового флоту, де всі матроси носять спідниці, у юнги ніж у роті. І тут ми встали під вантаження в Улан-Баторському порту ..."