Київська влада вирішила боротися з заторами

Затори в Києві паралізують рух у столиці

За 6 років в Києві не з'явилося жодної нової станції метро, а ситуація з маршрутки не вирішується роками. Є тільки проект закону у Верховній Раді про заміну маршруток комфортними автобусами в українських містах.

У 2020 році виробник навігаторів TomTom опублікував рейтинг завантаженості найбільших міст світу. Київ опинився на 7 місці з 375 міст світу, які потрапили в дослідження, повідомляє kiev24.com.

Для порівняння у 2017 році Київ перебував на 13 сходинці. Тобто, лише за 3 роки Київ “покращив” своє становище на 6 пунктів. Першість у світовому рейтингу “міст-заторів”, за даними цього ж щорічного дослідження, утримує Москва. Цікаво, що столиця Індії, Нью-Делі, перебуває на позицію нижче Києва. 

За данними Tom Tom у Києві за весь 2020 рік було лише 48 днів без заторів. А завантаженість доріг української столиці складає 51 %. У середньому, киянин проводить у заторах 207 годин на рік. А це – більш ніж 8 з половиною днів. Фактично, коротку відпустку. 

Перевантаженість міста не тільки створює незручності для його мешканців, а й згубно впливає на екологію. Рівень забруднення повітря в столиці перевищує допустимі норми в рази. Якщо ситуація з транспортом не зміниться, то Київ має всі шанси посісти першість у рейтингу міст світу із найзавантаженішим трафіком. Про це йдеться на порталі Tom Tom. 

Основна проблема трафіку столиці- перезавантаженість доріг автомобілями. Щоб добратися на роботу із більшим комфортом кияни пересідають на власне авто. За даними КМДА 2020 року нині у столиці зареєстровані 1,2 мільйона автівок, з яких 20% – вантажівки, а решта – легкові. При цьому Київ розрахований на користування 300-400 тисяч авто щоденно, Тобто місто перевантажене у 3-4 рази. 

Ми опитали киян стосовно заторів і зрозуміли, що кращої альтернативи, ніж власний автомобіль вони не бачать.

Ірина Бублій, 22 роки менеджер

«Я добираюся на роботу більше години. Щоб доїхати до центру із Борщагівки мушу робити 2 пересадки. Спочатку на трамваї доїжджаю до Вокзалу, а потім пересідаю на метро. До моєї роботи можна доїхати прямою маршруткою , проте є ризик потрапити в затор і тоді в кращому випадку потраплю на робот не за годину, а за дві.  Найбільше дратють постійні ремонти доріг і мостів. Мені здаться скільки себе памятаю, то скільки вони і ремонтували Шулявський міст. А мені, щоб потрапити до центру з Борщагівки кожного дня потрібно повз нього проїжджати. Найважче у роботі- не робота, а дорога на роботу . (усміхається). Вже задумалася над тим, щоб придбати власний автомобіль».

А ось Олена Пащенко вже придбала власний автомобіль. Хоча він не дуже їй потрібен, так як працює з дому. Однак постійні затори і запізнення через них на зустрічі спонукали її придбати власний автотранспорт.

Олена Пащенко, 24 роки маркетолог

«Я живу не далеко від центру. Проте затори на Повітрофлотському проспекті та Проспекті Перемоги  час від часу добряче псували мені плани. Через це коли тільки зявилися гроші придбала собі автомобіль. Пересуватися по Києву на громадськогму транспорті це справжнє пекло, бідкається Олена, тому одразу ж придбала автомобіль».

Що з Києвом буде, якщо ситуацію із заторами не вирішать. На цю тему ми поспілкувалися із експертом з економічного аналізу та транспортної інфраструктури ГО “Інфраструктурна Рада” Ярославом Пилипчуком.

Ярослав Пилипчук, експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури ГО «Інфраструктурний Рада»

Що робити з автомобілями, кількість яких у столиці збільшується з кожним роком?

Збільшення кількості автомобілів – це результат діяльності транспортного департаменту КМДА. За останні 5 років та їх природній процес – кількість автомобілів в Києві значно зросла, інфраструктура Києва розрахована на 2,5 раза менше авто. На мій погляд, треба робити, щоб громадський транспорт став вигіднішим, ніж володіння власним авто в Києві. Враховуючи екологічну ситуацію і зростання її ролі, вагомості. Виходу не буде. Будуть вводитися у майбутньому податки на паркування (тарифи), викиди парникових газів і т.п. Але ключовим повинна стати економічна вигідність громадського транспорту – по часу, грошам, якості. На мою думку, якщо мер Кличко реалізує ці перетворення він ввійде в історію міста Києва назавжди з позитивної точки зору. Це один з ключових проектів для Києва.

Чому не ліквідують старі маршрутки?

Старі маршутки не ліквідують тому, що відсутня політична воля. Є групи впливу які лобіюють інтереси маршрутків + треба не забувати, що більшість кешу маршруток не обліковується. Не має терміналів, касових апаратів, тобто по факту – це тіньовий бізнес. А це млрд грн готівки. 
За моїми оцінками, для того щоб замінити всі маршрутки міста Києва необхідно мінімум 600 млн євро на муніципальний транспорт. Це приблизно 1800 одиниць муніципального транспорта. Знайти 600 млн євро на цей проект думаю не складно – складніше вирішити проблему з водіями маршрутків та їх власниками – це приблизно 10000-15000 водіїв які можуть залишитися без роботи. Замінити маршрутки можна було вже давно. Для цього потрібно, за моїми підрахунками, 2-3 роки. І ще десь потрібно 5 років, щоб налагодити всю сітку.

Проблеми метро в Києві. Що потрібно зробити, щоб розвантажити основні лінії?

У Києві мало станцій для міста з 4 млн жителів. Нагадаю, що в Києві не збудували за 6 років жодної станції. У нас найгірший парк метро в Європі.

Тому потрібно збільшувати кількість станцій і робити їх хабовими, тобто виходячи з метро ви повинні мати можливість пересісти або на електричку, або на муніципальний транспорт або на трамвай. Також розвантаження потребують станція Вокзальна, Академмістечко, Лісова (перезавантаження цих станцій колосальне, а це час та життя людей.

А ось що робить влада, щоб вирішити проблему пробок, нам розповів Олександр Густєлєв, заступник голови КМДА

Олександр Густєлєв, заступник голови КМДА

"Місто постійно закуповує сучасний транспорт, проте варто розуміти, що Київ не зможе одразу замінити всі тролейбуси і маршрутки на нові. Зазначу, що значна кількість рухомого складу КП «Київпастранс» – це автобуси, термін експлуатації яких становить понад 10 років. А зношеність автобусного парку комунального підприємства – 75,2%. Цього року ми вже закупили 200 нових автобусів. Завдяки новим автобусам на найбільш навантажених маршрутах у години пік вже вдалось зменшити інтервали в середньому на 15-20%. Це допомагає усувати скупчення пасажирів і мінімізувати ризики поширення інфекційної хвороби. До того ж у звязку з коронавірусом більшість коштів із міського бюджету пішли на інші більш важливі речі. 

Навіть цей транспорт ми взяли у лізинг. Тому, що міський бюджет не в змозі одразу закупити необхідний транспорт. На це потрібні значні кошти. Процедура лізингу для закупівлі автобусів була обрана містом, як найбільш оптимальна, виходячи з суми коштів, які необхідні для закупівлі, та нагальної потреби в новому рухомому складі. 

У 2021- 2023 році ми плануємо добудувати станцію метро на Виноградарі та вже заплановано поступове впровадження електробусів на маршрути громадського транспорту міста і створення відповідної інфраструктури”.

Як впоралися інші. Що зробили європейські столиці, щоб вирішити проблему заторів.

ПАРИЖ

Міська влада у Парижі постійно розглядає нові способи подолання проблеми із заторами. У центрі відкрили вулиці, де можна їздити тільки на електроскутерах. Електричний ролер за останні місяці став справжнім хітом у Парижі. Він екологічний та дешевший, ніж усі інші транспортні засоби. Їхати можна по вулиці чи по тротуару.

СТОКГОЛЬМ

Щоб зменшити затори потрібно зменшити кількість автомобілів в центрі міста. Влада Стокгольма вирішила збільшити кількість та покращити якість громадського транспорту. У Швеції не прийнято використовувати автомобіль щодня. Щоб містяни користувалися громадським транспортом влада запровадила платні дороги. Наприклад, ти мусиш платити, якщо в годину пік їдеш на авто в центральну частину міста.

ЛЮКСЕМБУРГ

Проблема серйозних заторів у цьому місті виникає, зокрема, через трудову міграцію. Щодня в Люксембург на роботу приїжджає 200 тисяч осіб. Це – третина усього населення герцогства. Це жителі Франції, Німеччини та Бельгії. Щоб вирішити проблему заторів і поліпшити екологічну обстановку, влада міста вирішила зробити громадський транспорт максимально доступним. 2019 року Люксембург став першою країною з безкоштовним громадським транспортом. 

Тому для того, щоб вирішити проблему заторів у Києві та дати киянам дихати на повні груди потрібне політичне рішення. Досвід європейських країн може бути дуже корисним. Але ціль Києва сьогодні – зробити так, щоб кияни самі захотіли пересісти з власних авто на громадський транспорт. Щоб втілити цю ідею, необхідно створити дійно комфортну та надійну систему громадського транспорту.