Коли чекати на відповідь: чому Ізраїль тягне із наземною операцією і як це впливає на Україну

З огляду на досить відчутну часову різницю, українці могли почути звернення президента США до свого народу в ніч із четверга на п'ятницю. 15-ти хвилинний спіч Джо Байдена був присвячений переважно ситуації на Близькому Сході, а також Україні. Нинішній господар Білого дому фактично прирівняв у ньому ХАМАС та Путіна. І ті, й інші, як зазначив глава американської держави, хочуть знищити сусідню демократичну країну, і саме цього Сполучені Штати зобов'язані не допустити, «оскільки, як і раніше, є великою нацією, маяком свободи та демократії для всього світу». Байден також додав, що в п'ятницю, 20 жовтня, подає запит до Конгресу про виділення відразу $100 мільярдів на військову допомогу союзникам. Вже відомо, що більша частина цього пакету піде Україні (61,3 млрд доларів) та Ізраїлю (14 млрд доларів).

Допомогу партнерам він назвав «розумною інвестицією», яка принесе дивіденди майбутнім поколінням: «Ми забезпечимо роботу «Залізного куполу», що охороняє небо Ізраїлю. Ми гарантуємо, що інші ворожі сили в регіоні знатимуть, що Ізраїль зараз сильніший, ніж будь-коли, і запобігаємо розповзанню конфлікту... Це мудре вкладення коштів, дивіденди з якого у вигляді безпеки Америка отримуватиме поколіннями. Лідерство Америки – ось що скріплює світ. Союзи, створені Америкою, забезпечують нашу безпеку, безпеку Америки. Американські цінності – ось що робить нас партнером, з яким хочуть співпрацювати інші країни».

Читайте також: Єгипет та Йорданія відмовилися прийняти біженців із Сектору Газа

За словами американського лідера, Вашингтон "не може допустити і не допустить, щоб такі терористи, як ХАМАС і такі тирани, як Путін, перемогли". При цьому Байден особливо наголосив, що Ізраїль повинен дотримуватися законів війни і берегти мирне населення. Також він наголосив, що сторони не повинні відмовлятися від руху до мирної угоди за формулою «двох держав» - ізраїльської та палестинської.

Зазначимо, що останні кілька днів Ізраїль сигналізував, що його сили готові увійти до Гази та ліквідувати ХАМАС як військову силу раз і назавжди після його рейду на південь країни 7 жовтня.

Але час іде, а Ізраїль так і не розпочав обіцяне вторгнення до Гази. Чому? Очевидно, що тут є кілька факторів, і один із них – зовнішньополітичний. Цілком очевидно, що запланований буквально з коліс візит президента Джо Байдена до Ізраїлю цього тижня свідчить про те, наскільки Білий дім стурбований погіршенням ситуації. І офіційний Вашингтон має як мінімум два великі приводи для занепокоєння: ескалація гуманітарної кризи та ризик поширення цього конфлікту на Близький Схід. Президент США вже чітко дав зрозуміти, що виступає проти будь-якого варіанта повернення Ізраїлю до окупації Гази, з якої він вийшов у 2005 році. Це, за його словами, було б "великою помилкою". Офіційно глава Білого дому відвідав Ізраїль, щоб продемонструвати стратегічну підтримку найближчому близькосхідному союзнику Америки та почути про плани Ізраїлю щодо Гази. Тим часом, як кажуть у дипломатичних кулуарах, на неофіційному рівні пан Байден закликав уряд Біньяміна Нетаньяху, відомий своєю гранично жорсткою позицією, до виважено-поміркованому прагматизму.

«Ви зараз бачите Газу здалеку, незабаром ви побачите її зсередини. Наказ прийде», - сказав у четвер, 19 жовтня, міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант високопосадовцям під час відвідування Південного військового округу. У тому ж районі перебував у цей час і прем'єр-міністр Нетаньяху, який вирушив на прикордонні із сектором Газа території, щоб перевірити бойовий дух військових. Все це відбувалося за кілька годин після заяви Байдена про те, що американські та ізраїльські військові обговорюють альтернативи наземній операції, яку вже майже два тижні Ізраїль обіцяє почати в секторі Газа.

Заява нинішнього господаря Білого дому була несподіваною, оскільки до цього часу в ізраїльському інформаційному просторі не звучало сумнівів у тому, що наземна операція в секторі Газа незабаром розпочнеться. Ізраїльські військові та політики не раз за останні 13 днів повторили: вони зроблять усе, щоб покласти край владі палестинського руху ХАМАС у секторі Газа та знищити його військову інфраструктуру. На думку експертів, зробити це лише за допомогою ударів із повітря неможливо. Так, колишній командувач Центрального округу армії генерал-майор запасу Гаді Шамні недавно завив, що «потрібна не просто наземна операція в секторі Газа, а повна демілітаризація цього району». Для досягнення цієї мети потрібне повернення Ізраїлю до району стику між Єгиптом та сектором. Там проходить основний маршрут контрабандного постачання зброї та боєприпасів до сектору Газа. Зазначимо, що Ізраїль покинув цей район у рамках відступу із сектора у 2005 році. Водночас, деякі ізраїльські експерти, посилаючись на свої джерела у військово-політичному кабінеті країни, повідомляють, що є сили, які пропонують обмежитися атаками з повітря по ХАМАСу, щоб мінімізувати масштаб жертв – як серед ізраїльських військових, так і серед населення Гази.

Наземна операція, анонсована практично відразу після того, як ХАМАС атакував 7 жовтня ізраїльську територію, весь час відкладається. І це при тому, що в результаті швидкої мобілізації було покликано 360 тис. ізраїльтян - рекордну за десятиліття кількість. Однак у четвер відомий ізраїльський військовий оглядач Амір Бухбут повідомив, що армія почала поступово відпускати частину резервістів додому. Щоправда, поки що незрозуміло, про яку кількість йдеться. Крім того, звільненим нібито сказано залишатися в стані бойової готовності: будь-якої миті їх можуть повернути назад у війська. І це, як пише Бухбут, викликає невдоволення, тому що люди не можуть нічого планувати – ані роботу, ані домашні справи.

«Позначається ситуація і на бойовому дусі, та й не лише солдатів. Багато ізраїльтян не розуміють, чому армія не діє, і побоюються, що з ХАМАСом не буде покінчено. Чому операція все відкладається та відкладається? Серйозну роль відіграє міжнародний тиск, у тому числі з боку США щодо вимоги мінімізувати втрати серед цивільного населення сектору, а також підготовка до можливої масштабної атаки по Ізраїлю ліванського руху «Хезболла» з півночі. Крім того, ізраїльські військові не хотіли розпочинати операцію під час візитів Джо Байдена, який був в Ізраїлі у середу, та прем'єр-міністра Великобританії Ріші Сунака у четвер. Втім, далеко не факт, що для наступу підійдуть і наступні дні, оскільки на цей час заплановано початок постачання гуманітарної допомоги в сектор Газа через КПП «Рафах» на кордоні з Єгиптом. Спостерігати за цим планує особисто генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш», - констатує Амір Бухбут.

Водночас ще один відомий ізраїльський журналіст Рон Бен Ішай озвучив недавно можливий план дій Ізраїлю щодо Гази, який включає п'ять бойових і п'ять стратегічних цілей. До перших належить, наприклад, встановлення військового контролю над північною частиною сектора, звідки ізраїльтяни ще минулого тижня попросили евакуюватись цивільне населення. Цей район, який включає зокрема саме місто Газа, важливий тим, що саме там знаходиться центр управління ХАМАСу та його основна військова інфраструктура.

«На півдні сектора Ізраїль працюватиме іншими методами – точніше. Водночас на північному кордоні Ізраїлю продовжаться бойові зіткнення з «Хезболлою» та іншими союзними з нею озброєними угрупованнями. Продовжиться і робота з мінімізації збитків палестинському населенню – створення гуманітарних коридорів та безпечних зон. Метою має стати демілітаризація сектору та створення цивільно-професійної, а не ідеологічно-релігійної адміністрації Гази, яка спиратиметься на міжнародні сили. Газа отримає свій порт для сполучення із зовнішнім світом. Ізраїль, зі свого боку, посилить кордон із сектором та створить зону безпеки шириною в 1-3 км. Ізраїльська армія не залишиться в секторі Газа, але залишить за собою право входити туди для «переслідування терористів за гарячими слідами», - зазначає Рон Бен Ішай.

За великим рахунком, все вищеописане можна звести до слів члена кабінету військового часу Ізраїлю Бені Ганца: «Війна на півдні – а за потреби і на півночі чи деінде – може зайняти місяці, а відновлення триватиме роки». При цьому Ганц зазначає, що мета Ізраїлю – не просто перемогти ХАМАС, а перетворити зруйнований бойовиками південь країни на «стовідсотковий рай».

Тим часом Reuters з посиланням на джерела повідомляє, що ізраїльські чиновники анонімно заявили, що вони не мають чіткого уявлення про те, як може виглядати повоєнне майбутнє Гази. "США вкрай стурбовані відсутністю цього плану", - констатує агентство. Більше того, в американських ЗМІ прослизнула інформація про те, що Байден нібито вважає, що Ізраїлю слід відкласти проведення наземної військової операції в секторі Газа доти, доки не буде звільнено більше заручників, захоплених палестинським рухом ХАМАС.

Слід зазначити, що окрім політичних нюансів, існує й багато суто військових проблемних питань, пов'язаних із наземною операцією. Так, у мережі публікують інфографіку, з якими складнощами може зіткнутися армія Ізраїлю на початку сухопутної операції. Руйнування від авіаударів ЦАХАЛ можуть стати перешкодою для вільного руху ізраїльської техніки. Їхню авіацію можуть збивати бойовики на дахах із ПЗРК, а танки – з ручних гранатометів. Всюди будуть розкладені міни. По піхоті працюватимуть із укриттів снайпери та смертники. Озброєні бойовики з'являтимуться з нізвідки, завдаватимуть удару та переховуватимуться в системі підземних тунелів. У цих вузьких підземних тунелях ізраїльські солдати не зможуть сховатися за технікою, тоді як хамасівці добре знають усі входи-виходи і, напевно, підготували в них безліч пасток-«сюрпризів». Саме тому навіть затягується наземна операція.

Плюс до всього є фактор розвідки. Днями Шин Бет із ізраїльської національної розвідувальної агенції заявив, що відомство взяло на себе відповідальність за відсутність інформації про підготовку першої смертоносної атаки ХАМАС. А події суботнього ранку на півдні Ізраїлю 7 жовтня, як констатують військові експерти, стали найбільшим провалом розвідки в історії країни з часів війни Судного дня 1973-го. За останні два тижні ізраїльська розвідка реально шалено намагалася спокутувати провину, допомагаючи Армії оборони Ізраїлю ідентифікувати імена та місця перебування заручників, а також схованки командирів ХАМАС. Як пише Politikо, «цілком можливо, що вони (розвідка – ред.) попросили більше часу для збору інформації, щоб, якщо і коли наземні сили таки увійдуть до Гази, вони могли прямувати безпосередньо до конкретного місця, а не блукати в руїнах північної Гази, зіштовхуючись із постійними атаками».

«Ізраїль не побачив масованої підготовки бойовиків фактично на власній території. Сектор Газа – це ізраїльський Донбас, який Єрусалим дуже щільно контролює по зовнішньому контуру. Але ж ми точно знаємо, які незаконні збройні формування у нас створюються на Донбасі, кількість тамтешніх терористів, де базуються, хто їх очолює, яка і звідки зброя, які у них плани. Як всього цього не могли помітити спецслужби в секторі Газа, які технічно і фінансово значно потужніші за українські – це надзвичайна загадка. Або звичайна змова. На відміну від України, в Ізраїль вторглися, в основному, іррегулярні угруповання – погано озброєні та не надто навчені. Але їм вдалося не лише помітно просунутися на територію Ізраїлю, а й захопити кілька військових баз та бронетехніку (!) на них. Також як проти нас Росія, сили вторгнення ХАМАС використовують ракети та безпілотники. І вони мають зовнішні ознаки походження з Ірану. Розвиток подій є підтвердженням тези: нема і не може бути ППО-ПРО, який надійно захищає від масованого нападу з повітря», - зазначає політолог Олександр Кочетков.

«І в нас, і в Ізраїлі схожа ситуація: ворог хоче нас знищити. Але на відміну від України, Ізраїль здатний повністю зачистити свою територію від нападників протягом кількох діб. Ще місяць-два підуть на спроби знищити командні центри ХАМАС та його ватажків. І все. Це якщо до нападу не приєднається «Хезболла», яка має до ста тисяч підготовлених бійців. Однак і в цьому випадку існуванню Ізраїлю по-справжньому нічого не загрожує. А Україні - так. Ну, і треба розуміти, що напад на Ізраїль практично не вплине на підтримку України світом, бо те, що там відбувається, звичне явище, хоч як це не звучить цинічно. Хоча на певний період це відверне від України. Тим часом значно більше на нашу підтримку впливає втома світу від України та її проблем. До речі, якщо Ізраїль отримає незаперечні докази того, що його атакували саме іранськими ракетами та безпілотниками, то теоретично можливо, що по цим виробництвам на території Ірану успішно вдарять якісь літаки та ракети «невідомого походження». І нам це, безумовно, лише на користь», - підсумовує експерт.

Читайте також: В Ізраїлі анонсували створення нового режиму безпеки у Секторі Газа