Малюк та спецслужби у регіонах: про що говорять нові призначення у силовому блоці

У своєму свіжому зведенні американський «Інститут вивчення війни» (ISW) повідомляє про те, що російське командування поспішає почати вирішальний наступ через два чинники - прибуття західної військової допомоги і настання весняного бездоріжжя, якого чекають приблизно до квітня. Саме фактор бездоріжжя завадив російським механізованим маневрам навесні 2022 року, вважають військові експерти ISW. У свою чергу, New York Times також фіксує, що посилення атак Росії в Україні - «це ознака того, що може стати найбільшим наступом Кремля з перших тижнів війни». Видання, посилаючись на дані американської розвідки, повідомляє, що зараз Росія розгортає сотні тисяч мобілізованих солдатів, які діють невеликими групами для вивчення вразливих місць в українських оборонних лініях.

Утім, поки що залишається до кінця незрозумілим, де і коли путінські окупанти розпочнуть широкомасштабний наступ, проте, згідно з заявами військово-політичного керівництва нашої країни, десятки тисяч мобілізованих рашистів уже відправлені до північно-східних та південно-східних районів України. На північному фланзі «півмісяця» (так візуально виглядає лінія фронту на сході країни - ред.) найнапруженіша ділянка це Кремінна – місто, де контрнаступ ЗСУ восени минулого року зупинився. І тепер це один із районів, де, за словами українських офіційних осіб, Кремль збирає своїх «визволителів» для нового наступу.

Читайте також: Крила, орден та король: що показало європейське турне Зеленського

Тим часом на південному краю півмісяця, неподалік Вугледара, ЗСУ російські атаки відбили. При цьому десятки тисяч рашистів були перекинуті в регіон і можуть збиратися для більш скоординованого наступу, повідомили в Генштабі ЗСУ, додавши при цьому, що наступ окупантів вже тут і зараз активно йде на Куп'янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках.

У своєму черговому відеозверненні президент Зеленський недавно розповів, серед іншого, про наради з військовими та розвідкою. «Обговорювали плани росіян та протидію їм, особливо на Донбасі», - наголосив нинішній голова Банкової. Про те, що влада України готується до загострення обстановки, говорять і нові кадрові призначення.

У середу, 7 лютого, Верховна Рада призначила нового міністра внутрішніх справ – ним став голова Нацполіції Ігор Клименко, який змінив цивільного чиновника Дениса Монастирського, який загинув нещодавно внаслідок аварії службового вертольота МВС у Броварах. Також парламент затвердив нового главу СБУ – ним став в.о. керівника відомства Василь Малюк.

Після цього Кабмін запропонував, а президент дав «добро» на призначення нових голів військових адміністрацій Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей. Зазначимо, що колишні голови перерахованих ОВА – Валентин Резніченко, Олександр Старух та Ярослав Янушевич були цивільними людьми. Усі троє – політики з досвідом, а двоє з них – Резніченко та Старух – фігурували у гучних журналістських розслідуваннях про корупцію, пов'язану з витрачанням бюджетних коштів та розкрадання гуманітарної допомоги. Нові керівники областей – люди, як кажуть, із зовсім іншого кар'єрного тіста. Так, дніпропетровським керівником став генерал Сергій Лисак, який уже півроку очолює місцеве управління СБУ. До Запоріжжя поїде ще один співробітник «контори» Юрій Малашко. А новим головою херсонської адміністрації став Олександр Прокудін - кадровий поліцейський, який за 22 роки в органах пройшов шлях від слідчого до керівника херсонської обласної поліції. У лютому 2022-го, буквально за кілька днів до російського вторгнення, його звільнили з цієї посади у зв'язку з переходом на іншу роботу – але про подальшу біографію Прокудіна ми знаємо лише те, що восени минулого року він брав активну участь у деокупації Херсона.

Тобто, як бачимо, у прифронтові області призначено не цивільних керівників, які там сиділи раніше, а військових. Це опосередковано говорить про те, що влада очікує у цих регіонах посилення військової напруженості, пов'язаної з передбачуваними воєнними діями на Донбасі та на півдні країни. Президент Зеленський пояснив призначення так: «Дніпропетровську, Запорізьку та Херсонську обласні адміністрації очолять фахівці, які мають досвід реального захисту держави саме зараз».

З новоспеченими головами ОВА добре знайомий голова СБУ Василь Малюк, який недавно після відповідного голосування в Раді позбувся приставки «в.о.». За півроку перебування на посаді Малюка запам'ятали викриттями шпигунів та коригувальників вогню Росії, а найскандальнішою стала кампанія пошуку російських зв'язків в УПЦ Московського патріархату. Роль СБУ на чолі з Малюком в історії з вибухом на Кримському мосту досі оповита легендами.

На відміну від попередника, Малюк – професійний службіст із бойовим досвідом. Ще минулого літа, коли президент звільнив свого давнього приятеля Івана Баканова (до якого залишається безліч питань, бо «пішли» його за статтею – ред.), про Малюка мало хто міг багато сказати. Але за півроку на чолі служби він став однією із зірок соцмереж воєнного часу.

Своє «так» призначенню Малюка повноцінним головою СБУ сказали 324 парламентарі, тобто конституційна більшість. Єдина фракція, яка не дала жодного голосу – це Євросолідарність екс-президента Порошенка, яка з приходом Зеленського на Банкову і навіть після початку повномасштабної війни витримує позицію «моя хата з краю», уникаючи голосувань за будь-які кадрові питання. Але з Малюком – історія дуже показова. Справа в тому, що голова СБУ з 2014 року брав безпосередню участь в АТО на Донбасі та був нагороджений відзнакою президента України, якою на той момент був Петро Олексійович. Тобто саме в цьому випадку ЄС «для галочки» могла б підтримати Малюка, але не зробила цього.

Зазначимо, що виступ Василя Малюка перед депутатським корпусом кілька разів переривався оплесками, зокрема після цих слів: «В українському епосі ми шануємо такого героя, як козак Мамай. У моєму кабінеті є картина, де його зображено з бандурою, і сидить на черепах ворогів України. Тому що я можу сказати? Смерть – це єдина перспектива, яку ми можемо запропонувати окупантам». Глава СБУ також розповів про свій досвід роботи. Він підкреслив, що сам військовий і все життя присвятив захисту України: закінчив академію СБУ, пройшов шлях від лейтенанта до генерал-майора, а з 2014 року воював на Донбасі. З першого дня повномасштабного вторгнення разом із побратимами став на захист країни у Київській, Донецькій, Луганській областях та на півдні країни. «Не можу сьогодні розкрити деталі всіх серйозних спецоперацій, де задіяні наші бійці, але вони присутні у найгарячіших точках війни. За неповний рік шість із них нагороджені званням Героя України. Чотири, на жаль, посмертно… Загалом є понад п'ятсот державних нагород. Більшість із них – ордени «За мужність» та «Богдана Хмельницького», - розповів Малюк. Він окремо наголосив, що імена ніколи не стануть відомими через специфіку служби, «але ці люди виконують надскладні та важливі завдання, часто граючи не на стримування ворога, а на випередження».

До речі, за три тижні Василь Малюк святкуватиме ювілей – 28 лютого йому виповнюється 40 років. Народився він у 1983 році у Коростишеві Житомирської області. Вже у 18 років розпочав військову службу в органах державної безпеки. За час служби у регіональних управліннях СБУ обіймав посади від оперуповноваженого до заступника начальника управління – начальника відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Навчався у національній академії Служби безпеки України за спеціальністю «правознавство». «З дитинства я мріяв стати спецслужбистом. З 9-го класу я готував себе до цього і фізично та розумово. Займався спортом та юриспруденцією активно», - розповідав Малюк в одному зі своїх нечисленних інтерв'ю.

Повномасштабне вторгнення Росії Василь Малюк зустрів на посаді заступника міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського. Проте вже на початку березня 2022 року він повернувся до СБУ на позицію першого заступника. Влітку голова спецслужби та друг дитинства чинного президента Іван Баканов потрапив до низки скандалів. Насамперед, вони були пов'язані з тим, що серед його підлеглих виявилося багато осіб, підозрюваних у роботі на РФ. Зокрема, за такими звинуваченнями були затримані голови харківського та кримського управлінь СБУ Роман Дудін та Олег Кулініч. Були запитання і до керівників СБУ Херсонщини. У результаті Баканова звільнили зі своєї посади, а тимчасовим головою СБУ Зе призначив саме Василя Малюка, надавши йому незабаром звання генерал-майора.

Василь Малюк, незважаючи на свою не публічність, потрапляв у скандали. Наприклад, у вересні 2021 року журналісти «Української правди» повідомили про його присутність на святкуванні дня народження заступника глави Офісу президента Олега Татарова. Він, як відомо, займається правоохоронною сферою в ОП, а під час Революції гідності працював у МВС і відзначився низкою скандальних і хибних заяв з приводу активістів Євромайдану. Імовірні приятельські зв'язки із «зашквареним» Татаровим – поки що, мабуть, єдина сумнівна пляма у кар'єрному кейсі Малюка.

Після призначення глави СБУ нардепи також конституційною більшістю 321 голос призначили генерала поліції Ігоря Клименка повноцінним головою міністерства внутрішніх справ. До цього він два тижні був в.о. міністра, а ще раніше працював керівником Нацполіції.

Важливо відзначити, що Клименко – це перший за останні 11 років глава МВС, який є вихідцем безпосередньо із системи. Востаннє таким міністром у 2010-2011 роках був Анатолій Могильов. Після нього цю надзвичайно важливу та впливову в Україні посаду обіймав податківець Віталій Захарченко, політики Арсен Аваков та Денис Монастирський. Власне, після загибелі останнього посада голови МВС стала вакантною.

Практично весь професійний шлях 50-річного міністра Клименка пов'язаний із роботою в міліції та поліції. Він народився у Києві, але освіту здобув у Харкові, закінчивши місцевий військовий університет (цей ВНЗ у 2003 році був реорганізований у Харківський університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба). Після навчання Клименко служив у ЗСУ, а потім улаштувався психологом в управління МВС у Харківській області. Там він працював до 2001 року, коли перевівся до спеціального миротворчого центру при МВС. Ігор Клименко був учасником українського миротворчого контингенту у Косові, а після повернення повернувся до роботи штатного психолога у Харківському управлінні МВС. З 2004 року він став головним психологом у департаменті роботи з персоналом міністерства. У кадровому департаменті МВС Клименко працював до 2014 року, коли, власне, і очолив цей підрозділ. Після створення в Україні поліції замість міліції у 2015 році Клименко отримав посаду керівника департаменту кадрового забезпечення національної статі. З жовтня 2017 по березень 2018 року він її поєднував з роботою заступником керівника нацполіції. У вересні 2019 року після звільнення Сергія Князєва обійняв його посаду голови Національної поліції. Тоді ж Клименко здобув генеральські погони. Нині він генерал поліції 1-го класу. Це найвище звання у поліцейській системі України. Новий глава МВС також є професором психологічних наук. У 2019 році він захистив дисертацію на тему «Теорія та практика психологічного забезпечення професійної підготовки поліцейських».

Ігор Клименко, перебуваючи в кріслі голови нацполу, не відзначився гучними скандалами, а виявлені порушення в системі органів внутрішніх справ не намагався приховувати, що вже заслуговує на обережне схвалення. Однак, як кажуть off the records близькі до нового глави МВС люди, «він – людина системи і працював за різних міністрів, не будучи при цьому ніким приватизованим ні в прямому, ні в переносному значенні, тому що є професіоналом своєї справи і вірний тільки йому». Чи так це – покаже час та результати роботи у воєнний час, у якому система МВС відіграє далеко-далеко не останню роль.

Читайте також: СБУ затримала колаборанта у Києві