Ілюстрація ізоляції: як Путін «здувся» у рамках БРІКС

Ювілейний – 15-й – саміт БРІКС, окрім делегацій із Бразилії, Росії, Індії, Китаю та ПАР, зібрав під своєю локаційним парасолькою представників близько 40 держав, деякі з яких де-юре хочуть приєднатися до об'єднання. Серед потенційних кандидатів – Казахстан, Саудівська Аравія, Іран, ОАЕ, Аргентина, Індонезія, Єгипет, Ефіопія та ще десяток країн.

Через пандемію коронавірусу лідери «п'ятірки» у очному форматі не збиралися три саміти поспіль, а тому можливість побачити один одного у форматі face to face вже сама по собі стала подією. 

Читайте також: На саміті БРІКС провалився консенсус щодо розширення блоку — хто виступає проти

Але важливо зазначити, що російсько-українська війна внесла свої корективи. Як відомо, Міжнародний кримінальний суд (МКС) ще навесні видав ордер на арешт Володимира Путіна, який у результаті вирішив не летіти до Південноафриканської Республіки, яка підписала Римський статут і зобов'язана затримати незмінного господаря Кремля якраз по приземленні в країні. Москва назвала тоді рішення МКС «нікчемним», проте Преторія не була такою ж категоричною і, незважаючи на спроби знайти вирішення проблеми, так і не зрозуміла, як уникнути арешту бункерного мешканця і водночас не порушити своїх міжнародних зобов'язань. У результаті очолити російську делегацію довелося главі МЗС РФ Сергію Лаврову.

Його, до речі, дуже колоритно зустріли вчора в аеропорту Йоганнесбурга – національними піснями та танцями у виконанні ансамблю, одягненого в пов'язки на стегнах і звірячі шкури. Цікаво, що на плечах однієї з артисток красувався український національний прапор і Лавров, що живо аплодував в такт барабанного дробу, виглядав з одного боку комічно, з іншого – вельми і вельми символічно.

Стартова панельна дискусія лідерів БРІКС затрималася. Підбити підсумки першого дня саміту, який був присвячений роботі ділової ради БРІКС, і офіційно дати старт триденній зустрічі мали близько третьої години дня за місцевим часом (16:00 за Києвом), проте втрутилися вищі політичні сили, точніше постаті, які змусили всіх учасників БРІКСу смиренно чекати. Про що мова? Про те, що президент ПАР Сіріл Рамафоса проводив зустріч тет-а-тет із главою Китаю – найбільшим торговим партнером Південноафриканської Республіки, який прибув до країни з державним візитом з нагоди 25-річчя дипломатичних відносин між країнами. 

Сиріл Рамафоса, відкриваючи зустріч із Сі Цзіньпіном, назвав Китай «цінним другом і партнером Південної Африки з розвитку протягом усього процесу відновлення країни з руїн апартеїду». Дуже показово, що за підсумками переговорів на початок панельної дискусії в рамках БРІКС Сі так і не дістався, відправивши на першу зустріч лідерів одного з міністрів КНР.

Тим часом, вітаючи на правах господаря, які зібралися в Йоганнесбурзі, Сіріл Рамафоса всіляко намагався до всіх донести, яке велике значення він надає БРІКС і ролі цього клубу в майбутньому світоустрої. Він нагадав, що деякі країни, у тому числі представлені на саміті в ПАР, хотіли б поповнити лави «п'ятірки», і це наочно свідчить, що «значення, вага та вплив сім'ї БРІКС у світі зростає». Окремо президент ПАР наголосив, що на країни клубу сьогодні припадає чверть глобальної економіки та 40% світового населення.

У своєму нетривалому, але дуже емоційному спічі пан Рамафоса, серед іншого, виступив за «фундаментальну реформу глобальних фінансових інститутів», розкритикував «хвилі протекціонізму та односторонні заходи, які підривають міжнародну торгівлю», і закликав до вільного та інклюзивного економічного зростання. Зі схожими смисловими посиланнями виступили й інші учасники дискусії – президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, і міністр комерції Ван Веньтао, який представляв Китай. Всі вони тією чи іншою мірою помічаючи проблеми світової економіки, одночасно закликали їх усунути, зрозуміло, за прямої та безпосередньої участі БРІКСу.

На путінському відеозверненні варто зупинитися окремо. На старті свого спічу, адресованого учасниками БРІКСу президент країни-агресора заявив, що «серйозний негативний вплив на міжнародну економічну ситуацію має нелегітимна санкційна практика, незаконне заморожування активів суверенних держав, а по суті – зневажання всіх базових норм і правил вільної торгівлі та економічного життя, які ще недавно здавалися непорушними». Відзначивши, що страждають від цього передусім бідні країни, але при цьому ніяким боком не Росія, бункерний мешканець констатував: «Прямим наслідком цього стали дефіцит ресурсів, посилення нерівності, підйом безробіття, загострення інших хронічних проблем світової економіки. Роздуваються ціни на продовольство, на базові сільгосппродукти та зернові культури».

«Росії навмисно чинять перешкоди в постачанні зерна і добрив за кордон і при цьому лицемірно звинувачують нас у кризовій ситуації на світовому ринку. Це виразно виявилося при реалізації так званої зернової угоди, укладеної за участю секретаріату ООН та спочатку націленої на забезпечення глобальної продовольчої безпеки, зниження загроз голоду та допомогу найбіднішим країнам. Неодноразово говорив, що наша країна спроможна замістити українське зерно як на комерційній основі, так і у вигляді безоплатної допомоги державам, які потребують, тим більше, що у нас цього року знову очікується відмінний урожай. Як перший крок нами прийнято рішення безоплатно направити шести африканським країнам по 25–50 тис. тонн зерна, забезпечивши в тому числі безкоштовну доставку цих вантажів. Переговори з партнерами завершуються», - наголосив Путін.

Він не назвав цих партнерів, але зрозуміло, що йдеться про Катар і Туреччину. До речі, лідер останньої замість анонсованого приїзду до Анкари Путіна сам поїде до Кремля. Зважаючи на все, російський диктатор боїться залишати межі РФ, при тому, що Туреччина не ратифікувала Римський статут і, отже, не зобов'язана за запитом МКС заарештовувати бункерного на своїй землі.

Повернімося, втім, до саміту БРІКС. Цікаво, що за Володимира Путіна говорила якась інша людина, яка має гучний баритон. Хто це був – двійник чи суфлер не має значення, головне, що навіть тут кремлівський диктатор дзвінко сів у калюжу.

«Саміт БРІКС – це, мабуть, найбільш статусний майданчик, де країни Глобального Півдня обговорюють сучасні виклики. Після надмірної емісії основних резервних валют облікову ставку піднято на настільки високий рівень, що забезпечити вище її економічне зростання неспроможні собі дозволити більшість країн. Тому основні цілі саміту – економічні. Китай прагне збільшити кількість країн – членів об'єднання та залучити їх до своїх економічних проектів. Країни Глобального Півдня цікавляться китайськими кредитами як альтернативою західним програмам. Китай може запропонувати менший відсоток та менше політичних вимог. Росія представлена міністром Лавровим, а відсутність Путіна через ризик арешту є показовою. Важливо розуміти, що у цьому об'єднанні думку Російської Федерації вислуховують, але не завжди враховують. Тому побажання росіян щодо обходу санкцій чи підтримання агресії – навряд чи мають шанси на успіх», - зазначає екс-нардеп, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов.

У свою чергу близький до Банкової політолог у розмові з Lenta.UA робить наступний акцент: «Здавалося б ще зовсім недавно Путін планував (і реально мав непогані шанси) перетворити БРІКС на певний антизахідний блок, а тепер він навіть не може відвідати саміт, тому що по ньому «плаче» гіркими сльозами Гаага. Але навіть це - не найголовніша путінська проблема на сьогоднішній день. Головний його виклик полягає у стрімкій втраті ваги РФ у межах БРІКСу. Нагадаю, що всі учасники БРІКС, окрім, зрозуміло, Росії, взяли безпосередню участь у нещодавніх консультаціях щодо миру в Україні, які проводилися з ініціативи Києва в Саудівській Аравії. І сам собою цей факт – наочне свідчення того, що Москва ні економічно, ні політично не може визначати політику БРІКС. Загалом кремлівський імперський міхур і тут здувся».

Про те, що позиції Російської Федерації в рамках БРІКСу помітно ослабли, йдеться і в публікації на сайті CNN: «Неучасть Путіна в саміті в Йоганнесбурзі красномовно свідчить про ізоляцію Росії та суттєве звуження горизонтів російського впливу. Це раніше Путін був людиною, до якої прислухалися. Однак після вторгнення в Україну світ сприймає його інакше. Наразі російський лідер фактично повністю відсутній на світовій політичній арені».

Незважаючи на те, що зараз БРІКС складається з п'яти країн-членів, єдиним фронтом вони, як правило, виступають лише «проти» чогось, наприклад – панівних західних правил гри у світовій торгівлі, політиці та безпеці. А ось «За» у кожного своє, тож БРІКС залишається аморфним об'єднанням. При цьому, вважає професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань, схилити його учасників на наш бік не так і просто.

«Я об'їздив 10 країн Глобального Півдня (а Бразилія та Індія, що входять до цього кола, якраз і є членами БРІКС – ред.). Мені здавалося, що я добре розумію внутрішню ситуацію цих країн, і раніше я думав, що потрібно тільки донести там правдиву інформацію і люди будуть змінювати свою позицію. Але проблема полягає в тому, що у свідомості людей у цих суспільствах дуже засіло антизахідництво, яке є наслідком колоніалізму. Це частина їхньої ментальності та політичної культури. Вони постійно наголошують на нейтралітеті своїх країн, і тому потрібно буде дуже важко і довго працювати, щоб змінити цю позицію», - констатував професор Гарань у нещодавньому інтерв'ю одному з вітчизняних телеканалів.

Читайте також: У МЗС ФРН визнали за Україною законне право завдавати ударів по об’єктах у РФ