«Ігри патріотів»: в адміністрації президента, схоже, зріє «зрада»

У владних кулуарах нині активно обговорюється тема внутрішніх конфліктів на Банковій. Особливо – між Петром Порошенком і головою АП Ігорем Райніним. Кажуть, що чорна кішка, що пробігла між головою держави та керівником його адміністрації, може залишити помітний слід і навіть призвести до відставки пана Райніна.

Lenta.UA спробувала розібратися в перипетіях цієї закулісної історії. Зауважимо: президент і голова його адміністрації не підтвердили, але й не спростували цю інформацію, яку в режимі «блискавка» опублікувала ціла низка центральних інформагентств. Цікаво, чи спрацює в цьому випадку правило: «Мовчання – знак згоди»?

У медіа крізь стіни президентської адміністрації просочилася така інформація: днями під час закритої «летючки» на Банковій голова АП Ігор Райнін висловив сумніви щодо переобрання Петра Олексійовича під час виборів 31 березня на другий президентський термін. Райнін також нібито запропонував найближчому оточенню президента, щоб якщо не залишитися на політичній верхівці, то хоча б не скотитися на маргінес, ключову ставку зробити на парламентські вибори. Більше того, чинний керівник АП нібито запропонував спеціально під парламентські вибори-2019 створити нову політичну силу, не обтяжену негативним іміджем Блоку Петра Порошенка. Аргументація вкрай проста й прозора – занадто низький поточний рейтинг БПП. 

До слова, на сьогодні фракційна збірна імені Петра Порошенка є найчисленнішою (135 нардепів) у Верховній Раді. І можна припустити, що така ініціатива Райніна могла справді мати місце, адже ризики для такої значної партійної команди нинішнього президента реально існують. І, судячи з сьогоднішньої соціології, досить серйозні.

За інформацією, що просочилася в пресу, Петро Порошенко, після того як дізнався про ініціативу голови АП, назвав його не інакше як зрадником і висловився за його відставку з займаної посади. Тим часом, як розповів Lenta.UA один із близьких до Банкової політологів, потім дещо охолонувши, голова держави допустив, що, можливо, і не піде на такий радикальний крок, як відставка керівника адміністрації. Імовірно президент розсудив, що в розпал виборчої кампанії виносити сміття із власного політичного будинку, маючи при цьому не найкращі рейтингові позиції, м'яко кажучи, ризиковано.

Хто такий Райнін?

Новим керівником адміністрації президента Ігор Райнін, який до цього очолював Харківську облдержадміністрацію, став у серпні 2016 року. Інший харків'янин – Борис Ложкін, який керував адміністрацією з першого дня президентства Петра Порошенка, перейшов на роботу в Національну інвестиційну раду, залишаючись при цьому радником голови держави. 

Ігор Райнін народився 6 серпня 1973 у Харкові. У 1997 році закінчив Харківський авіаційний інститут за фахом «двигун і енергетичні установки космічних літальних апаратів», у 2000 році отримав диплом магістра державного управління в харківській філії Національної академії державного управління. У 2003 році отримав ступінь кандидата наук з державного управління. 

Державну службу Ігор Райнін розпочав у 2001 році, перед цим попрацювавши в «ниці підприємств реального сектора економіки Харківщини». 

З 2001 по 2010 рік нинішній голова АП працював у Головному управлінні економіки Харківської ОДА – спочатку заступником, потім першим заступником начальника. 

Після приходу до влади Віктора Януковича пан Райнін подався в бізнес: обіймає посаду заступника гендиректора ТОВ «Синтофлекс». Паралельно працює в облраді, куди був обраний від «Батьківщини», харківське відділення якої тоді очолював чинний голова МЗС Арсен Аваков. 

У харківську ОДА Ігор Райнін повернувся у квітні 2014-го після перемоги Євромайдану. Тоді він став заступником щойно призначеного губернатора Ігоря Балути. Однак уже в листопаді того ж року він переїжджає до Києва, де отримує посаду заступника голови АП Бориса Ложкіна. На Банковій він відповідав за питання документообігу та протокольного забезпечення. 

Утім, на початку лютого Ігор Райнін повертається до Харкова. Його несподівано призначають головою ОДА замість Ігоря Балути.

Адміністрація президента: підводні течії

В оточенні Петра Порошенка кажуть, що остаточного рішення щодо Ігоря Райніна президент ще не схвалив, мовляв, зараз він з головою занурився в так званий томос-тур Україною. 

До речі, про томос. Цікавий момент: у складі делегації, яка нещодавно разом із Петром Порошенком перебувала в Стамбулі на церемонії отримання томосу про автокефалію Райніна не було, хоча в Туреччину разом з гарантом Конституції полетіли, наприклад, віце-прем'єр-міністри Степан Кубів і Геннадій Зубко, а також міністр оборони Степан Полторак, які до отримання томосу мають приблизно таке ж відношення, як заметіль до спекотного літа. 

У політичних колах активно обговорюють ще одну версію того, чому Порошенко та Райнін «побили горщики». Ідеться про негласну жорстку конкуренцію між харків'янином Райніним і чинним мером Харкова Геннадієм Кернесом за вплив на мажоритарні округи під час майбутніх парламентських виборів: і харківський градоначальник, і чинний голова президентської адміністрації хочуть мати «своїх у дошку» людей у майбутній Верховній Раді. До слова, кандидати від партії «Відродження», до якої належить Геннадій Кернес, під час виборів 2014 року перемогли в 8 з 14 округів у Харкові та області. Чи зменшилися «апетити» цієї політичної сили? Навряд чи. 

Геннадій Кернес публічно підтримує на виборах чинного голову держави: «За якого президента голосував би Кернес? Я можу сказати. За Порошенка. Чому? Тому що той докладав чимало зусиль, щоб у Харкові було фінансування метрополітену, щоб у Харкові було фінансування Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку, Світового банку... і до питань, пов'язаних із децентралізацією, поліпшенням міжбюджетних відносин». 

Але чи вдасться популярному в Харківській області Кернесу конвертувати свої рейтинги в рейтинги Петра Олексійовича? У цьому, на думку експертів, є сумніви, оскільки рівень підтримки чинного президента в цьому регіоні, скажімо так, залишає бажати кращого. Між іншим, погоджується з цим і сам мер Харкова. Зокрема, під час нещодавньої прес-конференції він заявив буквально таке: «Петро Порошенко не лідирує в Харкові в соцопитуваннях. Але я ще раз підкреслюю, що ми отримали гарантії, які дають нам можливість реалізувати ті обіцянки, на виконання яких харків'яни чекають десятиліттями. Це будівництво метро, ​​багатофункціональний комплекс із перероблювання твердих побутових відходів та будівництво нового полігону». 

В усіх цих кулуарних іграх є один нюанс. Чи не є великою таємницею, що Ігоря Райніна у вузьких колах називають «людиною Авакова», що також має великий вплив у Харкові і, за чутками, уже «залізно» домовився про підтримку кандидата в президенти Юлії Тимошенко. З урахуванням цієї інформації, не можна не припускати можливості драматичного повороту у виборних розкладах: голова адміністрації Петра Порошенка в розпал жорсткої виборчої гри в будь-який момент може перейти на протилежну частину поля, де капітанами є тандем Тимошенко / Аваков. 

На сьогодні ситуація така. В одному зі своїх останніх інтерв'ю Геннадій Кернес сказав, що дуже давно не спілкувався з Ігорем Райніним (чи випадково?). Разом із тим, він підтвердив, що висунення на одному з «козирних» мажоритарних округів нардепа від БПП Грановського – це його ініціатива, «оскільки він має значний вплив». 

У свою чергу нардеп з БПП Сергій Лещенко, який перебуває у внутрішньофракційній опозиції, зазначає таке: «Украй складно знайти більш абсурдний тандем, ніж Порошенко–Кернес, адже саме Кернес був вірним соратником Януковича, його політичною, бізнесовою та силовою опорою в Харкові, а Порошенко приходив до влади з гаслами покарання всіх, хто був причетний до «злочинної влади» Януковича. Утім, складно було б очікувати іншого після того, як улітку 2018 року рішенням Полтавського суду прямо в залі засідань було закрито кримінальну справу за обвинуваченням Кернеса в побитті людей. Справу закрили через неявку підлеглих Юрія Луценка прокурорів, а Луценко – кум Порошенка».

А тим часом в Харкові...

Поки спостерігачі виходять з того, що в «битві» за Харків післявиборчий змагаються умовні групи Райнін/Аваков/Тимошенко з одного боку та Кернес/Порошенко – з іншого, у соціальних мережах активно обговорюють новорічно-різдвяні вітальні листівки для харків'ян з автографами президента та мера міста. З листівками, правда, вийшов невеликий конфуз: на фото, використаному для створення листівки, зображена харківська площа Свободи з пам'ятником Леніну, який знесли ще п'ять років тому. 

Багато городян, які отримали ці листівки, обурюються: мовляв, Геннадій Кернес зловживає службовим становищем, агітуючи за одного з кандидатів у президенти. Чи так це? Lenta.UA звернулася з проханням прокоментувати ситуацію, що склалася в Харкові, до Миколи Зінченка, координаторуа спостереження за виборами в Харківській області всеукраїнської громадської мережі «ОПОРА»: 

– Геннадій Кернес неодноразово заявляв про свою підтримку чинного президента Петра Порошенка. Ще минулого літа в інтерв'ю телеканалу NewsОne він заявив, що не бачить нікого іншого на посту президента, крім Петра Порошенка. 

Як стверджує Зінченко, у Харкові восени 2018 року населенню почали роздавати інформаційні бюлетені з політичною рекламою Петра Порошенка та Геннадія Кернеса. У кінці грудня по міських ЗМІ пройшла хвиля «джинси» на користь чинного президента й мера Харкова. 

– Ці матеріали носять ознаки агітації, – каже Микола Зінченко. – Але з урахуванням того, що Петро Порошенко ще не став кандидатом у президенти України, поки це тільки порушення принципу рівності у виборчому процесі, не більше того. Сам же Геннадій Кернес має право агітувати за будь-кого, але повинен це робити виключно в неробочий час.

Наталія Ромашова, спеціально для Lenta.UA

На знімку: Петро Порошенко та Ігор Райнін біля будівлі Адміністрації Президента України.

Фото: УНІАН