Ілюзії недоречні: що показала участь Зеленського у саміті Євросоюзу

Після виїзду з Лондона наприкінці тижня Зе побував у Брюсселі, де його оваціями зустріли депутати Європарламенту. Дальше більше. Переповнений зал стоячи слухав наш національний гімн і на слова Зеленського: Слава Україні! голосно, дзвінко і без хору різних акцентів відповідав «Героям Слава!». До речі, у Зеленського в цей момент на очі навернулися сльози і ризикнемо припустити, при всій повазі до його акторської майстерності, що це було не награно. А загалом, що тут сказати… переповнює гордість за нас із вами – тих, хто на фронті, і тих, хто в тилу, оскільки саме українцям, яких і представляв Володимир Зеленський, як законно обраний президент, сьогодні аплодує фактично весь цивілізований світ. Інше питання, наскільки високу ціну платить Україна за ці більш ніж заслужені оплески союзників.

Виступаючи перед євродепутатами, президент Зеленський повторив неодноразово озвучену раніше тезу про те, що воюючи зараз із Росією, наша країна захищає не тільки себе, а й усю Європу, а також європейський спосіб життя. «Європейський спосіб життя – це коли люди готові вийти на площу, щоб вибороти своє завтра, а між президентом та протестувальником лише один-єдиний бар'єр, і це – чесні вибори. Такою є наша Європа, такі наші правила і такий наш спосіб життя. І Євросоюз для України – це шлях до свого дому», - наголосив нинішній господар Банкової. До питання про те, якої довжини шлях слід пройти офіційному Києву до цього «будинку», повернемося дещо пізніше.

Читайте також: Байден перед роковинами вторгнення РФ приїде до Польщі: названо дату

Говорячи перед європарламентаріями про загальнодемократичні цінності, не забув Зе окреслити і конкретну мету, якої прагне досягти Україна – це перемога над збожеволілим у всіх сенсах Кремлем. «Росія зараз усіляко намагається знищити український спосіб життя, щоб потім знищити європейський, але Україна та Європа цього не дозволять. Загроза РФ лише в тому, що там є диктатор із шаленими запасами радянської зброї та збройовим підживленням від інших диктатур – наприклад, іранського режиму. Священна цінність людського життя була повністю знищена у Росії – крім тих, хто всередині Кремля. Решта, всі 140 мільйонів громадян – це лише тіла, здатні нести зброю в Україну на полі бою», - цілком обґрунтовано і дуже коректно сформулював своє ключове посилання до європейської політеліти український президент.

Президент Європарламенту Роберта Метсола саме після спічу Зеленського закликала країни ЄС якнайшвидше надати Україні далекобійні системи та бойові літаки. «Ми знаємо про жертву, яку ваш народ платить за Європу, і ми маємо вшанувати її не лише словами, а й справами, зокрема, військовим обладнанням та захисними системами, які потрібні вам для перемоги», - сказала пані Метсола. Вона також окремо зазначила, що країни ЄС мають «швидко розглянути, яким має бути наступний крок щодо надання далекобійних систем та літаків для захисту свободи в Україні».

Незважаючи на позитивні заяви європейського керівництва, проте одне з головних питань, для вирішення якого Володимир Зеленський і вирушив у європейське турне, поки що залишається невирішеним: тверда обіцянка постачати Україні сучасні бойові літаки - з конкретними цифрами і датами поки що не прозвучала. Втім, це пояснення, вважають деякі експерти. «Українцям, причому, незалежно від їхнього статусу та соціального стану. притаманна одна загальна «хвороба» - завищені очікування тих чи інших подій. Треба розуміти, що форум ватажків країн ЄС – це не відкритий ярмарок торговців зброєю. Для президента Володимира Зеленського це був передусім шанс опинитися в одному залі з 27 лідерами держав, багато з яких постачають Україні зброю, та спробувати переконати їх збільшити та прискорити ці поставки. Чи вдалося йому це зробити – подивимося за підсумками чергового засідання гурту «Рамштайн», яке відбудеться 14 лютого. Ось тоді, власне, і побачимо, наскільки взаємною насправді є «любов» до нас союзників і як вона буде підкріплена практично у плані зброї», - зазначає в розмові з Lenta.UA близький до Банкової політолог. Окремо він наголошує, що «президент за весь час повномасштабної війни лише кілька разів залишав межі країни і ця його поїздка – спроба «віч-на-віч» донести світовим лідерам, що війна в Україні безпосередньо залежить від їхньої рішучості та оперативності у прийнятті рішень».

«А всі ці овації іноземної політеліти, цілком заслужені українськими воїнами та нашим народом загалом – просто яскрава картинка, яка неодмінно знайде місце в історії. Однак для того, щоб цю історію почати писати, потрібно припинити війну, а це можна зробити виключно на полі бою, оскільки будь-які переговори з представниками російського режиму – це лише консервація проблеми, а не її вирішення. Саме тому питання постачання бойових літаків, танків та іншої зброї – сьогодні як ніколи стоїть рубом і Зеленський, перебуваючи 24/7 на зв'язку з військовим керівництвом країни, це чудово розуміє. Основні домовленості з цього питання проводяться за лаштунками, а те, що озвучується публічно на різних міжнародних форумах та самітах, це не більше, ніж звіряння годинників», - підсумовує наш співрозмовник.

Дуже важлива у глобальному плані «звірка годинників», до речі, пройшла тиждень тому в рамках саміту Україна-ЄС, який, незважаючи на повномасштабну війну та всілякі ризики з нею пов'язані, пройшов у Києві. В українську столицю, нагадаємо, прибула вражаюча за політичною вагою та авторитетом «збірна» з Брюсселя на чолі з найвищими посадовими особами Євросоюзу. У рамках цього заходу, який у контексті євроінтеграційного курсу України не можна недооцінювати, пролунало кілька надзвичайно важливих для нас сигналів. Один із них – обнадійливий – полягає в тому, що у підсумковій резолюції саміту чітко зазначено, що офіційний Київ якось неодмінно стане членом Євросоюзу. Тобто у різношерстому ЄС тепер є політична готовність до приєднання до «євросем'ї» України. Тут, до речі, важливо відзначити, що навіть такі скептики з питань розширення, як Нідерланди, не виступили проти, оскільки підсумкове комюніке узгоджується з усіма країнами-членами.

А ось що стосується другого меседжу, то він не те, щоб гнітючий, швидше - протверезний. Про що йде мова? Перед стартом саміту Україна-ЄС глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн передала президенту Володимиру Зеленському аналітичний звіт, який доповнює висновки ЄК щодо заявки України на вступ до Євросоюзу. Цей документ, по суті, є предметним аудитом готовності наближення нашої країни до різних правових критеріїв ЄС та визначає план майбутніх переговорів щодо вступу. Оцінка виставляється за п'ятирівневою системою: 1 – початковий рівень, 2 – певна відповідність праву ЄС, 3 – помірна відповідність, 4 – хороша відповідність, 5 – просунутий рівень.

Так ось, бравурні заяви прем'єра Дениса Шмигаля щодо нашої «високої готовності» до вступу до євроклубу, як свідчить проміжний аудит, не мають жодних підстав, оскільки середній бал України – двійка.

Заради об'єктивності зазначимо, що євроінтеграційний показник нашої з вами країни є вкрай хаотичним. Наприклад, є сфери, де ми дійсно близькі до ЄС (блок «Митний союз», енергетика, зовнішня політика, політика безпеки) і ті, де поки що навіть «кінь не валявся». Сумарно за 32 главами Україна зібрала 69 балів, тобто середній бал – 2,16. Це вкрай мало для держави, прем'єр-міністр якої публічно обіцяє за два роки завершити «під ключ» переговори про вступ до Євросоюзу. Очевидно, що Україна пройшла лише перші щаблі євроінтеграційного шляху і до вступу має виконати колосальний обсяг законодавчої роботи.

«На жаль, деякі представники нашої влади озвучують абсолютно нереальні та неадекватні заяви щодо перспектив європейської інтеграції України. Один із головних чиновників країни навіть заявив про «дуже амбітний план приєднатися до Європейського союзу протягом наступних двох років». Будь-який серйозний фахівець розуміє, що це неможливо навіть із погляду звичайних політико-бюрократичних процедур ЄС. Біда таких заяв у тому, що вони, з одного боку, формують неадекватні очікування у наших громадян щодо швидкості інтеграції до ЄС. Наслідком таких нереалістичних очікувань може стати розчарування у наших європейських партнерах та самої європейської інтеграції. По-друге, це дискредитує деяких наших керівників в очах європейських партнерів і породжуватиме додаткові зустрічні дії щодо України, щоб повернути наші очікування щодо європейської інтеграції на реальний ґрунт. І тому я в черговий раз повторюю свій заклик до різних державних та публічних осіб – не називайте конкретних дат (вступ до ЄС та НАТО, звільнення Криму, завершення війни тощо), краще зосереджуйтесь на конкретній змістовній роботі для досягнення відповідних цілей» , – зазначає політолог Володимир Фесенко.

«Що стосується вступу до ЄС, я лише зазначу, що авансом нас не прийматимуть до Євросоюзу. Авансом нам надали статус кандидата у члени ЄС. І це було наслідком захоплення в Євросоюзі героїзмом українського народу, який дав гідну відсіч російській агресії. Це був дуже важливий політичний жест підтримки України та демонстрації того, що ЄС перебуває на нашому боці. Але щоб стати членом Євросоюзу, ми маємо виконати величезний обсяг роботи. І головна передумова наступного ривку шляхом європейської інтеграції – це наша перемога у війні проти Росії. Поки триватиме війна, нових проривів цим шляхом не буде. А далі наші партнери дивитимуться, наскільки ефективно ми можемо не лише воювати, а й відновлювати свою країну, наскільки розумно та чесно використовуватимемо кошти, які надаватимуть нам в процесі післявоєнного відновлення та реконструкції України. Паралельно потрібно буде зробити реформи у всіх сферах життя. І ця робота не на один-два роки», - підсумовує експерт.

Зазначимо, що вище озвучена оцінка ЄС, де в середньому ми отримали тверду «двійку», надається державам-кандидатам щорічно, і Україна отримає її у жовтні. Нинішній звіт – позачерговий та скорочений. Зокрема, у ньому відсутній аналіз за ключовим для Євросоюзу розділом: «Правосуддя та фундаментальні права». Оцінки цього кейсу в Брюсселі відклали на осінь-2023. І ключове питання сьогодні полягає в тому, чи вдасться за цей час представникам української виконавчої та законодавчої гілок влади довести колективному Євросоюзу, що у судовій системі та питанні прав людини ситуація в Україні реальна, а не декларативно змінюється на краще. Якщо ні – ні про яку прискорену євроінтеграцію не може бути й мови в принципі.

Читайте також: Запаси боєприпасів в Україні перебувають «майже на нулі», - замглави ОП