Французській актрисі, співачці і спадкоємиці двох знаменитих батьків Шарлотті Генсбур сьогодні виповнилося 50 років

Шарлотта Генсбур народилася в сім'ї двох знаменитостей - композитора, поета і співака Сержа Генсбура і актриси і співачки Джейн Біркін. Дівчинка була як дві краплі води схожа ні на красуню-маму, а на тата, який був далекий від загальноприйнятих еталонів чоловічої привабливості. За два роки до її дня народження вибухнув скандал через пісню Генсбура Je t'aime ... moi non plus, щоу він, як ми днями докладно розповідали, в 1969-му році записав з Джейн Біркін. (До цього - з Бріжит Бардо, але той варіант на прохання самої Бардо розтиражований не був). Пісня зайняла перші рядки в хіт-парадах багатьох країн, але в інших країнах була заборонена через відверте імітування Біркін стогонів в ліжку.

Дивним чином Шарлотта виявилася схожа на батька не тільки зовнішністю, але і, як з'ясувалося далі (згадаємо, наприклад, її роль в «Німфоманці» Ларса фон Трієра), любов'ю до скандалів. А Серж Генсбур створював їх постійно, іноді просто на рівному місці і напевно навмисно. Хлопчик з інтелігентної родини, де тато грає вдома на піаніно Баха і Вівальді, вже в юності зрозумів, що красенем йому стати не судилося, розум і талант - не найкращі двигуни в кар'єрі, так що завойовувати широку публіку доведеться епатажністю. Тим більше, що у Франції існують в цьому сенсі вікові традиції (згадаймо хоча б маркіза де Сада, який в будь-якій країні вважався б душевнохворим графоманом, а у Франції став літературним класиком).

На жаль, як тільки донька підросла, Генсбур почав експлуатувати в цьому роді і її, зняв з нею скандальний і творчо слабкий відеокліп Lemon Incest з натяком, як видно вже з назви (так що не дуже-то це був і натяк, скоріше - епатажна заявка) на інцест. Заодно це ще й був дебют Шарлотти як співачки. На ту ж тему був і фільм «Шарлотта назавжди», який розповідав про вдівця, який після смерті дружини відчув потяг до доньки-підлітка. Зараз Генсбур за такий кліп і фільм був би підданий, як мінімум, суспільному остракізму, а, можливо, і потрапив би під суд. Але в ті роки він був у Франції легендою, якій можна було все - недарма над його труною виступав президент країни Франсуа Міттеран, який сказав: «Він звів пісню в ранг мистецтва». А ті, хто жив у Франції в ті роки, каже, що країна кілька днів була в жалобі.

Шарлотта все своє життя експлуатувала цей отриманий в спадок від батька скандальний образ і досягла у цьому успіху. Її музична кар'єра - особлива розмова, а в кіно вона стала знаменитою в першу чергу завдяки, скажімо так, «ризикованим ролям». Популярна у Франції (ще б пак - дочка самого Сержа Генсбура), за її межами вона домоглася визнання в 90-ті роки, коли зіграла у фільмі «Цементний сад» (режисером був її дядько Ендрю Біркін) одну з двох сестер, які після смерті матері вступили в інцест зі своїми братами.

Але по-справжньому знаменитою у масової світової публіки Генсбур стала вже в 21-му столітті, коли зіграла у Ларса фон Трієра спочатку в «Антихристі» (приз за кращу жіночу роль Каннського кінофестивалю), а потім в п'ятигодинній «Німфоманці», назва якої вичерпно говорить про зміст фільму. Сказати, що вона в цих фільмах проявила видатний акторський талант, буде перебільшенням. А в цьому році Генсбур дебютувала як режисер на Каннському кінофестивалі, де показала свій документальний фільм «Джейн очима Шарлотти» про свої сьогоднішні взаємини з матір'ю, Джейн Біркін. Так що тепер вже, можна сказати, використала своїх знаменитих батьків на 100%.

Фото: Pinterest