«Корисні ідіоти» Путіна: хто в ЄС вставляє ціпки в колеса України

Теза про те, що війна Ізраїлю та ХАМАСу жодним чином не повинна відволікати від Києва та викликів, що стоять перед ним, червоною ниткою проходила у листі-запрошенні євролідерам від імені голови Європейської ради Шарля Мішеля. Зокрема, він зазначив, що події на Близькому Сході вимагають «негайної уваги», причому «не відволікаючи від постійної підтримки України». Меседжі з ідентичним смисловим наповненням звучали в четвер і якраз перед початком саміту ЄС.

«Ми не маємо права на втому від війни», - заявив президент Литви Гітанас Науседа, додавши: головне сьогоднішнє послання - «продовжувати підтримувати Україну та бути послідовними у цьому».

Читайте також: ЄС готує 12-й пакет санкцій проти Росії

На саміті його учасники також запевнили президента Володимира Зеленського, який звернувся до присутніх на відеозв'язку, що країни ЄС підтримуватимуть Київ «стільки, скільки потрібно». Схоже, ця досить абстрактна, по суті, фраза президента США Джо Байдена стала черговою та універсальною формулою для наших європейських союзників.

Тим часом, незважаючи на гарні фрази та запевнення у непохитній підтримці Києва, Євросоюз поки що так і не зміг знайти легальний спосіб пустити заморожені російські активи на допомогу Україні та, головне, вирішити проблему зі своїм власним членом Угорщиною. А Будапешт, зазначимо, все ще блокує пакет допомоги нашій з вами країні в 50 млрд євро на період з 2024 по 2027 рік, а днями наклав вето на виділення Україні 500 мільйонів євро з Європейського фонду світу.

Багато хто і, треба сказати, небезпідставно вважає таку поведінку угорського прем'єра Віктора Орбана шантажем, ключова мета якого – отримати важелі впливу в переговорах з Брюсселем про виділення коштів ЄС Будапешту.

При цьому до нинішнього саміту Орбан з'явився союзник. Зокрема, переможець парламентських виборів у Словаччині Роберт Фіцо, який ратував за припинення будь-якої допомоги Україні, окрім гуманітарної, офіційно став прем'єром країни. І прибувши на євросаміт до Брюсселя, Фіцо відразу заявив: «Негайне припинення військових операцій – найкраще рішення, яке ми маємо для України». «ЄС має перейти від постачальника зброї до ролі миротворця», - додав він, а заразом кинув ще один виклик єдиної лінії ЄС, заявивши, що не проголосує за санкції проти Росії, поки «на столі не буде аналізу їхнього впливу на Словаччину».

Як повідомила прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас, на саміті Європейського союзу західні союзники України намагалися переконати прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та його словацького колегу Роберта Фіцо продовжити допомагати Києву.

За її словами, вони з колегами «штурмували» політиків питаннями про те, що буде, якщо зараз дозволити Росії перемогти та кинути Україну у складний момент.

«Словаччина та Угорщина висловили свою думку «про фінансування допомоги Україні» і, звісно, їх запитали: якщо не допомогти Україні, яка альтернатива? Чи може Росія перемогти? То що ж станеться далі? Чому ви думаєте, що будете в безпеці тоді, коли ми віддамо Україну, якщо ми не підтримаємо її зараз?», — каже Кая Каллас.

На жодне запитання, яке звучало на саміті Європейського союзу, Віктор Орбан та Роберт Фіцо так і не змогли відповісти. При цьому з огляду на подальше голосування про виділення коштів їх позиція не змінилася.

«Список путінських «корисних ідіотів» зростає. Ймовірно, зростатиме й надалі. Повільно, але може. Це – не критично. Важливо, чи збереже єдність ЄС, зокрема, цілісність своєї спільної зовнішньої та безпекової політики. Багато залежатиме від результатів виборів до Європарламенту у червні», - коментує «танці» на євроарені угорського та словацького прем'єрів відомий дипломат, екс-посол України у Сполучених Штатах Валерій Чалий.

Тим часом у Брюсселі припускають, що, на відміну від Віктора Орбана, Роберт Фіцо не особливо «відбиватиметься від рук». «Словаччина – така нікчемна країна, що це навряд чи щось змінить. Словаччина практично не має жодних важелів впливу. Їм потрібні фонди та добра воля ЄС, вони справді не можуть дозволити собі бути порушниками спокою у Брюсселі», - недипломатично сказав виданню Politico на умовах анонімності один із європейських дипломатів. Так він прокоментував побоювання, що тепер Братислава почне заважати європейській допомозі Україні.

На адресу лідерів Словаччини та Угорщини вже почали звучати критичні заяви інших членів ЄС. Зокрема, прем'єр Люксембургу Ксав'є Беттель жорстко критикував Орбана за його взаємодію з Путіним. «Те, що він зробив із Путіним, - це середній палець для всіх солдатів, які щодня помирають в Україні та страждають від російського нападу», - сказав він.

Тим часом поглиблюються побоювання, що на тлі подій у секторі Газа проблема України хвилюватиме європейців дедалі менше. "Очевидно, що конфлікт на Близькому Сході кидає деяку тінь на те, що відбувається в Україні", - визнав на полях євросаміту бельгійський прем'єр Олександр де Кро.

У європейській експертній спільноті з цього приводу вже висловлюються цілком однозначно. «Врегулювання обох конфліктів буде непростим завданням. ЄС доведеться ділити свою увагу та фінансові ресурси. Україна опиниться в тіні, і ЄС буде важче погодитись на надання великих обсягів макроекономічної та військової допомоги Києву», - сказав CNN експерт Центру європейських реформ Луїджі Скаццієрі.

Президент Володимир Зеленський натомість у своєму відеозверненні до лідерів держав-членів Євросоюзу на саміті не став акцентувати на проблемах щодо українського кейсу безпосередньо всередині ЄС. Навпаки, він закликав присутніх підтримати початок переговорів із офіційним Києвом щодо членства в Євросоюзі. «Україна практично реалізувала сім рекомендацій Єврокомісії - і рішення, які були простішими, і рішення, які були складними для політиків. І ми розраховуємо на вашу єдність у відповідь на рішення про початок переговорів щодо вступу України до Євросоюзу», - наголосив чинний гарант української Конституції.

За даними деяких західних ЗМІ, Єврокомісія готується оприлюднити 8 листопада позитивну оцінку прогресу України в реформах, які вона має виконати для подальшого руху до ЄС, проте ця оцінка може містити додаткові умови. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, як подейкують у політико-дипломатичних кулуарах, ймовірно, незабаром особисто приїде в Україну і цей візит може свідчити, що оцінка прогресу Києва в «кандидатських» реформах буде зі знаком плюс.

Повертаючись до нинішнього саміту в Брюсселі, слід зазначити, що лідери, окрім іншого, обговорили також оновлення бюджету всього блоку, до якого передбачається додати €66 млрд (а це імпонує далеко не всім країнам-членам), а також порадилися на тему того, чи має довгострокова підтримка України увійти до загального бюджету ЄС на найближчі роки чи здійснюватись окремо. Але до жодних спільних знаменників прийти поки не вдалося – правда, ще до саміту багато хто прямо визнавав, що питання про бюджет буде вирішено лише перед грудневим самітом Євросоюзу.

Утім, війна між Ізраїлем та ХАМАСом, обговорення якої лідери ЄС вирішили провести за вечерею, виявилася навіть більшою проблемою для Євросоюзу з точки зору його єдності. За підсумками обговорень ЄС виступив із закликом до створення «гуманітарних коридорів та пауз під час обстрілів у секторі Газа, щоб забезпечити доставку продовольства, води та медикаментів палестинцям». Але навіть слово паузи далося Брюсселю нелегко. За повідомленням ряду західних ЗМІ, частина країн, включаючи Німеччину, Австрію та Чехію, визнали, що слово «пауза» в однині, як значилося в первісному варіанті заклику, буде надто близько за змістом до «припинення вогню». А це може послабити позиції Ізраїлю, який заявляє про право самооборони. А ось «паузи» у множині, які передбачають, що гуманітарний коридор може бути відкритий кілька разів, таких асоціацій не викличуть. Свідченням розколу всередині ЄС із близькосхідної теми стали й публічні заяви низки політиків. Так, прем'єр Іспанії, яка головує нині в ЄС, Педро Санчес закликав до «гуманітарного припинення вогню». Водночас канцлер Австрії Карл Нехаммер визнав, що такі вимоги «лише підуть на користь ХАМАСу, який хоче перегрупуватися».

Ще більше ситуацію загострила історія з останніми заявами генсека ООН Антоніу Гутерріша про те, що атаки ХАМАСа сталися «не на порожньому місці» і передували «56 років задушливої окупації» жителів Палестини. Якщо Німеччина та Італія поспішили солідаризуватися з Ізраїлем у його невдоволенні такими оцінками, то глава МЗС Португалії Жуан Гоміш Кравінью, навпаки, висловив підтримку саме генсеку ООН.

Загалом доводиться констатувати, що ні по українським, ні по ізраїльським кейсами в Євросоюзі, на жаль, немає «залізної» єдності. Що стосується нашої з вами країни, а саме її єврошляху, то тут дуже доречно навести дані нової соціології, згідно з якою більшість українців - 60% - готові на відкладення в часі набуття членства в ЄС з тим, «щоб Україна могла відстояти свої інтереси під час переговорів із Євросоюзом». Оприлюднене недавно опитування КМІС, проведене на замовлення Консультативної місії ЄС також показало, що тільки 27% власників паспортів з тризубом віддають перевагу прискореному темпу інтеграції до ЄС і підтримують схвалення всіх законів і вимог Євросоюзу. Загалом проти членства в ЄС виступають 5% опитаних. При цьому респонденти досить помірковано оцінюють готовність нашої країни до Євросоюзу. Так лише 22% вважають Україну повністю готовою, а 43% дипломатично говорять про необхідність реформ. Ще 25% вважають Україну взагалі неготовою. При цьому 77% наших співвітчизників стверджують, що їм важливо, щоб офіційний Київ неодмінно став повноправним членом Євросоюзу.

Читайте також: ЄС обговорить з Україною гарантії безпеки