Гроза злодіїв або чергова профанація: як і коли запрацює Вищий антікорупціоннний суд

Днями в ході першого організаційного зборів 38 суддів Вищого антикорупційного суду (АКСУ) обрали голову - суддю з Харкова Олену Танасевич. Шляхом таємного голосування бюлетенями судді обрали свого керівника тільки з третьої спроби. У першому і другому турі жоден з претендентів не зміг набрати вирішальну кількість голосів.

Спочатку на посаду голови АКСУ були висунуті три кандидати: Олег Павлишин (отримав 14 голосів), Олена Танасевич (набрала 15 голосів) і екс-адвокат Маркіян Галабала (9 голосів). Оскільки жоден з претендентів не набрав в першому турі більшості, а це 19 голосів, був оголошений другий тур.

Читайте також: Антикорупційний суд визначився з точною датою старту

На цьому етапі за пост глави АКСУ змагалися Танасевич і Павлишин. Останній з 2002 року працював суддею Апеляційного суду Львівської області. У підсумку, пані Танасевич випередила Павлишина на один голос - 16 проти 15-ти. Однак з урахуванням того, що сім суддів не підтримали жодного кандидата, процедура голосування з висуванням претендентів на пост глави АКСУ знову «обнулилася». На цей раз висунулися тільки дві кандидатури - Олена Танасевич і Ольга Саландяк (кажуть, цю кандидатуру всіляко лобіював Петро Порошенко) - суддя з Жмеринки.

Перемогла Танасевич - за неї проголосували 23 колеги.

Заступником голови антикорупційного суду обрали екс-адвоката з Києва Євгена Крука. Ходять чутки, що подібний розподіл посад - суддя-глава і адвокат-зам - не був випадковістю, а понятійною домовленістю між членами суду.

Глава АКСУ: довідка Lenta.UA

37-річна харків'янка Олена Танасевич (дівоче прізвище Немикіна) працювала суддею з 2012 року. Під час конкурсу в Антикорупційний суд вона показала найкращий бал з усіх претендентів.

Танасевич народилася в 1982 році, а освіту здобувала спочатку в Харківському педагогічному університеті імені Сковороди, а потім в Харківській юридичній академії. З 2002 року працювала юристом, а потім помічником судді. До обрання до Вищого антикорупційного суду Танасевич працювала в Печенізькому райсуді Харківської області.

Минулого року вона захистила дисертацію і отримала ступінь кандидата юридичних наук. Олена Танасевич вільно володіє англійською мовою.

Чоловік судді Танасевич - Михайло - займається бізнесом в Харкові, сім'я має там квартиру і шість земельних ділянок.

Зарплата судді Танасевич в 2017 році склала 220 тис грн на рік, в 2018-м - 245 тисяч, а прибуток її чоловіка двічі перевищував мільйон гривень.

Олена Танасевич з чоловіком є співвласниками компанії «Енергетична альтернатива». У декларації за 2018 її чоловік Михайло задекларував власність ще на дві компанії - «Серафим Солар Україна» і «Євро Енерджі».

Сім'я Танасевич володіє трьома автомобілями: Peugeot 107, а також Daewoo Sens і SsangYong Actyon. Обрана глава АКСУ разом з чоловіком виховує сина Серафима.

Цікавий момент: батько Олени Танасевич Віталій Немикін раніше працював в УБОЗ Харківської області, а сестра Ольга Малахова (раніше теж була суддею) зараз працює у виконавчій службі Харківської області. З чуток, сімейство Танасевич-Немикіна має відношення до однієї з найбільш впливових фінансово-промислових груп області, пов'язаною з правоохоронною системою.

Від провінціалів - в антикорупціонери

Варто відзначити, що 38 суддів Вищого антикорупційного суду призначили на посади 11 квітня після майже піврічного конкурсу. Суддів відібрали на спеціальному конкурсі, який відбувся по безпрецедентною для країни відкритою процедурою. 19 березня Вища рада правосуддя передала президенту Петру Порошенко на затвердження переможців.

За наполяганням західних партнерів і Міжнародного валютного фонду вирішальне слово у відборі зіграла Громадська рада міжнародних експертів. До затвердженого Верховною Радою закон вписали норму, згідно з якою міжнародні експерти фактично отримали право вето щодо будь-якого кандидата. На фінальних стадіях відбору експерти відсіяли 42 претендентів, щодо яких були великі застереження про їх репутації і «чистоті» отриманих доходів.

Вищий антикорупційний суд розглядатиме корупційні справи, які розслідує Національне антикорупційне бюро. Їм передадуть більше 200 справ, які зараз знаходяться в судах першої інстанції і в апеляції.

Більшість суддів АКСУ - маловідомі судді і адвокати з райцентрів або маленьких містечок. Декларації суддів АКСУ показують, що хоча вони мають певні кошти, але величезних статків не нажили. Деякі навіть декларують кредити в банку для покупки телевізора.

Побіжний аналіз досьє нових суддів показує специфіку сімейних зв'язків у правоохоронній сфері - члени однієї сім'ї можуть одночасно працювати в усіх силових органах регіону - прокуратурі, СБУ і судової системи. У АКСУ також пройшли двоє суддів, які офіційно задекларували, що є співмешканцями.

З 38 затверджених членів АКСУ 22 раніше працювали суддями, 13 - адвокатами, ще троє - вченими. Вищий антикорупційний суд складається з першої інстанції - 27 суддів, і апеляційної палати - 11 осіб.

Ефективність АКСУ: все в руках Заходу

Деякі експерти досить оптимістично ставляться до перспектив роботи антикорупційної системи в Україні навіть після створення останньої ланки в цій структурі - АКСУ. «Антикорупційний суд - це не «ноу-хау» українського виробництва. Це скоріше акт примусу наших європейських і американських партнерів, які буквально змусили політичне керівництво України створити такий орган. Не від нас і навіть не від суддів залежить, чи буде ця антикорупційна система працювати ефективно і незаангажовано. Це залежить від наших західних друзів і партнерів, які реально хочуть допомогти. Я думаю, вони не дозволять, щоб можновладці якимось чином впливали на Антикорупційний суд. Тому, на мій погляд, час топ-корупціонерів добігає кінця. Максимум - вони «доживуть» до кінця поточного року », - зазначає в коментарі Lenta.UA правозахисник Едуард Багіров.

«За наполяганням наших європейських і американських партнерів було створено НАБУ, НАЗК, САП, а тепер Антикорупційний суд. Тобто, створено закритий цикл. А в тому, що судді АКСУ (може, не 100%, але 70 точно) будуть працювати і будуть давати результат у вигляді винесених рішень, у мене особисто сумнівів немає. Тому, незабаром корупціонери, які себе привільно почували всі 25 років незалежності, будуть покарані. Я думаю, що до кінця року мінімум кілька десятків справ пройдуть судові інстанції і по ним будуть винесені справедливі рішення», - резюмує експерт.

Утім, багато що залежить не тільки від самого суду, а й якісного розслідування з боку НАБУ. Поки що судові рішення демонструють, що детективи Ситника дуже часто нехтують процедурою, порушують закон в ході розслідувань, що призводить до того, що суди в більшості випадків виносять виправдувальні вердикти. Тому якщо вийде так, що АКСУ ухвалюватиме рішення не на користь Ситника, це означатиме необхідність звільнення неефективного керівництва НАБУ.

Повноцінна робота Антикорсуду стартує 5 вересня. І вже скоро вся країна побачить, які рішення будуть приймати там жерці Феміди...

Наталія Ромашова

Читайте також: Антикорупційний суд очолила жінка: що про неї відомо