ПолітикаМіжнародні відносини

Менше туману у вирі обманів: які висновки йдуть після «вторгнення» Путіна, що не відбулося

13:21 18 лют 2022.  2035Читайте на: УКРРУС

Після нетривалого спаду інформаційного напруження пристрастей навколо ймовірного повномасштабного вторгнення РФ в Україну, градус напруги знову поповз по наростаючій. Західні політики вищого рівня знову заговорили про те, що загроза великої війни між Москвою та Києвом залишається більш ніж серйозною, а на Донбасі тим часом відбувається безпрецедентне загострення. За якою траєкторією будуть розвиватися події, розбиралася Lenta.UA.

Учора, після путінського «вторгнення», що не відбулося 16 лютого, в зоні ОРДЛО було зафіксовано серйозне військове загострення з обстрілами об'єктів цивільної інфраструктури, у тому числі шкіл і дитсадків. На щастя, смертей немає, хоча незначні тілесні ушкодження отримали кілька громадян.

У Росії, звідки, ясна річ, «прилітають» інструктажі так званому керівництву «ЛДНР» загострення на Донбасі не коментувати. А ось західні чиновники найвищої ланки, включаючи президента США Байдена та держсека Блінкена, знову заговорили про швидкий напад Російської Федерації на нашу країну.

Президент Володимир Зеленський назвав обстріл провокацією проросійських сил, а в «народній міліції ЛНР», пов'язали загострення ситуації з візитом Зе на Донбас, мовляв, Банкова сама дала вказівки на ескалацію конфлікту.

Нинішній господар Банкової в компанії голови свого Офісу Єрмака, секретаря РНБО Данилова, а також низки інших чиновників справді вчора перебував на контрольованій Києвом частині Донбасу, безпосередньо в Маріуполі, куди прибув не зовсім звичним маршрутом - на катері. Відповідне відео Зеленський оприлюднив у своїх Instagram-історіях. На кадрах видно катер із прапором України, який пливе річкою. Після цього президент показав нове відео, на якому він, секретар Радбезу та ще кілька людей схилилися над картою. «Ознайомлюємось із порядком бойового патрулювання та системою охорони державного кордону» - так нинішній гарант Конституці підписав відео.

А поки що українська правляча верхівка здійснювала водну подорож до зони ООС, ознайомлюючись із ситуацією, британське Міноборони опублікувало «карту наступу» Росії на Україну.

На першому етапі, як вважають британці, росіяни атакують Київ і замкнуть кільце біля Дніпра по всій Східній Україні, а на другому підуть на Одесу, а далі рушать повз Умані в похід на Захід.

Важливо підкреслити, що головне військове відомство Туманного Альбіону, опублікувавши цю карту, принагідно зазначило, що "схема оприлюднена в суто ілюстративних цілях".

У чому прихована суть цього меседжу, незрозуміло, але факт залишається фактом: британські військові підняли цей кейс на найвищий офіційний рівень – раніше оприлюдненням подібних «картинок» зловживала переважно жовта преса.

Гранично оперативно-інформаційну хвилю, запущену вчора британцями, підхопили американці. Президент США Джо Байден заявив, що «вторгнення може статися протягом кількох наступних днів, і загроза є дуже високою». На чому засновані дані апокаліптичні прогнози господар Білого дому уточнювати не став – тему у четвер увечері, під час засідання Ради безпеки ООН розвинув держсекретар Ентоні Блінкен. Він також заявив, що вторгнення до Києва цілком реальне вже найближчими днями, а напад Росії «може початися з реальної чи уявної хімічної атаки чи постановочного теракту на території РФ як приводу для вторгнення».

При цьому, будучи досвідченим політиком з багаторічним стажем, Блінкен додав, що Вашингтон з полегшенням сприйме ненапад Росії як зміну курсу і з радістю врахує будь-яку критику, якщо прогноз не виправдається. Тобто це якийсь пас Кремлю, в головних кабінетах якого, схоже, розум за розум заходить вже остаточно. Але про це дещо пізніше.

Дуже показово, що і Байден, і Блінкен, озвучили нову граничну дату «вторгнення» - неділю, 20 лютого. Навряд чи в даному конкретному випадку календарний час «Ч» було взято, що називається зі стелі, оскільки саме цього дня закінчуються російсько-білоруські навчання «Союзна рішучість». Тобто можна припустити, що нинішнє нагнітання з боку вищого керівництва США пов'язане з тим, щоб РФ нарешті не на словах, а насправді продемонструвала: вона прибирає свої війська від українських кордонів, нападає або продовжує ламати комедію. Поки навчання не закінчилося, росіяни продовжують свою спекулятивну гру.

Нещодавно з Москви полетів уже другий лист до Вашингтона з відповіддю на пропозиції США і НАТО, що надійшли раніше, де навіть зернятко для можливого компромісу не проглядається. У Путіна, як і раніше, вимагають від Сполучених Штатів та Альянсу обнулити свою присутність у країнах Східної Європи та дати гарантії того, що Україна не потрапить до НАТО і не буде іншими способами озброюватися американцями проти Росії. І в США, і в НАТО раніше вже раз десять заявили, що вони не мають права диктувати окремо взятій незалежній країні її зовнішньополітичний курс, як не має права і Росія пхати свій ніс у чужі справи державного значення. Але відповідей, що прозвучали, — чітких і однозначних Путіну і компанії, як бачимо, виявилося мало і вони продовжили ходіння по колу.

Загалом, торги продовжуються і за фактом, як би нам це не подобалося, єдиним поки що затвердженим Радою безпеки ООН документом урегулювання ситуації на Донбасі залишається горезвісний «Мінськ», виконувати який у тій послідовності, на якій наполягає Кремль, Україна не збирається. Цю тезу вчора вкотре повторив президент Зеленський. Зокрема, в інтерв'ю «РБК-Україна» він назвав Мінські угоди «спочатку бездарними» та акцентував на тому, що потрібен новий договір, який може бути укладений між США та Росією, де окреме місце мають зайняти гарантії офіційному Києву: «Необхідний глобальний документ. Колективом нормандського формату ми не відбудемося і ніхто не відбудеться. Сильні світу цього, включаючи Штати та Росію, сядуть і підпишуть, що є такий шлях. Але там має бути три-чотири-п'ять пунктів щодо безпеки нашої країни. Тоді це розмова».

Володимир Зеленський також майже вперше публічно визнав, що Берлін і Париж вимагають від нього виконання «мінських домовленостей». Відповідаючи на пряме запитання, чи наполягали під час недавніх візитів Макрон і Шольц на «Мінську», Зеленський відповів дослівно так: «Так. Вони хочуть цього».

«Вони розумні керівники, але вони все одно не такі глибокі в цьому процесі. Україна точно готова знайти формат, у якому реально виконати все можливе для того, щоб уся ця історія хоч би кудись рухалася. Це позиція України і вона скрізь така, на всіх кроках. Я бачу, що публічні сигнали Росії не збігаються з їхнім внутрішнім рішенням. Чому кажуть про ризики на кордоні? Тому що дуже часто те, що говорить російська влада, не збігається з тим, що вона робить. Ризики у концентрації великої кількості військ є. Якби там їх було набагато менше, ніхто б взагалі не порушував ці питання», - наголосив також Зеленський.

Загалом, треба зазначити, що відмінною рисою вчорашнього інтерв'ю Володимира Зеленського, від багатьох попередніх є конкретика та однозначність формулювань. Наприклад, чинний президент, принагідно наголосивши, що Росія правдами-неправдами добивається гарантій невступу України до НАТО, підкреслив, що Київ за жодних умов не погодиться відступити від закріпленого на конституційному рівні євроатлантичного курсу.

«НАТО – єдиний, по суті, сьогодні з існуючих безпекових союзів, до якого Україна могла б приєднатися. Для нас там є позиція відчинених дверей. Але на цьому шляху велика відстань – роки та місяці, особливо якщо буде ескалація. Проходячи цей шлях, ми маємо отримати систему гарантій. І хоча б теоретично вона не повинна поступатись системі, яку пропонують країнам НАТО», - зазначив глава держави. Треба сказати, що сигнали про систему колективної безпеки, озвучені Зе, збігаються із громадськими очікуваннями. Згідно з оприлюдненими вчора «Рейтингом» даними соцдослідження, 62% українців виступають за членство нашої країни в Альянсі. Безпрецедентний, треба сказати, показник за роки незалежності. Проте з огляду на те, що не одноголосний — у цьому напрямку ще є над чим працювати, і це теж дуже важлива складова на інтеграційному шляху.

Мабуть, окремої уваги потребує ще одна заява Зеленського, яка вибиває з рук його політоппонентів один із ключових козирів. Йдеться про прямі переговори найвищого керівництва країни з ватажками «республік». На цьому, як відомо, наполягає Кремль, а українська опозиція використовує цей кейс для підтримки в тонусі суспільства, періодично заявляючи, що Банкова, погоджуючись на це, перейде так звані червоні лінії і тоді під тиском масових протестів рубом стане питання про повне перезавантаження. владної вертикалі. Так ось Зе вчора чітко артикулював, що ніхто з офіційних осіб із сепаратистами ЛДНР ні на які прямі переговори йти не збирається, оскільки вони і фактично, і юридично – ніхто. «Росія порушує питання про те, щоб виставити їх суб'єктами, але насправді це неможливо, це затягування процесу», - наголосив президент.

А ось з Путіним, незважаючи на постійні відмашки та ігнори Кремля, Зеленський, як і раніше, хоче зустрітися віч-на-віч, вважаючи, що це рандеву може розставити крапки над «і»: «Президенти зможуть вийти з зустрічі і сказати: «У найближчі 5 -10 років нічого не вийде, така ситуація, не при нас, при інших поколіннях, а поки що намагаємося закопати сокиру війни, щоб наші держави розвивалися на різних планетах, хоч і живемо на одній Землі. Це для України теж добрий результат, бо найгірше жити у невизначеності».

Зазначимо, що, згідно з соціологією, 58% українців вважають, що з Москвою слід говорити лише за участю Заходу. Проте, по-перше, на превеликий жаль, часто результати того чи іншого опитування підганяються під інтереси конкретного політичного замовника. Ну, а по-друге, колективний Захід, як ми побачили протягом останніх місяців інформаційної істерії, далеко не однорідний і деякі його представники грають, скажімо м'яко, не завжди на нашому боці поля. Отже, «розкручуючи» ідею необхідності проведення прямого діалогу з Путіним, Банкова точно нічого не втрачає. Тим більше, що у Кремлі навряд чи на це підуть найближчим часом. Зараз у РФ з істеричними нотками в голосі вимагають, щоб Україна «негайно» віддала всю зброю, яку нам поставили останніми тижнями, а це означає лише одне: російське керівництво реально боїться, що наша країна з кожним днем стає міцнішою.

До речі, росЗМІ подають як велику перемогу той факт, що сьогодні весь світ із ними розмовляє, тоді як раніше їх намагалися ізолювати. Справді, світ змушений говорити з непередбачуваним агресором, проте питання полягає у тому, які висновки після цього робляться?

Наприклад, французький президент Еммануель Макрон після зустрічі з господарем Кремля за п'ятиметровим столом підкреслив у себе в Twitter, що «не впізнавав Путіна». "Він весь у минулому... у нього якісь образи, претензії, а коли починаєш говорити про майбутнє, він не виявляє жодного інтересу", - підсумував лідер Франції.

Втрачає інтерес до Путіна і Вашингтон - президент Байден учора недвозначно натякнув, що не збирається більше дзвонити до свого російського колеги. Якщо це справді так, і якщо аналогічну позицію займуть інші західні лідери, поле для маневру Кремля суттєво звузиться. Москві доведеться або вгамувати свої ультимативні апетити і йти на поступки, або визнавати де-юре «республіки», що для Росії поки що крайній крок, оскільки він означає вихід Москви з «Мінська», а, отже, крах цієї переговорної архітектури, за збереження кожного камінчика якого так відчайдушно бореться Путін...

Ромашова Наталя

Найпопулярніше