Хорватія за Туреччиною хоче пригальмувати розширення НАТО

Президент Хорватії Зоран Міланович висловив бажання, щоб його країна вслід за Туреччиною заблокувала процес розгляду заявок Швеції та Фінляндії на вступ до НАТО, передає агентство Associated Press.

Міланович перебуває в "запеклій суперечці" з питання представленості хорватів у Боснії та нібито обмеження їхніх прав після ухвалення Дейтонських угод у 1995 році з прем'єром-міністром Республіки Хорватія Андрієм Пленковичем.

Боснія та Герцеговина - федеративна держава, яка утворилася після розпаду Югославії на початку 1990-х років. До неї входять Федерація Боснії та Герцеговини (відома також як Мусульмано-Хорватська федерація) та Республіка Сербська. Керівництво країною забезпечує президію, що складається з трьох представників основних релігійно-етнічних груп – мусульман боснійців, католиків хорватів та православних сербів.

Нагадаємо, Туреччина заблокувала процес розгляду заявки Швеції та Фінляндії на вступ до НАТО. 18 травня Швеція та Фінляндія передали заявки на вступ генсеку альянсу Йєнсу Столтенбергу.

14 травня президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що негативно оцінює ідею вступу Швеції та Фінляндії до НАТО. За словами турецького президента, така позиція викликана тим, що члени "Робітничої партії Курдистану" (РПК), визнаної офіційною Анкарою терористичною організацією, "діють у цих скандинавських країнах". У результаті Туреччина висунула три умови для членства Фінляндії та Швеції в НАТО: припинення підтримки цими країнами груп, які вважаються терористами, надання чітких гарантій безпеки та скасування експортних заборон на постачання озброєнь.

Згодом агентство Bloomberg повідомило з посиланням на неназваних турецьких чиновників, що Анкара замість згоди на членство Швеції та Фінляндії в НАТО зажадала скасування санкцій США за придбані російські системи С-400, включення до програми з виробництва американських винищувачів F-35, скасування європейськими країнами заборони на експорт зброї, яку вони ввели проти Туреччини після її вторгнення до Сирії в 2019 році.

Фото: news.ru
 

Читайте також: Ряд країн НАТО вимагають розширення військової присутності альянсу на своїй території

Читайте також: У НАТО – «за блатом»: чи можуть прийняти воюючу Україну до Північноатлантичного Альянсу