Кредити під софітами і спонсорство Британії: з чим повертається Зеленський з європейського турне

У четвер, 8 жовтня, завершується дводенний робочий візит президента Зеленського до Великобританії. І в Києві, і в Лондоні однаково підкреслюють важливість візиту для обох сторін, оскільки в контексті Brexit багато документів, які регулюють взаємовідносини двох країн, необхідно було «перезавантажити».

За підсумками зустрічі «Зе» з британським прем'єром Борисом Джонсоном було підписано нову угоду про вільну торгівлю і стратегічне партнерство. Раніше ці сфери відносин були врегульовані в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, документ є фактично новим маркером співпраці між Україною і Великобританією. «Раніше у нас були стосунки з Британією, як однієї з найважливіших країн ЄС. Вийшовши з Євросоюзу, Великобританія отримає куди більший простір для маневру, вона може бути жорсткіше в деяких питаннях і нам це вигідно», - зазначає головний дипломат країни.

Читайте також: Зеленський поділився враженнями від саміту «Україна - ЄС»

Відзначимо, що в минулому, 2019 році товарообіг між Україною та Великобританією склав 1,5 млрд фунтів, а нову угоду, як очікують на Печерських пагорбах, ще більш розширить фінансові рамки. Очікується, що вже найближчим часом британський уряд виділить Україні п'ятимільйонну допомогу на подолання наслідків пандемії коронавірусу. В цьому році Великобританія вже виділила 40 млн фунтів на допомогу нашій державі. Також Лондон виділить 600 тисяч фунтів на забезпечення спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, яка працює на сході України.

Не безоплатну допомогу, а десятирічний кредит на суму 1,25 мільярда фунтів (близько 45 млрд грн) виділить Великобританія України в рамках підписаного меморандуму про розвиток вітчизняного військово-морського флоту. Йдеться про будівництво восьми ракетних катерів. І тут важливо відзначити прагматичність британців, які, виділивши Києву довгостроковий займ, самі ж частково його освоять, оскільки корпуси для майбутніх катерів виготовлять на британських верфях, інша збірка пройде, найімовірніше на миколаївському заводі «Нібулон».

Небувалий ажіотаж, якщо не сказати істерику в інформпросторі, переважно проросійської орієнтації, викликала заява глави МЗС Дмитра Кулеби, озвучене напередодні візиту Зеленського в Лондон. Глава зовнішньополітичного відомства країни натякнув, що в рамках оборонного співробітництва з Великобританією можуть бути досягнуті домовленості про будівництво в Очакові (Миколаївська область - Ред.) якоїсь військової бази, «можливо наших британських партнерів». З урахуванням того, що дислокація на території України іноземних військових баз заборонена статтею 17-ю Конституції, предметно аналізувати цей поки що абсолютно ніяк не підтверджений документально кейс, як мінімум, безглуздо.

Що стосується, скажімо так, світської частини візиту українського гаранта до Великобританії, то, в рамках поїздки президентське подружжя зустрілася з герцогом і герцогинею Кембриджськими. До речі, це була перша з моменту початку карантину аудієнція в Букінгемському палаці. «Чудова сім'я, молоді та щирі люди. Зустріч, запам'ятається! » - написала за підсумками рандеву Олена Зеленська в своєму Instagram. Цікаво, що протоколом було строго заборонено дарувати королівської сім'ї щось дорожче 75 євро. Володимир Зеленський і перша леді країни презентували герцогу і герцогині українські вишиванки, вартість яких не уточнюється, але, ясна річ, чітко вписується в зазначені приймаючою стороною цінові рамки, бо процедура для однієї з найстаріших світових демократій, м'яко кажучи, не порожній звук.

Перед тим, як відправиться з візитом до столиці Великої Британії, президент Зеленський взяв участь в 22-му саміті Україна-ЄС. Прибула в Брюссель українська делегація, можна сказати, вдихнула життя в міжнародну дипломатію, оскільки тематичний захід стало дебютною з моменту старту коронавірусної пандемії «живою» зустріччю на європейській арені. Під час спільної прес-конференції з головою Європейської ради Шарлем Мішелем, а також керівником дипломатії ЄС Хосепом Бореллі президент Зеленський акцентував на тому, що українська влада всіляко намагається боротися з корупційним злом, що за формою є правильним меседжем для європейців, але по суті, вимагає окремого предметного аналізу. У свою чергу, господарі «Євробудинку» не стали критикувати Зе-команду, підкресливши лише успіх Києва, пов'язаний з децентралізацією, запуском Вищого антикорупційного суду і реформах у виборчій, земельної і банківських сферах.

Підсумки саміту Україна-ЄС були зафіксовані в спільній заяві, поява якої саме по собі є прогресом, оскільки раніше Будапешт часто блокував такий документ через «вічного» спору про умови існування угорської меншини в Україні.

У затвердженому заяві, серед іншого, категорично відкидаються всілякі спекуляції щодо можливої втрати Україною безвіза. «Ми вітаємо продовження успішної імплементації безвізового режиму для громадян України. Ми наголошуємо на важливості продовження впровадження критеріїв лібералізації візового режиму і прискорення відповідних зусиль з реформ», - чорним по білому написано в документі.

Сторони також підтвердили зобов'язання укласти на початку наступного року Угоду про спільний авіаційний простір, яка блокується через двосторонньої суперечки між Великою Британією та Іспанією щодо аеропорту «Гібралтар». В 2021-му повинен відбутися перегляд Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що, на думку учасників, який щойно завершився саміту, може сприяти розширенню числа сфер для більш тісного українсько-європейського співробітництва.

Вкрай важливо, що під час саміту Україна-ЄС почали здійснюватися перші практичні кроки по «екзаменуванню» готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (ACAA). По суті, це свого роду візова лібералізація для українських промислових товарів, що означає, що вони будуть відповідати всім галузевим нормам ЄС в майбутньому. Тема, скажімо так, не одномоментна, а довгограюча, але необхідна Україні.

Дуже і дуже показово, що за підсумками саміту опонентам чинної української влади фактично не залишилося поля для критичних маневрів, оскільки під час заходу так і не прозвучало резонансних заяв політичного спрямування. Євросоюз вкотре запевнив, що підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, а офіційний Київ повторив відому мантру про те, що докладає всіх зусиль на шляху реформ.

Якщо говорити про фінансовий підсумок брюссельського саміту, то його цілком можна назвати задовільним для нашої країни, з урахуванням того, що сьогодні буквально все держави-члени ЄС занурені в боротьбу з Covid-19 і його наслідками для своїх країн.

Отже, що маємо в фінансово-економічному знаменнику? Підписані угоди на загальну суму € 390 млн. Зокрема, серед них три угоди з Європейським союзом, а саме: на € 10 млн в рамках угоди «Кліматичний пакет для стабільної економіки в Україні», які будуть спрямовані на різні заходи з розвитку ресурсно ефективної, чистої і конкурентоспроможної економіки, зокрема шляхом підтримки енергоефективності місцевого малого та середнього бізнесу, підтримки місцевих громад та створення спільного ресурсного центру за кліматичними інновацій між Україною та ЄС. Ще € 30 млн передбачені угодою «Програма ЄС «Міцні регіони». Дані кошти підуть на допомогу східним областям України для подолання негативних наслідків пандемії і російської агресії і € 20 млн будуть спрямовані «на розвиток сприятливого середовища для роботи громадянського суспільства і залучення його до політичних процесів».

Ще дві угоди підписані з Європейським інвестиційним банком на загальну суму € 300 млн. кошти «полетять» на реалізацію заходів, спрямованих на вдосконалення процесу термомодернізації громадських будівель в Україні, модернізацію «Укрпошти» і створення 22 сортувальних об'єктів, зокрема, будівництво хабу у Львові.

Наталія Ромашова

Читайте також: Великобританія зобов'язалася забезпечити Україну новітньою високоточною зброєю