Кремлівський «допінг»: як світ відреагував на ракетне "нетримання" Путіна

У ніч проти четверга, 13 жовтня, політичну «червону картку» отримав Кремль від Організації об'єднаних націй. Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, яка не визнає і засуджує недавні путінські «референдуми» у чотирьох частково окупованих українських регіонах. Зрозуміло, що жодного впливу на Кремль це рішення не матиме, проте голосування є показовим з точки зору того, хто сьогодні у світі відкрито підтримує РФ. Отже, 143 держави сказали резолюції «так», 35 утрималися та п'ять виступили проти. Це, крім самої Росії, Білорусь, Сирія, КНДР та Нікарагуа. Власне це і є «широка коаліція» світової підтримки РФ, про яку повсюдно мовить путінський спікер Пєсков і МЗСівський керівник Лавров. Серед тих, що утрималися, що теж дуже показово, опинилися Китай, Індія, Південна Африка та багато країн СНД.

Поки ООН, звідки, незважаючи на всі «зашквари», поки що ніяк не наважуватиметься витурити Росію, засуджував «референдуми», міністри оборони країн НАТО обговорювали військову допомогу Україні. І тут треба окремо відзначити безпросвітну дурість рашистів, які, додумавшись влаштувати масовану ракетну атаку якраз перед засіданням у рамках Рамштайну понад півсотні голів оборонних відомств з різних країн, підштовхнули навіть вічно повільних німців «запрягати» швидше. Нагадаємо, що Німеччина вже передала Києву першу систему ППО Iris-T, ще три обіцяні поставить на зорі 2023-го, бо ці системи ще потрібно зробити. Крім цього, у німецькому Міноборони пообіцяли, що найближчими тижнями передадуть Україні нові самохідні гаубиці та ракетні установки MARS II – аналог HIMARS на гусеничному ході.

Читайте також: ПАРЄ визнала Росію - державою-терористом

Відповіддю Заходу на дії Росії буде посилене постачання коштів ППО для України, заявили в унісон генсек НАТО Столтенберг і голова Пентагону Ллойд Остін у рамках уже шостого раунду Рамштайну. Глава президентського Офісу Андрій Єрмак назвав цю зустріч «історичною» та додав, що за її підсумками над Україною «закриють небо» завдяки збільшенню постачань систем ППО. Чи це так – подивимося за фактом.

Міністр оборони Канади Аніта Ананд оголосила, що її країна відправить українцям артилерійські снаряди, зимове обмундирування та камери для дронів на загальну суму $47 млрд. Крім того, до цього пакета увійде оплата для супутникового зв'язку.

З багатьох джерел також надходить інформація – поки що, однак, офіційно не підтверджена – що Франція на зустрічі союзників України пообіцяла віддати три свої ракетні установки LRU M270 – це модернізований аналог HIMARS на гусеничному ході. Експерти з озброєнь із проекту Oryx зазначають, що у Франції в строю – всього 12 установок LRU, і ще 40 не модернізованих LRM M270 зберігаються на складах.

Нідерланди вже пообіцяли, що поставлять Україні ракети ПРО та ППО на 15 мільйонів євро. До речі, треба окремо відзначити, що Нідерланди зазвичай неохоче розкривають інформацію про конкретну військову підтримку України, але цього разу тамтешній уряд вирішив зробити виняток, щоб показати, що останні ракетні обстріли Росії не залишилися без наслідків. «Єдиний результат, якого досягне Путін, - це те, що ми постачатимемо ще більше зенітних ракет та іншої зброї через такі атаки», - заявила міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен, не уточнюючи при цьому термінів поставок. Не говорить про них і Вашингтон, обіцяючи передати перші системи NASAMS «найближчим часом». Про потужніші системи ПРО-ППО «Петріот» публічно поки що не говорять, хоча на кулуарному рівні це питання, за нашими даними, дискутується більш ніж активно. До речі, західні ЗМІ пишуть, що американці хочуть, щоб країни НАТО спільно створили для України інтегровану систему ППО і поставили для потреб ЗСУ ракетні комплекси різної дальності, що також, погодьтеся, важливо.

Крім ППО, офіційний Київ до пріоритетів зараховує і інші види зброї – а саме, РСЗВ, боєприпаси та артилерію. Як повідомляє CNN з посиланням на список побажань української делегації, представлений на «Рамштайні», у розділі «артилерія» Київ просить більше гаубиць, що буксируються, самохідних гусеничних гаубиць, нестандартних колісних гаубиць, а також велика кількість «додаткових 155-мм, 152-м 122-мм боєприпасів». Також серед побажань – радари, берегова оборона, танки та засоби радіоелектронної боротьби. Тобто, як бачимо, незважаючи на те, що останніми днями в епіцентрі небо, звідки рашисти б'ють або своїм «залізом» або іранськими дронами-камікадзе, пріоритет наземної війни нікуди не випарувався.

Керівник Пентагону Ллойд Остін, який головує на «Рамштайні», зазначив, що масований ракетний обстріл України, здійснений Росією на початку тижня, ще більше згуртував Захід у його рішучості підтримувати Київ у цій війні. Він також назвав екстраординарними успіхи контрнаступу ЗСУ, які, за його словами, змінили динаміку війни. «Це перемоги відважних українських солдатів. Але допомога контактної групи у забезпеченні, навчанні та її підтримці мають життєво важливе значення», - наголосив глава Пентагону.

Тим часом у НАТО неофіційно заявляють, що РФ витратила значну частину своїх високоточних керованих боєприпасів і російська військова промисловість через санкції не має можливості відтворювати ракети в потрібних обсягах. При цьому росЗМІ повідомляють, що їхня оборонка вже переходить на військові рейки і виробляє зараз рекордні обсяги держоборонзамовлення, працюючи в три-чотири зміни. Якщо вірити російським медіа, особливо виросли обсяги випуску РСЗВ «Торнадо» нових модифікацій, що свідчить про наміри Кремля вести інтенсивні наземні операції.

На тлі мобілізації цивілізованого світу в підтримці України звучать сьогодні, хоч як дивно і «миротворчі» меседжі. Так, Еммануель Макрон учора в ефірі одного з французьких телеканалів заявив, що «на користь Києва та Москви повернутися до переговорів про мир». Щоправда, господар Єлисейського палацу завбачливо додав, що рішення з цього приводу – за Україною. Заклики до переговорів звучать і з боку інших лідерів, зокрема Ердогана. За повідомленнями турецької преси, Анкара кров із носа намагатиметься організувати діалог Росії з основними західними країнами – США, Францією, Німеччиною та Великобританією – на українську тематику. І, як пишуть турецькі ЗМІ, перша реакція представників Вашингтона була нібито доброзичливою.

Жодних підтверджень цієї інформації від американських джерел – навіть неофіційних – не було. Якщо припустити, що подібний план справді існує, то його головна проблема – відсутність у списку запрошених сторін самої України. А Київ, нагадаємо, не лише відкидає можливість прямих переговорів із Путіним після спроби анексії 15% української території, а й цілком обґрунтовано наполягає на принципі «нічого про Україну без України». До речі, про прихильність до цього принципу нещодавно прямо заявив і офіційний представник Державного департаменту США Нед Прайс. У відповідь на прохання журналістів прокоментувати слова глави МЗС Росії Сергія Лаврова про готовність Москви до переговорів із Заходом Прайс сказав: «Ми не вважаємо це конструктивною та законною пропозицією. У якихось переговорах має брати участь сама Україна, а до цього США готові надавати їй усю можливу допомогу на полі бою».

Втім, інформацію про те, що Туреччина справді на сьогоднішніх переговорах Путіна та Ердогана в Астані «штовхатиме» свій посередницький план, учора побічно підтвердив помічник незмінного господаря Кремля Юрій Ушаков та путінський спікер Пєсков.

Туреччину, яка зберігає близькі відносини і з Києвом, і з Москвою, багато хто дійсно розглядає як потенційного посередника. Анкара – єдиний член НАТО, який не наклав на Москву масштабних санкцій, а Ердоган регулярно зустрічається з Путіним. У той же час Туреччина прямо засудила агресію РФ проти України, постачає нам усім відомі безпілотники «Байрактар» і робить багато чого корисного. Безпосередньо Ердогану за місяці повномасштабної війни вдалося досягти певних успіхів у ролі посередника. У вересні, нагадаємо, саме його Адміністрація виступила посередником обміну путінського кума Медведчука на 215 українських полонених, серед яких п'ятеро командирів із числа захисників «Азовсталі». До цього Ердоган виступив ініціатором однієї зі сторін переговорів про розблокування експорту українського зерна з південних портів країни. Україна та Росія погодилися на переговори у Стамбулі, за підсумками яких було підписано угоди про створення коридору з українських портів через Чорне море до Туреччини і далі до портів призначення. Угода, до речі, закінчується в листопаді і поки що в публічній площині не звучать будь-які алгоритми про її продовження.

На думку експертів, спроби Ердогана, що не припиняються, стати посередником в українсько-російській війні в основному покликані продемонструвати його вплив перед виборцями в Туреччині, мовляв, скоро вибори – і йому потрібно виглядати важливим гравцем глобального масштабу. Втім, цілком очевидні й прагматичніші інтереси чинного турецького президента. На тлі різкого падіння рівня західних інвестицій та явної напруженості між Туреччиною та Європою Ердоган не гидує придивлятися до російських грошей. Так, порівняно з серпнем минулого року 2022-го турецький експорт до Росії подвоївся – він зріс із $451 мільйонів до 949-ти. Туреччина, як відомо, з 1995 року входить до митного союзу з ЄС, де вирішили покласти край подібній практиці. На початку тижня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що блок готується вжити заходів проти тих, хто «бере європейські товари, перевозить їх до третіх країн, а потім - до Росії». Багато хто сприйняв це як саме недвозначний «привіт» офіційній Анкарі та турецькому бізнесу зокрема. Тепер ЄС вноситиме таких осіб у особливий список і вводитиме щодо них обмежувальні заходи. "Це дуже сильний стримуючий фактор, щоб переконатися, що у нас немає обходу санкцій через треті країни до Росії", - резюмувала голова ЄК.

Ердоган наполягає, що Туреччина не допомагає путінському режиму обходити санкції, проте зростання торгівлі між двома країнами і очевидна близькість їхніх лідерів сьогодні, і треба сказати, небезпідставно, насторожують багатьох. Ну, а в контексті чергових посередницьких зусиль Ердогана, що стосуються «мирних переговорів», доречно процитуватиме міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса, який зазначив наступне: «Єдиний спосіб зупинити геноцид Путіна – це продовжувати зупиняти його, доки він не зупиниться великою кількістю а не великою кількістю слів».

Поки що слів – більше. І навіть сьогоднішнє рішення Парламентської асамблеї Ради Європи із закликом оголосити Росію «терористичним режимом» викликало більше запитань, ніж відповідей.

Читайте також: Лукашенко намагається "відкупитися" від війни проти України - ГУР