Італійська кінозірка померла від коронавіруса

Історія Лючії Бозе - це буквально з казки про Попелюшку, яка таки стала принцесою, а потім королевою. 16-річна дівчина працювала в одній з міланських пекарень, поки не вирішила в 1947-му році взяти участь в конкурсі краси - і стала «Міс Італією». Перемогла вона заслужено, оскільки була приголомшливо красива, що видно по її фотографіям тих років. І дуже добре, що тоді в Італії, яка ледь відійшла від війни, не було індустрії моди. Інакше б стала Лючія супермоделлю і глядачі ніколи не побачили її в кіно.

Першу свою головну роль вона зіграла в 19 років у Джузеппе Де Сантіса, одного з засновників знаменитого італійського неореалізму у фільмі «Немає миру під оливами». Як і належить у режисерів цього напрямку, йшлося про простих людей, в даному випадку селян, а Бозе грала дівчину, закохану в сільського пастуха, який боровся з несправедливістю і потрапив до в'язниці.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

І тут їй пощастило вдруге. Так би вона, можливо, і залишилася героїнею подібних фільмів, але на неї звернув увагу Мікеланджело Антоніоні. У 38-річного тонкого поціновувача жіночої краси тоді ще не було його музи Моніки Вітті, і Бозе зіграла в двох його фільмах - «Хроніка одного кохання» і «Дама без камелій».

Навіть з уривків з цих фільмів видно, що в них від сільської дівчини і коханої пастуха, не залишилося і сліду. Аристократична зовнішність, манера поводитися, властива молодим інтелігентним дівчатам (Бозе тоді було 19 років) - все це говорила про те, що майбутній геній світового кіно огранив цей природний алмаз до бездоганного діаманта.

Ну а далі трапилася історія в дусі «Фієсти» Хемінгуея. Бозе знімалася до 25 років, поки не вийшла заміж за тореадора, з яким прожила в шлюбі 12 років і народила йому трьох дітей. (Син став оперним співаком, дві дочки - актрисами). Після Бозе знімалася тільки в епізодичних ролях, але у режисерів світового класу, наприклад, у Фелліні в «Сатириконі».

При цьому вона залишилася в глибині душі справжньою італійської дівчиною з 50-х років, чуттєвою і одночасно релігійною - судячи з того, що у віці 61 року відкрила свій Музей ангелів, в якому зібрала картини і скульптури, створені сучасними художниками на цю тему .

Що стосується коронавіруса, то тут, як нерідко в цих випадках, доводиться згадати про те, що в 90 років можна померти від ускладнень, викликаних майже будь-якою хворобою. А життя Лючія Бозе прожила довге і цікаве - її фотографії пізнього періоду говорять про це не менше, ніж фото юності - про її красу.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Заголовне фото: IMDb