Меркель «померкла»: чому Зеленський обрушився з критикою на керівництво Німеччини

У вівторок, 1 червня, на офіційному сайті президента було опубліковано досить обширне інтерв'ю Володимира Зеленського німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, в якому діючий гарант української Конституції зробив низку резонансних заяв.

Зокрема, Зе заявив про небезпеку військової ескалації з боку Росії і «бліцкригу» на Донбасі прийдешньої осені. Серйозна небезпека, на його думку, зберігається аж до 12-16 вересня, коли Росія запланувала масштабні навчання «Захід-2021».

Читайте також: У Конгресі США зажадали від Держдепу негайно відновити санкції проти «Північного потоку-2»

Сьогодні РФ, констатує президент, разом з «військами сепаратистів», зосередила близько 150 тисяч військових поблизу українських кордонів в АРК і на Донбасі.

«З території Криму пішли приблизно три з половиною тисячі військових. Всі інші залишаються на місці - вся техніка на 90% на місці. Може бути ескалація з боку окупованого Донбасу, ми це прекрасно розуміємо. Великий стрибок, бліцкриг до кордонів Донецької і Луганської областей. Ми розглядаємо і готуємося до таких кроків», - наголосив Зеленський, зазначивши при цьому про можливу військову загрозу і з боку Білорусі.

Посилює загрозу, на переконання нинішнього господаря Банкової, зміцнюється союз офіційних Москви і Мінська: «Ми дивимося, як Росія і Білорусь наполегливо працюють над домовленостями між собою. Може бути, це може включати в себе оборону, і тоді ці країни можуть надати на нас серйозний тиск. Тоді Росія отримала б контроль над білоруськими збройними силами. З цього боку ми теж бачимо небезпеки для себе».

Володимир Зеленський також відкрито дорікає Заходу, що той не бажає захищати і спрогнозував, що така пасивність може привести до нової світової війни: «Політичний егоїзм, який є сьогодні через цих страхів, може привести саме до Третьої світової війни. Не може бути такої позиції: «Подивимося». Так, ніхто не хоче, але ми вже маємо цю ситуацію. Мені здається, що це не зовсім справедливо - ми ж захищаємо, ми - стіна безпеки цієї філософії існування європейської цивілізації, прав і свобод людини».

З урахуванням того, що інтерв'ю український президент давав німецькому виданню, закономірно, що темі відносин офіційних Києва і Берліна було приділено особливу увагу. І в цьому аспекті Зеленський вирішив діяти за принципом батога і пряника. З одного боку, він подякував канцлеру Ангелі Меркель за її допомогу Україні, з іншого - підкреслив, що очікував від неї більшого в рамках Нормандського формату. Втім, на невиправданих надіях з боку фрау Меркель, Зеленський не обмежився. Він поскаржився, що за час війни на Донбасі Німеччина так і не допомогла Україні летальною зброєю, хоча могла, тому що «там є потужні кораблі, ракетні і патрульні катери». На питання про те, на яку ще військову допомогу від Берліна очікує Київ, Володимир Зеленський відповів: «Є штурмові гвинтівки, радіотехніка, військова техніка - багато всього є... Німеччина потужна в цьому напрямку».

Відзначимо, що під завісу минулого року у вітчизняному МЗС публічно заявляли, що зверталися до Німеччини по військову допомогу, але там відмовили. Навряд чи щось зміниться і після нинішніх - відверто різких випадів Зеленського. Офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт уже заявив, що ФРН, мовляв, залишається вірна принципу заборони на поставки озброєння в регіони, де ведеться війна: «Ми переслідуємо обмежувальну і відповідальну політику в галузі озброєнь і не даємо дозволу на поставки зброї, в тому числі, в Україні». У свою чергу глава МЗС Німеччини Хайко Маас ще більш різко відкинув ідею українського президента: «Поставки зброї в Україні не допоможуть вирішити конфлікт на Донбасі, потрібно йти шляхом переговорів».

Володимир Зеленський згадав, як після недавньої зустрічі з лідером партії «зелених» в ФРН Робертом Хабеком, той, повернувшись на Батьківщину, вимагав надати Києву німецьке озброєння: «Він (Хабек - ред.) точно розуміє, що в України немає флоту, наші береги незахищені, що таке летальну зброю, що Німеччина не надала нам з початку війни ніякої зброї, ніякої військової допомоги...».

26 травня, якраз після візиту на лінію фронту на Донбасі пан Хабек заявив, що ФРН повинна неодмінно дати ЗСУ озброєння для оборонної війни проти Кремля, «тому що поки в Європі обмежуються заявами, Україна відчуває себе на самоті».

Тут слід зазначити, що за даними німецького видання Merkur, в останні роки Німеччина практично не поставляла в Україну військове обладнання. Сума такого експорту склала в 2018 і 2019 роках по 2,1 млн євро, при цьому мова йшла про спортивну і мисливську зброю. У 2019-му це відповідало 0,03 відсотка обсягу всіх поставок німецьких озброєнь за кордон, які були схвалені урядом ФРН.

Після відвертого «наїзду» Зеленського на ФРН щодо, м'яко кажучи, пасивності з надання військової допомоги Києву, німецькі чиновники вищого рівня, про що свідчать вищенаведені цитати, заговорили про те, що, мовляв, головною зброєю Києва повинна бути дипломатія, і Німеччина, мовляв, тут всіляко допомагає. Однак на Банковій стверджують зворотне. За словами Зеленського, на останній зустрічі політрадник Нормандського формату заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак запитав у європейців, чи є РФ стороною конфлікту і «представники Німеччини, а також Франції прямо не відповіли...».

«Вони знову включили таку обережну дипломатію, з якої Україна категорично не погоджується, так як Росія є стороною конфлікту, і це очевидно всім. Сім років йде війна, вбивають людей, і у нас немає часу постійно бігати по колу», - підкреслив Зе. Він також заявив про наявність в нього варіанті дій, який виходить за межі «Нормандки»: «Україна може використовувати план «Б», коли ми отримаємо повністю свою територіальну цілісність, свої території, це буде закріплено не в умовному чимось на зразок Будапештського меморандуму, який можуть порушувати. А будуть серйозні гравці - Євросоюз, США, які закріплюють статус України в ситуації з безпекою. Це цілком може бути для того, щоб вийти з колапсу, в якому зараз знаходиться Європа. У нас є розуміння такого плану, і відверто скажу, що я збирався говорити про нього з президентом Байденом, тому що це вже за рамками Нормандського формату».

Очевидно, що це висловлювання - чергове підтвердження того, що сьогодні своїм головним союзником у протистоянні з Кремлем Зе-команда бачить Вашингтон. Цікаво, що за день до виходу інтерв'ю Зеленського, Франція і Німеччина устами Меркель і Макрона відповідно, заявили про важливість виконання Мінських домовленостей і декларації Паризького саміту-2019 для врегулювання ситуації на Донбасі. Тобто, в цілому, Берлін і Париж спільно «гнуть» лінію, що альтернативи Нормандії немає і розширювати її за рахунок присутності США ніхто не збирається.

«Німеччина і Франція вже сім років поспіль то і роблять, що висловлюють стурбованість щодо обстановки на Донбасі, але чим конкретно, вибачте, вимірюється глибина цієї стурбованості? Путіну, в кишені якого лежить антивоєнний код, ні холодно, ні жарко від цієї їхньої стурбованості. План «Б», про який говорить президент - це активна участь Сполучених Штатів у вирішенні конфлікту на південному сході. І треба розуміти, що США - це не Берлін і Париж, там будуть говорити (навіть не виносячи всі нюанси на публіку) з Путіним не на рівних, а дивлячись зверхньо. Це те, що нам треба і те, чого ми домагаємося, бо переговорний болото, і сюсюкання наших європейських союзників з РФ - не більше ніж імітація процесу», - зазначає в розмові з Lenta.UA джерело в президентському Офісі. У Зеленського переконані, що без активної участі Вашингтона, кардинально щось змінити в зоні ОРДЛО апріорі неможливо.

Утім, необхідно бути реалістами і чітко розуміти, що доти, поки на Україні не поширюватимуться зобов'язання НАТО, нереально також і отримати скільки-небудь значимі гарантії нашої безпеки з боку Заходу. Ніхто не буде відправляти в нашу країну своїх військових в разі, якщо Росія вирішить продовжити агресивні дії. Тому, подобається нам це чи ні, але на сьогоднішній день існує лише одна гарантія безпеки України - це обороноздатність ВСУ, на які нам ще довгий час необхідно буде витрачати колосальні кошти, на шкоду самим різним проектам: соціальним, культурним, історичним, іншим.

Ну, а якщо повернутися до ролі США, то можна констатувати, що американці були чи не першими, хто після початку війни на Донбасі почали поставки військової допомоги Україні, і на сьогодні внесок від Сполучених Штатів, за оцінками експертів, становить близько 80% від загальної допомоги всіх країн.

Якщо ж повернутися до питань взаємовідносин України та Німеччини, то варто враховувати, що в кінці вересня там пройдуть вибори в Бундестаг, які можуть кардинально змінити внутрішньополітичну ситуацію в Берліні. І сили, які демонструють проукраїнську позицію, мають шанси перемогти: 27 відсотків виборців ФРН готові підтримати на виборах бундестагу «зелених», тоді як блок ХДС / ХСС - 24 відсотки, свідчать результати соцопитування інституту Kantar для Bild am Sonntag. Звичайно, це не є гарантією того, що офіційний Берлін після виборів в Бундестазі різко змінить своє ставлення до України. Але певні надії на це все-таки є...

Наталія Ромашова

Читайте також: РФ звинуватила НАТО у бажанні «зачистити» Україну від «п'ятої колони» Кремля та російської мови