Кадровий «Зе-голод»: навіщо президент оточує себе соратниками Гриценка

Під час президентських виборів екс-міністр оборони, колишній нардеп Анатолій Гриценко отримав 6,91% голосів, посівши п'яте місце у виборчих перегонах. На позачергових парламентських виборах для «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка все закінчилося ще сумніше: дана політсила фінішувала з результатом 1,04%, залишившись за бортом великої політики. Але, судячи з усього, «кидати якір» Анатолій Степанович не має наміру. Останнім часом близькі до нього люди потихеньку розсідаються на владній вертикалі. 
Іван Апаршин, якого, в разі своєї перемоги на виборах глави держави Гриценко бачив на посаді міністра оборони, зараз є офіційним радником «Зе». І теж мав шанси очолити посаду міністра, але «злетів» через «чорні плями» в своїй біографії. Тим не менш, він залишився в команді Зеленського. Більш того, зараз Апаршин, згідно з повідомленнями ЗМІ, висунув свою кандидатуру на пост глави Директорату з питань національної безпеки і оборони в офісі Президента України.

У кулуарах говорять про скору появу у виконавчій вертикалі соратника Гриценка Єгора Фірсова. Його розглядають на різні посади - від керівника структури, яка відповідає за екологію, до крісла в «Укроборонпрому»...

Буквально вчора генпрокурор Руслан Рябошапка призначив своїм заступником голову виборчого штабу кандидата в президенти Гриценка - екс-парламентаря Віктора Чумака.

Примітно, що останнім часом Анатолій Гриценко, який раніше періодично кидав каміння в город Володимира Зеленського, все частіше і жорсткіше критикує екс-президента Петра Порошенка (наприклад, за його систематичні «прогули» допитів в Державному бюро розслідувань), уникаючи будь-яких негативних оцінок щодо діяльності нового гаранта Конституції. Чи пов'язано це з тим, що на солідних владних позиціях при президенті Зеленський виявилися люди, раніше близькі до колишнього глави Міноборони Гриценка?

«Може бути, у всіх цих призначеннях є якийсь містичний зв'язок між двома сім'ями: Разумков-Гриценко (Анатолій Гриценко - чоловік журналістки Юлії Мостової, колись цивільної дружини покійного Олександра Разумкова - батька чинного спікера Ради Дмитра Разумкова - Ред.). Це перше. Друге. Люди, які прийшли до влади, ніколи не займалися політикою, тому вони хапають те, що поруч і близько. Це метод проб і помилок в кадрах. Це, звичайно, жахливо, але факт. Думаю, аж до нового року ми будемо спостерігати за найбільш сумбурними призначеннями», - зазначає в коментарі Lenta.UA політолог Віктор Небоженко.

«Треба зазначити, що в цілому, сьогоднішнє найближче оточення Зеленського - це тимчасові люди. Ви не дивіться, що вони роз'їжджають по Сан-Тропе чи гульбанять на вечірках у олігархів... За великим рахунком, справжнє коло «Зе» ще не створене, тому нічого дивного в цих хаотичних кадрових призначеннях немає. Вони поспішають, у них є якісь плани, які вони вирішують за допомогою випадкових людей. Поки що з цим потрібно змиритися як з даністю і не шукати якихось глибин. Але очевидно, що чим більше буде випадкових призначень, тим більше буде політичних конфліктів у владі. Я бачу в цих призначеннях тільки одну політологічну лінію: люди настільки несподівано отримали владу, що приймають несподівані кадрові рішення. Може бути, вдалі, а може бути, і немає - час покаже», - резюмує експерт.

У свою чергу, політолог Володимир Фесенко в розмові з Lenta.UA констатує: «Я абсолютно переконаний в тому, що останні кадрові призначення не стосуються облаштування у владі людей Анатолія Гриценка. Той же Чумак - це не людина Гриценка. Він приєднався до команди Гриценка під час президентської виборчої кампанії. Приєднався тимчасово і відразу після першого туру відійшов в сторону. Чумак - самостійна політична фігура. Скажу більше. Не буду посилатися на свої джерела, але я прийшов до висновку, що Чумак був трохи розчарований співпрацею з Гриценко під час президентських перегонів-2019».

Як стало відомо Lenta.UA від джерел з оточення Гриценка, після виборів Чумак і справді настільки серйозно посварився зі своїм начальником, що на парламентських виборах пішов по мажоритарному округу №214 в Києві від своєї «кишенькової» партії «Хвиля», але посів лише третє місце.

«Думаю, в історії з його призначенням ключову роль зіграли особисті стосунки між ним і Ряпошапкою», - зазначив Фесенко. Апаршина, якого чинний президент призначив своїм радником і який дуже близький до Гриценка, політолог теж вважає нейтральною фігурою: «На момент призначення Апаршина в команді Зеленського був повний дефіцит людей в сфері оборони і нацбезпеки. Тому, говорити про вплив Гриценка було б дуже великим перебільшенням. Немає ніякого впливу Гриценка і інтеграції його людей в команду Зеленського».

Згоден з колегою і політолог Юрій Романенко, який в коментарі Lenta.UA підкреслив:

«Сьогодні немає ніякого посилення Гриценка, є просто кадрова політика, спрямована на закриття дірок. Кадрова лава у Зеленського дуже коротка і тому виникає необхідність вистачати людей звідки тільки можна. Це як з призначенням Олени Кондратюк на пост віце-спікера. Тут, скоріше, зіграв фактор Пінчука, а не Тимошенко. У будь-якій нормальній країні кадрова політика будується на підборі професіоналів, здатних закрити ті чи інші напрямки, а не на логіці кумівства. Тому Зеленський приречений на те, щоб шукати людей в інших командах і в цьому немає нічого екстраординарного».

Наталія Ромашова